Рішення № 75954535, 09.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м.Житомир справа № 293/306/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Сульженка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій про відмову у здійсненні перерахунку і виплати пенсії та зобов'язання вчинити такі дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у здійсненні перерахунку і виплати пенсії та зобов'язання вчинити такі дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, який є правонаступником Черняхівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у відмові проведення перерахунку та виплаті йому пенсії як непрацюючому пенсіонеру на виконання постанови Черняхівського районного суду від 22.03.2016;

- зобов'язати відповідача, який є правонаступником Черняхівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, на виконання постанови Черняхівського районного суду від 22.03.2016 здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з 27.01.2015, виходячи з розміру 90 відсотків місячної заробітної плати згідно довідки ТУ ДСА в Житомирській області від 24 березня 2015 року № 1201/15 вих., без обмеження граничного розміру пенсії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач указував, що Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке є правонаступником Черняхівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, виконуючи постанову Черняхівського районного суду від 22.03.2016 повинно було провести йому перерахунок пенсії з 27.01.2015 у розмірі 90 % його заробітної плати і без обмеження граничного розміру пенсії.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 03.03.18, яку постановлено при вирішенні питання про відкриття провадження по справі та на підстав ст.ст. 20, 29 КАС України, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій про відмову у здійсненні перерахунку і виплати пенсії та зобов'язання вчинити такі дії передано на розгляд за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.

Після виконання позивачем вимог ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 про залишення позовної заяви без руху, судом постановлено ухвалу від 07 травня 2018 р., якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 293/306/18 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання 04.06.2018.

В судовому засіданні 04.06.2018 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника відповідача про відкладення судового розгляду справи. Судовий розгляд справи відкладено до 11:00 18.06.2018.

18.06.2018 справа знята з розгляду, у зв'язку з відрядженням судді. Нове судове засідання в справі призначено на 20.07.2018 о 12:00.

У зв'язку з неможливістю вирішення справи в судовому засіданні 20.07.2018, судом оголошено перерву до 09.08.2018.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вважає, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач стверджує, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2018 на виконання постанови Черняхівського районного суду від 22.02.2016 відповідно до вимог чинного законодавства на момент набрання судовим рішенням законної сили, а саме 17.05.2016, згідно з якої пенсію визначено в розмірі 60 % від суми посадового окладу.

Відповіді на відзив позивачем подано не було.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просив суд позов задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на міркування, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Хорошівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як отримувач пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про державну службу».

Позивача переведено на пенсію державного службовця з 01.02.2010. Розмір пенсії складав 90 % суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 22 березня 2016 року в адміністративній справі № 293/124/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Черняхівському районі Житомирської області задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі, щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії як непрацюючому державному службовцю.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Черняхівському районі Житомирської області провести ОСОБА_1 перерахунок отримуваної ним пенсії державного службовця з 27 січня 2015 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 р. у справі № 293/124/16-а апеляційну скаргу Черняхівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернуто.

Постанова суду від 22.03.2016 набрала законної сили 17.05.2016.

Листом Черняхівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.02.2017 № 1/ч-8 позивача повідомлено, що згідно рішення Черняхівського районного суду від 22.03.2016 проведено перерахунок його пенсії в розмірі 90 % від суми заробітної плати станом на 04.06.2014. Загальний розмір пенсії складає 18635,00 грн та з урахуванням обмежень виплачується у сумі 10740,00 грн (станом на 01.02.2017).

У січні 2018 року ОСОБА_1, вважаючи, що пенсія виплачується йому не в повному обсязі, оскільки застосовано граничне обмеження при виплаті нарахованої пенсії, звернувся до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії у відповідності до норм законодавства України, тобто у розмірі 90 відсотків від суми заробітку та без застосування граничного обмеження.

Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирські області, яке є правонаступником Черняхівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, листом від 05.02.2018 за № 03.2/625 повідомило ОСОБА_1 про те, що провести повторно перерахунок розміру його пенсії без застосування граничного обмеження підстав немає, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про державну службу», чинної на момент виникнення спірних правовідносин 27.01.2015, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Листом від 09.02.2018 № 211/02-02 відповідач у доповнення до листа № 625/03-1 від 05.02.2018 повідомив ОСОБА_1, що йому проведено перерахунок розміру пенсії з 01.02.2018 на виконання постанови Черняхівського районного суду від 22.03.2016, яка набрала чинності з 17.05.2016, згідно якої пенсію визначено в розмірі 60 % від суми посадового окладу.

Вважаючи дії Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у здійсненні перерахунку і виплати пенсії та зобов'язання вчинити такі дії, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Вирішуючи спір по суті, судом ураховано, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення в справі № 293/124/16-а, зменшив розмір призначеної позивачу пенсії державного службовця з 90 % до 60 %, з обмеженням максимальним розміром, посилаючись на вимоги ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Слід указати, що як на момент переведення позивача на пенсію державного службовця, так і станом на 27.01.2015, статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ було врегульовано пенсійне забезпечення і грошова допомога державним службовцям.

Так, частиною другою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (у редакції, станом на 01.02.2010) було передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати (ч. 5 ст. 37 вказаного Закону).

