Постанова № 75952197, 26.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4982/18

Номер справи місцевого суду: 522/26173/15-ц

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М.,

Цюри Т.В.

за участю секретаря: Ющак А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиттяза апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2018 року,-

встановив:

28 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори 08.05.2003 року за № 5-644, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 50324412 від 21.12.2015 р.

01.07.2013 року відбулося залиття її квартири № 21 з квартири № 22, причиною якого є несправність сантехнічних приладів в комунальній квартирі № 22, а саме унітазу та рукомийника загального користування. Цим залиттям позивачу була завдана шкода у розмірі 12694,54 грн., про що 08.07.2013 року Одеською філією Судових незалежних експертиз України було складено висновок № ЕД-2-1-11\13.

20.11.2015 року відбулося нове залиття квартири № 21 з квартири № 22, причиною якого є халатне ставлення до системи водопостачання та водовідведення власниками кв. № 22, тобто відповідачами по справі. Цим залиттям позивачу була завдана шкода у розмірі 56478 грн., про що у 2015 році суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 було складено висновок б\н.

Також позивач зазначає, що цим залиттям їй була завдана моральна шкода у розмірі 25000 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд стягнути з відповідачів солідарно 69172,54 грн. матеріальної шкоди, 25000,00 грн. моральної шкоди, 4240,00 грн. витрат пов'язаних з розглядом справи в суді та 984,13 грн. судового збору.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_3 в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Судова колегія апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, що з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

У відповідності до вимог частини другої ст.367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що акти про залиття квартири оформлені неналежним чином: зокрема у них не вказано з чиєї вини сталося залиття та його причини, не вказано у чому саме полягає несправність сантехнічних приладів, а також яких заходів слід вжити для усунення негативних наслідків залиття квартири. Обидва акти не затверджені представником ЖКС.

Проте з такими висновками районного суду погодитись не можна, оскільки вони суперечать вимогам матеріального права.

Згідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом встановлено, що відповідачі - співвласники квартири АДРЕСА_2.

ОСОБА_3 є власником квартири № 21 у цьому ж будинку, яка розташована під квартирою відповідачів.

1 липня 2013 року та 20 листопада 2015 року внаслідок несправності сантехнічних приладів у квартирі №22 сталося залиття квартири № 21, що спричинило пошкодження приміщення квартири.

Факти залиття квартири позивачки зафіксовані відповідними актами, складеними 1 липня 2013 року та 20 листопада 2015 року, з яких вбачається, що пошкодження квартири позивачки сталося саме внаслідок її залиття через несправність сантехнічних приладів у квартирі №22 - унітаза та рукомийника.

Наявність пошкоджень приміщення квартири позивачки та вартість усунення цих пошкоджень визначено висновком експерта та складає у загальній сумі 69172 грн. експертне дослідження проведено товариством з обмеженою відповідальністю «Судова незалежна експертиза України» - спеціалізованим експертним закладом, сертифікованим у встановленому законом порядку, а отже підстав відхиляти даний доказ як неналежний - у суду немає.

Частиною ч. 1, ст.1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідачі, які є співвласниками квартири спільного користування, не здійснювали догляд за належною роботою та справністю сантехнічних приладів у приміщенні загального користування, внаслідок чого сталось протікання води на нижній поверх, у квартиру позивачки та було пошкоджено приміщення, які належать їй на праві власності.

Вина відповідачів у заподіянні шкоди майну позивачки виражається у неправомірній бездіяльності щодо контролю за роботою сантехнічних приладів, розташованих у їхній квартирі, що спричинило протікання води на нижній поверх та псування приміщень, належних позивачці.

Позивачка також вважає, що неправомірною бездіяльністю відповідачів їй також заподіяно і моральну шкоду, яка виразилась у моральних стражданнях, які вона пережила у зв'язку з псуванням її майна, необхідністю вживати додаткових заходів для організації свого життя, оскільки її квартира внаслідок залиття стала непридатною для проживання.

У відповідності до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судова колегія приходить до висновку, що неправомірною бездіяльністю відповідачів позивачці заподіяно моральної шкоди, а тому виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості з урахуванням обсягу і тривалості страждань: порушення звичного способу життя, переживань, пов'язаних з пошкодженням її майна, необхідність додаткових зусиль для його відновлення, вважає, що у частині стягнення моральної шкоди позов підлягає задоволенню частково у сумі 2000 грн.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог с відповідачів на користь позивачки слід стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись: ст.ст. 374, ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2018 року - скасувати і прийняти у справі постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиттязадовольнити частково.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 69172,54 грн., та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати по 1413 грн. з кожного; та судовий збір по 328 грн. з кожного за розгляд справи судом першої інстанції; та за розгляд апеляційної скарги по 493 грн. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 20 серпня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

Т.В. Цюра

С.М. Сегеда