Ухвала суду № 75951730, 15.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/20654/15-к

Провадження по справі № 1-кс/522/11356/18

У Х В А Л А

Іменем України

15 серпня 2018 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, за участю секретаря Гулям У.Х, представника власника майна – адвоката ОСОБА_3, розглянувши клопотання представника власника майна ТОВ «Менеджмент Інвестментс» – адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2015 року накладено арешт наземельну ділянку загальною площею 2,8658 га, кадастровий номер 5110137500:47:002:0006, що розташована за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко земельна ділянка 31.

Представник власника майна ТОВ «Менеджмент Інвестментс» – адвоката ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати накладений арешт.

В обґрунтування клопотання представник власника майна посилається на наступне.

Досудове розслідування кримінального провадження проводиться органом досудового розслідування Приморського відділу поліції у місті ОСОБА_1 ГУНП в Одеській області, який територіально знаходиться у Приморському районі міста ОСОБА_1.

До теперішнього часу відносно ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТС не застосовано ні заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-3 ККУкраїни) і не пред'явлена в рамках цієї справи підозра будь-кому з службових осіб ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТС», що також приводить до висновку про не обґрунтованість накладення арешту на майно.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Однак зазначених вимог закону а ні слідчим подавши клопотання, а ні слідчим суддею не дотримано, що ще раз підтверджує необґрунтованість накладення арешту.

Потреба у арешті обґрунтовується тим, що службові особи управління Одеської обласної ради з майнових відносин та інші особи припускаю, що слідчий мав на увазі посадових осіб ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТС» вчинили незаконні дії при підготовці та проведені аукціону щодо продажу об’єктів нерухомості за результатами якого між управління Одеської обласної ради з майнових та ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТС» було укладено договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області від 07.08.2015 р. (НАО 519480). Однак жодному з службових осіб управління Одеської обласної ради з майнових відносин та ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТС» не пред'явлено підозри. У витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про службових осіб ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТС» нічого не згадується.

ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТМЕНТС» використовує земельну ділянку, яка входить в межи земельної ділянки на яку накладено арешт для здійснення підприємницької діяльності, а отже воно в першу чергу зацікавлено в її збереженні. Тому немає жодної потреби в арешті і передачі його третій особі, оскільки немає загрози для знищення земельної ділянки на яку накладено арешт.

Більш того, враховуючи те, що з моменту арешту майна пройшло 2 (два) роки 8 (вісім) місяців, підозра нікому не пред’явлено, досудове слідство на даний час триває, земельна ділянка на яку накладено арешт, не визнано по кримінальному провадженою речовим доказом, вважаю, що на сьогодні відсутня потреба в перебуванні майна (земельної ділянки) під арештом і останній підлягає скасуванню і з цього приводу.

З огляду на викладене, власник майна просить скасувати накладений арешт.

В судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав та просив задовольнити з наведених підстав.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового розгляд повідомлялися належним чином.

Розглянувши клопотання, дослідивши надані матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наданих матеріалів встановлено, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2015 року накладено арешт наземельну ділянку загальною площею 2,8658 га, кадастровий номер 5110137500:47:002:0006, що розташована за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко земельна ділянка 31.

Арешт був накладений обґрунтовано, оскільки існувала сукупність підстав вважати, що зазначена земельна ділянка є предметом кримінального правопорушення, а тому має значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Однак, як встанволено в судовому засіданні, досудове розслідування кримінального провадженя триває майже 3 роки, однак обвинувальний акт до суду для розгляду по суті кримінального провадження станом на теперішній час не направлений, більш того у кримінальному провадженні нікому про підозру не повідомлялось.

Наведене свідчить про неефективне розслідування у кримінальному провадженні та, як наслідок, безпідставне втручання у права власника майна шляхом продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Також, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Отже, посадові особи юридичної особи не є підозрюваними, обвинуваченими чи особами, яка в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тобто не підпадає під коло осіб, визначених ст.170 КПК України.

Таким чином, подальший арешт зазначеного майна призводить до порушення прав власника майна.

Тому клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню з наведених підстав.

Керуючись ст.ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя, –

У Х В А Л И В :

Клопотання представника власника майна ТОВ «Менеджмент Інвестментс» – адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2015 року на земельну ділянку загальною площею 2,8658 га, кадастровий номер 5110137500:47:002:0006, що розташована за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко земельна ділянка 31.

Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора-процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12015160000000635.

Копію ухвали про арешт майна направити сторонам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

15.08.2018