Підпунктом 9 пункту 6 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до Закону України "Про державну службу", зокрема, текст статті 37 викладено в новій редакції.

Так, положеннями частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" (у редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI) визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII у частині першій статті 37 цифри "80" замінено цифрами "70"; Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII у частині першій статті 37 цифри "70" замінено цифрами "60".

Порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців урегульовано статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (у редакції, станом на 01.02.2010) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Підпунктом 3 пункту 11 розд. І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII текст статті 37-1 Закону України «Про державну службу» викладено у такій редакції:

"Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що стаття 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (зі змінами та доповненнями) регулює правовідносини з призначення пенсії, а не її перерахунку, що не є тотожним поняттям.

При цьому суд зазначає, що зміни у законодавстві щодо підстав призначення та розміру пенсії в частині визначення розміру відсотку заробітної плати стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та не можуть бути застосовані при перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а не на момент здійснення такого перерахунку.

Наведений висновок суду узгоджується із висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 22.03.2018 у справі № 204/4023/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо самостійного зменшення розміру відсотків пенсії від заробітної плати з 90 % на 60 % при перерахунку вже призначеної пенсії позивачу як непрацюючому пенсіонеру відповідно до постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.03.2016 у справі № 293/124/16-а, є неправомірними.

Відтак, з метою захистів прав позивача, суд зобов'язує Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 27.01.2015 відповідно до постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.03.2016 у справі № 293/124/16-а із збереженням основного розміру пенсії - 90 %.

Щодо застосування граничного обмеження при виплаті нарахованої пенсії.

Позивач, не погоджуючись із застосуванням відповідачем обмеження його пенсії максимальним розміром, указує, що посилання відповідача на Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI є таким, що суперечить п. 2 розд. ІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, оскільки він набув право на пенсію державного службовця у розмірі 90 відсотків без обмеження граничного розміру пенсії.

В свою чергу представник відповідача вказував, що максимальний розмір пенсії позивачу виплачується із застосуванням вимог ст. 37 Закону України "Про державну службу", в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку.

Надаючи оцінку таким аргументам сторін, судом ураховано наступне.

З 01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Також, як було вказано вище, підпунктом 9 пункту 6 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до Закону України "Про державну службу", зокрема, текст статті 37 викладено в новій редакції.

За змістом частини четвертої статті 37 Закону України "Про державну службу", в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, було встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

В світлі наведених правових норм суд ураховує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром здійснено саме при перерахунку його пенсії на виконання рішення суду в справі № 293/124/16-а з 27 січня 2015 року, а не з дати переведення його на пенсію державного службовця - 01.02.2010.

Положеннями частини 4 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII, було передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 7 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (редакція діяла з 01.04.2015 до 01.01.2016), було передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

З 01 січня 2016 року набрали чинності зміни до частини 7 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ внесені Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", відповідно до яких частину сьому доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у частині сьомій статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Частина 7 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ в цій редакції діє з 01.01.2017.

Водночас у статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, в редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", передбачено, що тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.

Наведені норми кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (чинні на момент розгляду справи), за якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Верховний Суд у своїх постановах від 22 травня, 13 та 20 серпня 2018 року вказує, що наведені норми Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI не звужують зміст набутих прав пенсіонерів, розмір вже призначеної пенсії яких більший зазначеного максимального розміру. Водночас запроваджують обмеження щодо розміру призначених та перерахованих пенсій.

При цьому суд ураховує, що в рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014, Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У постанові від 22.05.2018 (справа № 205/8204/16-а) Верховний Суд висловив правовий висновок, що пенсійний орган, здійснюючи в березні 2016 року на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивачки правомірно обмежив розмір такої пенсії на підставі норм Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

У постанові від 03.04.2018 (справа №361/4922/17) Верховний Суд зазначив, що норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому є обов'язковими для застосування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що посилання позивача на положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не можна визнати обґрунтованими, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що здійснюючи перерахунок пенсії позивачу з 27 січня 2015 року на виконання судового рішення в справі № 293/124/16-а відповідач керувався чинними на той час положеннями Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, якими не передбачено, що такі обмеження не застосовуються до пенсіонерів, пенсії яким призначено до набрання ним чинності.

Таким чином, суд вважає, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, обмеження максимального розміру пенсії є правомірним.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Зважаючи на висновок суду та враховуючи положення статті 139 КАС України, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 704,80 грн судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Древлянська, 1,смт. Хорошів, Хорошівський район, Житомирська область,12101, ідентифікаційний код 41246794) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,12301, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1) пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.03.2016 у справі № 293/124/16-а зі зменшенням відсоткового розміру пенсії з 90 % на 60 %.

Зобов'язати Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Древлянська, 1,смт. Хорошів, Хорошівський район, Житомирська область,12101, ідентифікаційний код 41246794) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 12301, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1) пенсії з 27.01.2015 відповідно до постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.03.2016 у справі № 293/124/16-а із збереженням основного розміру пенсії - 90 %.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Древлянська, 1,смт. Хорошів, Хорошівський район, Житомирська область,12101, ідентифікаційний код 41246794) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,12301, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1) сплачений, згідно зі квитанцією № 56 від 01.03.2018, судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повне судове рішення складене 16 серпня 2018 року