Вирок № 75947830, 17.08.2018, Барський районний суд Вінницької області

125/1204/18

1-кп/125/105/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2018 року м.Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

при секретарі Ходи Д.О.

з участю прокурора Лаврова І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020080000561 від 14.11.2015 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Балки, Барського району, Вінницької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, пенсіонера, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2015 року близько 13 години 45 хвилин на автомобільні дорозі сполученням с. Пляцина - м. Бар Барського району Вінницької області, водій автомобіля марки «ВАЗ 21053» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, рухаючись зі сторони м. Бар в напрямку с. Пляцина на перехресті з другорядною дорогою, яка має напрямок до РЕСу, при виконані маневру повороту ліворуч з головної дороги на другорядну не впевнився в безпечності, не надав переваги в русі та здійснив виїзд на смугу зустрічного руху внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Opel Kadett» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо в межах своєї смуги руху, після чого автомобіль «ВАЗ 21053» державний номерний знак НОМЕР_1 рухаючись некеровано зіткнувся з автобусом «ПАЗ 32053-07» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався по другорядні дорозі та виконував маневр повороту ліворуч з другорядної дороги на головну в напрямку від РЕСу до с. Пляцина з дотриманням вимог правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля «ВАЗ 21053» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження і в подальшому була госпіталізована до КУ «Барська ЦРЛ».

Згідно висновку експерта № 250 від 23 грудня 2015 року у ОСОБА_4 мало місце закритий перелом правої лобкової кістки, поверхневі різані численні рани лиця. Вказані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в умовах дорожньо-транспортної події 14.11.2015 року.

Пошкодження у вигляді закритого перелому правої лобкової кістки, не являлись небезпечним для життя в момент заподіяння, не супроводжувалася небезпечним для життя явищами та за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 дня) належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» 1995р).

Поверхневі різанні численні рани лиця за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта № 95 від 27.03.2018 року у дорожній ситуації, що склалася, з технічної точки зору, технічна можливість попередження даної дорожньо-транспортної пригоди, у водія автомобіля марки «ВАЗ 21053» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, полягала у виконанні останнім вимог п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України.

У дорожній ситуації, що склалася, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля марки «ВАЗ 21053» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, які знаходиться з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України згідно з якими:

10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

16.13 Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся, та дав пояснення, які узгоджуються з обвинувальним актом.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні дала пояснення, які узгоджуються з обвинувальним актом.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина також доводиться дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: висновком судово-медичної експертизи № 250 від 23 грудня 2015 року; висновком судово-автотехнічної експертизи № 95 від 27.03.2018 року.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та потерпілої.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1, була повністю доведена i його дії слід кваліфікувати за 1. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, є пенсіонером, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного злочину, клопотання потерпілої суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його волі, а також обставину, яка пом`якшує покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Під час судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_1 судом роз'яснено право на застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з усним клопотанням у якому просив застосувати до нього амністію та звільнити від відбування призначеного покарання.

Суд перевіривши наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2016 році» вважає, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від відбування призначеного покарання на підставі згаданого Закону, підлягає задоволенню з огляду на таке.

У відповідності до п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 06 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 на момент вчинення злочину та набрання чинності Законом був пенсіонером та досяг пенсійного віку. Вперше вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказаний злочин він вчинив 14.11.2015 року, тобто до дня набрання чинності (06.09.2017 р.) Закону України «Про амністію у 2016 році». Свою вину у вчиненні вказаного злочину обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

По кримінальному провадженню проводилися судові експертизи експертами Вінницького НДЕКЦ МВС України. Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, за проведення вказаних експертиз та виготовлення висновків, відповідно до ст.ст.118, 122, 126 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь держави з обвинуваченого.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 85,86 КК України, ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст.ст. 127-129, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді одного року обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Застосувавши ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком, протягом якого зобов`язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п. «ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 1704 грн. 86 коп.

Речовий доказ по справі: автомобіль «ВАЗ 21053» державний номерний знак НОМЕР_1, який поміщено на територію майданчика для зберігання тимчасово затриманих ТЗ Барського ВП ГУНП у Вінницькій області, що за адресою м. Бар, вул. Соборна, 3, повернути власнику ОСОБА_1.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Барський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: