Ухвала суду № 75955213, 14.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

14 травня 2018 рокуСправа № 808/646/18 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій

про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, (далі - відповідач 1), в якому позивач (з урахуванням уточнень) просить суд:

-визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.12.2017 №Л-10334-7612-17;

-зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,0 га ріллі по Веселівській селищній раді Веселівського району Запорізької області з кадастровим номером №2321255100:09:014:0008.

Ухвалою судді від 19.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання без виклику сторін на 18.04.2018, яке було перенесено на 14.05.2018.

14.05.2018 (вх.№14662) позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов, а саме винести ухвалу про забезпечення позову щодо земельної ділянки з кадастровим № 2321255100:09:014:0008 та заборонити іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета позову, заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії стосовно бажаної земельної ділянки, які можуть призвести до отримання цієї земельної ділянки іншими особами окрім позивача.

На обґрунтування заяви зазначає, що бажає отримати у власність для ведення ОСГ земельну з кадастровим № 2321255100:09:014:0008, на яку, як вважає позивач, у неї мається першочергове звернення до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. З метою недопущення отримання іншими особами у власність чи користування , або будь яких інших дій стосовно вказаної земельної ділянки, вважає за необхідне таким чином забезпечити позов.

За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши та дослідивши додані до позову та заяви докази та надавши їм оцінку, суддя дійшов висновку про не обґрунтованість заяви про забезпечення позову та відповідно відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст. 151 КАС України).

Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

З аналізу ст. 151 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі.

Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язкові сторін.

З матеріалів справи судом встановлено, що Листом від 20.12.2017 №Л-10334-7612/6-17 відповідач відмовив позивачці у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Веселівської селищної ради Запорізької області. З вказаною відмовою позивачка не погоджується, а тому звернулась до суду із позовом.

Так, у своїй заяві позивач промить заборонити іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета позову, заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії стосовно бажаної земельної ділянки, які можуть призвести до отримання цієї земельної ділянки іншими особами окрім позивача.

Однак, заявник не конкретизує які саме наслідки невжиття заходів забезпечення, істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду.

Більш того, заявляючи таке клопотання позивач не конкретизує кому саме він просить заборонити вчиняти такі дії, що у свою чергу унеможливлює надсилання ухвали про забезпечення позову особам, яких це стосується.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 150-156 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений статтями 294, 295 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова