Ухвала суду № 75951639, 14.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14065/18

Провадження № 2/522/7635/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

14 серпня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.

за участю секретаря Іскрич В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за участю третіх осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про витребування майна, набутого без достатньої правової підстави з чужого незаконного володіння, визнання недійсним правочину,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за участю третіх осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про витребування майна, набутого без достатньої правової підстави з чужого незаконного володіння, визнання недійсним правочину.

Разом з позовною заявою від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстру права власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження майна суб'єкта, будь-яких реєстраційних дій стосовно об'єкта нерухомості право власності на яке на момент звернення до суду зареєстроване за Відповідачем ОСОБА_5 . розташованого за адресою: АДРЕСА_1 б (літера «б) загальною площею 312 кв м, житлова площа 141,4 кв м та складається з 5-ти житлових кімнат; заборони користуватись, розпоряджатись Відповідачам та будь-яким третім особам квартирою розташованою за адресою: м Одеса , АДРЕСА_2 загальною площею 179,6 кв метрів ( згідно технічного паспорта). До закінчення розгляду справи судом передати її на зберігання третій особі. Виконання ухвали суду про забезпечення позову шляхом заборони користуватись та передачу на зберігання третій ( незаінтересованій особі) згідно Закону України «Про виконавче провадження» покласти на державну виконавчу службу.

Яка обґрунтована тим, що відповідачі вже декілька років йдуть на будь-які протизаконні дії для того, щоб відібрати в позивача належне їй по закону нерухоме майно та будуть продовжувати порушувати закон та мають можливість до закінчення розгляду справи в суді знищити квартиру позивача шляхом незаконного перепланування ,чи будь-яким іншим способом, внести в державні реєстри будь-які зміни - продати декілька разів, що значно утруднить право на захист та є загрозою для позивача втратити єдине житло.

Заява про забезпечення позову підлягає розгляду за правилами, встановленими частиною 1 статті 153 ЦПК України, Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи . Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно з п.п. 1,3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується встановленням обов’язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов’язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Заявник не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. В заяві відсутнє обґрунтування застосування забезпечення позову, відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, оскільки згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються на особистому припущені позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись: ст. ст. 149-153, 258-260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за участю третіх осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про витребування майна, набутого без достатньої правової підстави з чужого незаконного володіння, визнання недійсним правочину – відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: А.Ю. Бойчук