Рішення № 75955245, 16.08.2018, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3097/17

Провадження № 2/740/188/18

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2018 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Ковальової Т.Г.,

за участю секретаря - Кононяко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 39576 грн.03 коп. за заявою б/н від 30 березня 2011 року між Банком і відповідачем, посилаючись на те, що відповідно до якої відповідач отримав кредит у розмірі 8100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок і щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та Банком Договір, що засвідчується підписом у заяві.

При укладенні кредитного договору сторони керувалися ч.1ст.634 ЦК України, якою передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі встановленому «Тарифами банку» з розрахунку 365/366 календарних днів, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж за 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

Банк свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, а відповідач не виконує свої обов'язки, внаслідок чого станом на 12.07.2017 утворилась вказана заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши письмове клопотання про підтримку позову, розгляд справи за їх відсутності і про згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, не надавши документів про поважність причин неявки. тому суд відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши усі докази по справі та відповідно до ст.89 ЦПК України оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов'язання чи зміна його умов не допускається, а ст.1054 ЦК України передбачає обов'язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримав за укладеним з Банком кредитним договором від 30 березня 2011 року кредит у розмірі 8100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно п.1.1.7.11. Договору та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо потягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 умов надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов*язань за договором на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п..п. 2.1.1.4.2., 2.1.1.12.10.Договору, Банк має право вимагати достроково виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором.

Згідно до вимог ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов*язання має виконуватися сторонами належним чином у встановлені строки.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитом (а.с. 8) станом на 12.07.2017 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 39576 грн.03 коп., яка складається із тіла кредиту в сумі 16144 грн. 71 коп., відсотків за користування кредитом - 5786 грн. 94 коп., заборгованість за пенею -15283 грн. 62 коп., а також штрафу відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. -фіксована частина і 1860 грн. 76 коп. -процентна складова штрафу.

За змістом ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. В позові позивач просить стягнути з відповідача одночасно заборгованість за пенею та штрафи.

Вимоги про стягнення на користь позивача пені за прострочення зобов'язання в сумі 15283 грн. 62 коп. не підлягають задоволенню з огляду на те, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно дост.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного суду України від 21 жовтня 2015 у справі № 6-2003цс15.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, з відповідача підлягають стягненню 16144 грн. 71 коп. заборгованості за кредитом, відсотки за кредитом в сумі 5786 грн. 94 коп., 500 грн. 00 коп. - фіксована частина і 1860 грн. 76 коп. -процентна складова штрафу, а всього - 24292 грн. 41 коп.

З наданих позивачем доказів вбачається, що строк дії виданої позивачем картки, отриманої ОСОБА_1, встановлений до листопада 2017 року, а з позовом позивач звернувся до суду 03.08.2017 року, тобто у межах строку позовної давності.

У постанові № 127/3429/16-ц ВС, пославшись на практику Європейського суду з прав людини, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 39576,03 грн., у разі стягнення судом 24292 грн. 41 коп.позовні вимоги задоволені на 61% (24292,41 х 100 : 39576,03 =61), що є підставою для стягнення на користь позивача з відповідача 976,00 грн. судового збору (1600 х 61 : 100 =976,00).

Керуючись ст.ст.525, 526,612,1054 ЦК України, ст.ст. 141, 206, 263-265, 274, 279, 280-284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 16600, АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по договору б/н від 30 березня 2011 року в сумі 24292 грн. 41 коп., понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 976,00 грн., а всього стягнути з нього 25268 (двадцять п'ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 41 коп.

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в іншій частині відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуюча суддя Ковальова Т.Г.