Ухвала суду № 75955365, 17.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про застосування заходів процесуального примусу

17 серпня 2018 року м.Київ № 810/4271/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційної науково-виробничої фірми "Юніт" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

в с т а н о в и в:

16.08.2018 р., до суду звернулось УПФУ у м. Славутичі Київської області з позовом про стягнення з ТОВ «Комерційної науково-виробничої фірми "Юніт» заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 51832, 94 грн.

Ухвалою суду від 17.08.2018 р. подана позовна заява залишена без руху, встановлено спосіб та строк для усунення її недоліків.

Разом з тим, дослідивши матеріали поданої заяви та долучених до неї документів, суд вважає за необхідне застосувати до начальника управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області ОСОБА_1 заходи процесуального впливу у вигляді штрафу, з огляду на таке:

як свідчать матеріали адміністративної справи, 09.01.2018 р., до суду надійшла позовна заява УПФУ у м. Славутичі Київської області з вимогами про стягнення з ТОВ КВФ "Юніт" заборгованості у розмірі 51832, 94 грн. У зв'язку з несплатою судового збору, ухвалою КОАС від 09.01.2018 р. (суддя Лисенко В.І.), позовна заява була залишена без руху, позивачу встановлено строк для усунення її недоліків. Клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення.

29.01.2018 р., позовна заява повернута, оскільки вимоги суду УПФУ у м. Славутичі не були виконані.

В березні 2018 р., тим самим позивачем повторно подана заява з вимогами про стягнення з

з ТОВ КВФ "Юніт" заборгованості у розмірі 51832, 94 грн. Ухвалою КОАС від 26.03 2018 р. (суддя Харченко С.В.), позов залишено без руху, а клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, без задоволення.

У зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, ухвалою КОАС від 23.05.2018 р., позов повернуто без розгляду.

19.06.2018 р., УПФУ у м.Славутичі втретє подане звернення до суду з аналогічним попередньому позовом без оплати його судовим збором.

Ухвалою КОАС від 25.06.2018 р. (суддя Панченко Н.Д.), подана позовна заява залишена без руху з тих самих підстав, що і дві попередні, а подане клопотання про звільнення від сплати судового збору, без задоволення.

Ухвалою від 20.07.2018 р. заява повернута позивачеві у зв'язку з невиконанням вимог ухвали.

16.08.2018 р., УПФУ у м.Славутичі Київської області вчергове звернулося до суду з позовом, який не оплачено судовим збором з вимогою стягнення з ТОВ КВФ "Юніт" відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 51832, 94 грн.

Надаючи правової оцінки діям начальника УПФУ у м. Славутичі ОСОБА_1, яка була ініціатором звернення до суду та підписала позовну заяву, суд звертає увагу на таке:

відповідно до ч.1 ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Обов'язок суду щодо своєчасного та ефективного розгляду справи та захисту порушених прав осіб нерозривно пов'язаний з обов'язком учасників справи не допускати зловживання наданими їм процесуальними правами. Вказане імперативне правило закріплено в ч.1 ст.44 КАСУ.

Статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією. Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції). Таким чином, Європейський Суд запровадженням практики нерозгляду заяв продемонстрував необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб'єктів звернення.

Також ЕСПЛ у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Незважаючи на те, що відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але й поведінки сторін.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Законодавець, ухвалюючи конституційні зміни в частині правосуддя та, реформуючи судову систему послідовно імплементує в національне законодавство України нові підходи розгляду судових справ, започатковані та реалізовані Європейським судом з прав людини. Вказане відповідає реаліям сьогодення з урахуванням орієнтованості України на європейські цінності та демократичні засади побудови держави.

Так, новою редакцією КАСУ запроваджена посилена відповідальність учасників судового процесу у формі застосування заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами, які перешкоджають здійсненню судочинства. Ці заходи спрямовані на спонукання сторін до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання своїх обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню процесуальних перешкод у здійсненні судочинства, в тому числі і в інших справах.

Відповідно до пп.1 п. 10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 р. № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 41/26486, начальник управління Фонду здійснює керівництво управлінням Фонду, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що УПФУ у м. Славутичі Київської області скерувало до суду 4 однакові позовні заяви. Вже після першого повернення документів позову заявнику була зрозуміла правова позиція суду щодо вирішення питання про звільнення від сплати судового збору УПФУ та наслідки подання позовної заяви без оплати ним. Натомість, незважаючи на це, керівник УПФУ у м. Славутичі вперто та послідовно допускала подачу до суду ідентичних позовів із клопотаннями, рішення по їх неодноразово ухвалювались судом, тобто безпідставними.

