Рішення № 75954334, 14.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 р. Справа№805/4618/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання - Заїченко Я.В.,

за участю

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - Лещенка О.С. за довір.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-1599-25 від 12 березня 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» (далі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату (боргу) недоїмки з єдиного внеску від 12 березня 2018 року за № Ю-1599-25 на суму 2 507 178,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вимога відповідача про сплату боргу від 12 березня 2018 року за № Ю-1599-25 є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. 28 жовтня 2014 року позивачем до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області подана заява № 1/441 про звільнення від виконання своїх обов'язків. Зазначає, що сума боргу, що в спірній вимозі від 12 березня 2018 року входить сума за період вересень 2015 року по серпень 2016 року, яка вже скасована судовим рішенням по справі № 805/5057/16-а, за період жовтень 2015 року - серпень 2016 року, яка вже скасована судовим рішенням по справі № 805/1849/17, сума за період жовтень 2015 по лютий 2017 року, скасована судом по справі № 805/2780/17. На підставі чого просив визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату (боргу) недоїмки з єдиного внеску від 12 березня 2018 року № Ю-1599-25 у сумі 2 507 178,01 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року відкрито провадження по адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено у підготовче судове засідання на 17 липня 2018 року (арк. справи 1).

12 липня 2018 року через відділ діловодства та архівної роботи суду відповідачем поданий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у зв'язку із існуванням податкового боргу у розмірі 2 507 178,01 грн. контролюючим органом відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" винесено податкову вимогу. Згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів та зборів, заборгованість за позивачем станом на 28 лютого 2018 року становить 2 507 178,01 грн. сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 березня 2018 року № Ю-1599-25. Вважає, що у зв'язку із набранням чинності з 01 січня 2016 року, виключений підпункт 8 пункт 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», отже пільги для платників податків єдиного внеску відсутні. Зазначив, що несплата позивачем єдиного внеску є великим ризиком для найманих працівників, які у майбутньому недоотримають зароблений розмір пенсії та страховий стаж. На підставі чого просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (арк. справи 33-38).

17 липня 2018 року адміністративна справа відкладена до 02 серпня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду по суті на 14 серпня 2018 року (арк. справи 65).

У судове засідання представник позивача не з'явився, через відділ діловодства та архівної роботи суду подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (арк. справи 59).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» (код ЄДРПОУ 31054873, 84112, Донецька обл., місто Слов'янськ, вул. Світлодарська, будинок 91) зареєстровано в якості юридичної особи 08 серпня 2000 року (арк. справи 11).

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

12 березня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1599-25, за якою вимагається від ТОВ «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 28 лютого 2018 року в розмірі 2 507 178,01 грн. (арк. справи 15).

16 травня 2018 року рішенням Державної фіскальної служби України № 16680/6/99-99-11-02-02-25 скарга на вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залишена без задоволення, а вимога без змін (арк. справи 16).

Згідно з інтегрованою карткою платника з єдиного внеску за спірний період, станом на 28 лютого 2018 року недоїмка в розмірі 2507178,01 грн. складається з сум нарахування єдиного соціального внеску за період: січень 2016 року - 66638,97 грн., лютий 2016 року - 72681,70 грн., березень 2016 року - 78001,02 грн., квітень 2016 року - 77267,28 грн., травень 2016 року 81251,13 грн., червень 2016 року 86287,27 грн., липень 2016 року - 87093,84 грн., серпень 2016 року - 88714,65 грн., вересень 2016 року - 84348,23 грн., жовтень 2016 року - 83590,08 грн., листопад 2016 року - 84458,19 грн., грудень 2016 року - 79855,01 грн., січень 2017 року - 102553,96 грн., лютий 2017 року - 105782,85 грн., березень 2017року - 117964,90грн., квітень 2017року - 118440,05грн., травень 2017року - 119634,49грн., червень 2017року - 122 891,21грн., липень 2017року - 127 087,23грн., серпень 2017року - 128993,11грн., вересень 2017року - 124110,30грн., жовтень 2017 року - 114925,95грн., за грудень 2017 року - 111684,51 грн., за січень 2018 року - 112 819,13 грн., за лютий 2018 року - 133 825,90 грн., всього 2 507 178,01 грн. (арк. справи 57).

Суд, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону № 2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за загальними правилами яких на час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Слов'янськ Донецької області є територією проведення антитерористичної операції.

Статтею 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 вказаного Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов'язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

Як встановлено судом, у період невиконання обов'язків платника єдиного соціального внеску, позивач знаходився та перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, визначеного в переліку про який йдеться в статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, тобто м. Слов'янськ, Донецька область.

З аналізу приписів абзацу першого статті 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 вбачається, що звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 6 Закону пов'язується також з необхідністю подання до податкового органу відповідної заяви. При цьому, обов'язок подати таку заяву виникає не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. На даний час антитерористична операція триває. Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 01 вересня 2014 (вих. № 2723/05-4) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), позивачеві підтверджено настання та дію обставин непереборної сили на території Донецької області з 27 травня 2014 року, дату закінчення обставин непереборної сили встановити не можливо (арк. справи 20).

Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно втрати чинності підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки у спеціальному законодавстві - Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» дана норма є діючою.

Також, суд зазначає, що спірна вимога сформована відповідно до статті 25 Закону №2464, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу 2 частини 1 цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини 4 цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов'язку сплати внесків, починаючи з 14 квітня 2014 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги.

Крім того, в матеріалах справи наявні судові рішення про скасування попередніх вимог про сплату боргу(недоїмки) а саме:

По справі № 805/5057/16-а, постановою Донецького окружного адміністративного суду 02 березня 2017 року, скасована вимога Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 21 вересня 2016 № Ю-1599-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 983 498,26 грн. за період вересень 2015 року - серпень 2016 року (арк. справи 22-25)

По справі № 805/1849/17-а постановою Донецького окружного адміністративного суду 30 червня 2017 року, скасована вимога Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 10 лютого 2017 року № Ю-1599-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 341 464,42 грн. (арк. справи 26-28)

По справі № 805/2780/17 Донецького окружного адміністративного суду 21 серпня 2017 року, скасована вимога Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 14 квітня 2017 року № Ю-1599-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 153 4801,23 грн. за період з жовтня 2015 року по лютий 2017 року (арк. справи 29-31)

Таким чином, до суми боргу, що спірну вимогу входить сума (за період з вересня 2015 року по лютий 2017 року), яка вже скасована судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідна правова позиція (скасування вимоги по сплаті єдиного внеску) викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № К/9901/34639/18. Висновок Верховного Суду суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-1599-25 від 12 березня 2018 року, станом на 28 лютого 2018 року, у розмірі 2 507 178,01 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 13 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 40 від 04 червня 2018 року, судовий збір у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 679 від 06 червня 2018 року, судовий збір у розмірі 14 607,67 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 681 від 07 червня 2018 року, загалом судовий збір сплачений позивачем у розмірі 37 607,67 (арк. справи 3-5).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у вище зазначеному розмірі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь позивача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-1599-25 від 12 березня 2018 року, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управлінням ДФС у Донецькій області від 12 березня 2018 року № Ю-1599-25 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 2 507 178,01 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська індустріальна спілка «Сода» (84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, 91 код ЄДРПОУ 31054873) судовий збір у сумі 37 607,67 грн. (тридцять сім тисяч шістсот сім гривень 67 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлений 20 серпня 2018 року.

Суддя Шинкарьова І.В.