Рішення № 75950791, 14.08.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3384/18

Провадження № 2/204/1196/18

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМенеМ УкрАїНи

14 серпня 2018 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Невеселій К.А.,

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Третя Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним, ОСОБА_2, право власності на 1/12 частку у праві власності на квартиру № 95, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, будинок 108-а, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлого 19 грудня 2002 року.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, він є сином ОСОБА_5. 19 грудня 2002 року батько помер, у зв’язку з чим, 19 грудня 2002 року відкрилася спадщина після померлого ОСОБА_5. За життя ОСОБА_5, на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого ВАТ «Будівельно-монтажний трест №17» 08 жовтня 1998 року, належала на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 (пр. ОСОБА_6), в м. Дніпропетровськ (м. Дніпро). Право власності на квартиру було набуто в результаті приватизації згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», про що видано Свідоцтво про право власності на житло від 08.10.1998 р. Відповідно до вказаного свідоцтва співвласниками квартири є: ОСОБА_5 (спадкодавець, батько позивача та відповідача); ОСОБА_7 (дружина спадкодавця, мати позивача та відповідача); ОСОБА_3 (донька спадкодавця, сестра позивача, Відповідач по справі); ОСОБА_2 (син спадкодавця, позивач). Через те, що частка спадкодавця у спільному майні не була визначена, ОСОБА_3 (донька спадкодавця) та ОСОБА_7 (дружина спадкодавця) у 2008 році звернулись до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 (позивач) про визначення часток у спільній сумісній власності. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2008 року визначено, що ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належать по 1/4 частині у спільній сумісній власності на квартиру №95, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, будинок 108-А. Спадковим майном після померлого, ОСОБА_5 є 1/4 частка у праві власності на квартиру №95, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, пр. Б. Хмельницького, будинок 108-А. Спадкоємцями першої черги за померлим ОСОБА_8 є: ОСОБА_7 (дружина спадкодавця, мати позивача та відповідача); ОСОБА_3 (донька спадкодавця, сестра позивача, Відповідач по справі); ОСОБА_2 (син спадкодавця, позивач), у зв’язку з тим, що позивач є спадкоємцем 1/4 частини квартири, яка належала ОСОБА_5, є спадкоємцем 1/12 частини, у зв’язку з чим, позивач вимушений звернутись до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві, та не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач не з’явилась в судове засідання без поважних причин; належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання; не подала відзив; представник позивача не заперечувала проти такого вирішення справи та ухвалення заочного рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, та у зв’язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа – Приватний нотаріус ОСОБА_9 міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи – Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Вислухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії І-КИ № 651993 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_5, ОСОБА_7 (арк.с.16).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-КИ №768427, виданим повторно 07 вересня 2017 року Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №9702, ОСОБА_5 помер 19 грудня 2002 року (арк.с.17).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 08 жовтня 1998 року, виданого ВАТ Будівельно-монтажний трест № 17 квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (арк.с.20).

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 09 червня 2008 року (справа № 2-0998-2008) визначено, що ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, який помер 19.12.2002 року, належить по 1/4 частині у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_3. Рішення суду набрало законної сили 05 серпня 2008 року.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з відповіді КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДМР від 10.10.2017 року № 13767, в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_4, містяться відомості про право власності за: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право власності на житло від 08.10.1998 р, виданого ВАТ Будівельно-монтажний трест № 17, згідно розпорядження № П-1373, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстраційну книгу № 274п за реєстраційним № 20-39. В матеріалах інвентаризаційної справи, відомості щодо видачі дублікатів правовстановлюючих документів, накладання арештів та заборон на зазначене нерухоме майно відсутні (арк.с.21,100).

Відповідно до довідки №18939 від 15.08.2017 року, виданої абонентським відділом №2 «Міські комунальні платежі» за адресою: АДРЕСА_5, зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.с.97).

Згідно довідки № 18931 від 15.08.2017 року, виданої абонентським відділом № 2 «Міські комунальні платежі» ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.04.1969 по 03.02.2003, та знятий з реєстраційного обліку, у зв’язку зі смертю 19.12.2002 актовий запис 9702 від 19.12.2002 (арк.с.98).

Як вбачається із заяви ОСОБА_2, останній 11.09.2017 року звернувся до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини (арк.с.88).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.12.2017 року, винесеної приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, відмовлено ОСОБА_1, діючій по довіреності від імені ОСОБА_2, у вчиненні нотаріальної дії – у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири № 95, що знаходиться за адресою: місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 108а, після смерті його батька ОСОБА_5, померлого 19 грудня 2002 року, у зв’язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючого документу (арк.с.19).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-КИ № 308140, виданого Відділом реєстрації смерті ОСОБА_9 міського управління юстиції 26 жовтня 2009 року, актовий запис № 7448, 23 жовтня 2009 року померла мати позивача – ОСОБА_7 (арк.с.25).

Згідно заяви ОСОБА_3, остання звернулася до Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори 14 квітня 2010 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що залишила ОСОБА_7, яка померла 23.10.2009 року, посвідчений П’ятою Дніпровською держнотконторою 02.10.2009 року за реєстром № 3-3115 (арк.с.122).

Відповідно до ст. ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Встановлено, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька є позивач – ОСОБА_2.

Судом достовірно встановлено, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, на належне йому майно, а саме на 1/4 частину квартири за адресою м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, будинок 108-А.

Після смерті ОСОБА_7 також відкрилася спадщина, на належне їй майно, у тому числі і на належну їй 1/4 частину квартири № 95, що знаходиться за адресою м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, будинок 108-А, яку померла заповіла ОСОБА_3.

14 квітня 2010 року до Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7, у зв’язку з чим Третьою Дніпровською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №255/2010 щодо майна померлої 23 жовтня 2009 року ОСОБА_7 (арк.с.122).

11 вересня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 із заявою про те, що ОСОБА_2 прийняв спадщину фактично, так як його батько – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, був зареєстрований і проживав разом з ним за адресою: АДРЕСА_6, до дня своєї смерті.

11 вересня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 було заведено спадкову справу № 48/2017 щодо майна померлого 19 грудня 2002 року ОСОБА_5, та у зв’язку з тим, що у позивача ОСОБА_2 були відсутні правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_7, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.12.2017 року, відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3.1. інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4/13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

При вирішення питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у по господарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Отже, враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про законність вимог позивача щодо його права на спадкування 1/12 частини квартири АДРЕСА_7, оскільки вони обумовлені тією обставиною, що при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_5, з’ясувалося, що відсутні правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_7, у зв’язку з чим, позивач позбавлений можливості прийняти спадщину за своїм батьком ОСОБА_8, а саме оформити свої спадкові права на 1/12 частину квартири АДРЕСА_7.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263,264,265,280-282 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Третя Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частку у праві власності на квартиру №95, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, будинок 108-а, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлого 19 грудня 2002 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В. Токар