Так, ОСОБА_2 не могла не знати та/або допускати, що всі її подальші дії, які виявилися у зверненні до суду без оплати позовів судовим збором матимуть наслідки у вигляді залишення позову без руху, а ураховуючи, що ухвалою суду від 09.01.2018 р. про відмову у звільненні від сплати збору їй було відмовлено, і про подальше повернення позовної заяви, тому суд дійшов висновку про злісне зловживання останньою своїми правами сторони.

Суд констатує, що при загальному навантаженні суду 4291 справою за кількості 5 постійно працюючих суддів звернення до суду з завідомо безпідставними клопотаннями та подачі позовів без мети їх розгляду, є перешкоджанням здійсненню правосуддя.

За даними системи "Діловодства спеціалізованого суду" на вирішення першої заяви витрачено 20 днів (справа №810/159/18); другої,- 32 дні (справа №810/1323/18); третьої заяви -31 день (справа №810/3038/18). Ураховуючи, що в середньому на виготовлення тексту одного процесуального документу у вигляді ухвали про залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви суд витрачає 40 хвилин, загальна кількість марно витраченого процесуального часу згідно поданих ОСОБА_2 документів становить чотири години, тобто часу достатнього для розгляду та вирішення 4 справ, пов'язаних з розв'язанням адміністративних спорів у справах так званої соціальної категорії (учасників та ліквідаторів аварії на ЧАЕС, інвалідів, військовослужбовців АТО тощо).

При цьому, матеріальні затрати на опрацювання та виконання однієї позовної заяви УПФУ у м. Славутичі становлять 355 грн.. Так, витрати паперу складають 74,40 грн. х 30=8,93 грн.; конвертів - 2х1,08 грн.=2,16 грн.; поштові відправлення - 2 відправлення -42 грн.; робота секретаря с/з 1,30 год.=103,02 грн.; робота судді 1,30 год.= 195,22 грн. Приймаючи до уваги кількість ухвалених рішень, прямі витрати суду в результаті неправомірних дій ОСОБА_2 становлять 1242,5 грн.

Отже, судом встановлено, що законний представник позивача - ОСОБА_1, будучи посадовою особою суб'єкта владних повноважень,- начальником УПФУ у м. Славутичі Київської області, на яку покладена персональна відповідальність за організацію та результати діяльності управління, допустила зловживання процесуальними правами сторони у справі, що виявилось у свідомому скеруванні до суду позовних заяв з одним і тим самим предметом до одного і того ж відповідача без сплати судового збору у встановленому законом порядку та подачі двох завідомо безпідставних клопотань, що перешкоджало, з урахуванням завантаженості суддів іншими справами, ефективному здійсненню судочинства в інших адміністративних провадженнях і, що мало наслідком спричинення державі матеріальної шкоди у вигляді 1242,5 грн.

Приймаючи до уваги вказане, а також наведені у мотивувальній частині ухвали висновки, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.

При вирішенні питання стосовного його розміру суд врахував, що представник позивача займає відповідальне посадове становище, її неправомірні дії мали тривалий характер та вчинялись з прямим умислом..

Суд також констатує, що для виконання покладених на ОСОБА_2 посадових обов'язків вона не була обмежена у праві звернення до Пенсійного фонду України із запитом про виділення коштів із Державного бюджету України для сплати судового збору і наголошує, що судові органи не можуть в процесі здійснення судочинства перекривати роботу Кабінету Міністрів України та Державного казначейської служби щодо розподілу бюджетних коштів.

Переслідуючи мету дисциплінування сторін при користування ними своїми правами, з метою протидії проявам зловживання ними, застосовуючи збалансований підхід розумної пропорційності заходу, що вживається, суд вважає за необхідне стягнути з начальника управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області ОСОБА_1 штраф у розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 2, 44-45, 149, 243, 248 КАСУ, суд

у х в а л и в:

1. Стягнути з начальника управління Пенсійного фонду України ОСОБА_1 (код НОМЕР_1; АДРЕСА_1) штраф у розмірі 1762 (одну тисячу сімсот шістьдесят дві) грн.

2. Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.