Рішення № 75950851, 13.08.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/3373/18

Провадження № 2/500/2389/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

при секретарі - Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимовою Т.І. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що право власності на спадкове майно не зареєстроване в установленому законом порядку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справ повідомлявся належним чином, представник позивача надав суду заяву, про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Представник відповідача Ізмаїльської міської ради Одеської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.06.2018 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно та призначити справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що згідно виписки з рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради депутатів трудящих від 19.05.1967 року за № 278/12, «Про надання земельної ділянки для індивідуального будівництва» та договору забудови від 23.06.1967 року, ОСОБА_2 була надана земельна ділянка на якій був побудований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно довідки наданої КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 12.07.2018 року за № 927, власником житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі договору забудови від 23.06.1967 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області в реєстрі за № 1-1940. Зазначений житловий будинок з надвірними спорудами побудований у 1967 році є завершений будівництвом та відповідно до Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 582/5773 від 10.07.2001 року не належить до самочинного будівництва. Крім того, згідно листа № 12/5-126 від 23.03.1999 року Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України об'єкти, які були закінченні будівництвом до 05 серпня 1992 року прийняттю в експлуатацію не підлягають. Внаслідок чого, об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є житловим будинком з надвірними спорудами завершеного будівництвом, який не підлягає до здачі в експлуатацію.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 16.09.2016 року, виданого Шенкурським територіальним відділом агентства РАЦСу Архангельської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 47117543 від 17.03.2017 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 відсутня.

Частиною 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 25.10.1961 року, виданого Ізмаїльським міським відділом РАЦСу УРСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

19.05.2018 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимової Т.І. із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 19.05.2018 року за № 135.

Письмовою відповіддю від 10.02.2018 року за № 103/02-14, наданою приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимовою Т.І. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що позивачем на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця не подано заяву про прийняття спадщини, а також право власності на вказане спадкове майно не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Рішенням Ізмаїльського міьскрайонного суду Одеської області від 03.04.2018 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк тривалістю в два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Письмовою відповіддю від 19.05.2018 року за № 316/02-14,наданою приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимовою Т.І., позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що право власності на спадкове майно не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майноі право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 21.11.1997 року, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРПОУ - 26569223) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2018 року.

Суддя: О.О.Бурнусус