Рішення № 75946850, 13.08.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 серпня 2018 року Справа № 913/172/18

Провадження № 9/913/172/18

Господарський суд Луганської області у складі: судді Ворожцова А.Г.

за участю: секретаря судового засідання Богуславської Є.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", м. Дніпро

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 559 035 грн. 29 коп.

у присутності:

представник від позивача - не прибув,

представник від відповідача - не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ТОВ "Інтерпайп Україна", заявлено вимогу про стягнення з відповідача, ПрАТ "Краснодонвугілля", основного боргу в сумі 441220,35 грн., інфляційних нарахувань у сумі 97045,97 грн. та 3 % річних у сумі 20768,97 грн. за договором № 172 від 18.04.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки, а саме несвоєчасною оплатою вартості отриманого товару, у зв'язку з чим виник борг, на суму якого позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2018 о 12-30 год.

У судове засідання прибув повноважний представник позивача, ТОВ "Інтерпайп Україна".

Відповідач, ПрАТ "Краснодонвугілля", участь свого повноважного представника у засіданні суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

13 серпня 2018 року від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 1 (один) рік.

В обгрунтування клопотання відповідачем в електронному вигляді надані копії наступних документів: звіт про фінансові результати за 2017 рік, податкова декларація з податку на прибуток за 2017 року, баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017 рік, лист Нацполіції.

Ухвалами суду від 16.04.2018, 10.05.2018, 14.06.2018 та 04.07.2018 відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, однак відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача суд встановив такі фактичні обставини.

18 квітня 2016 року між сторонами у справі було укладено договір № 172 (дала - договір) (а.с. 8-13), згідно з умовами якого позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідачу (покупець) товар найменування, сортамент та ціна якого мали бути зазначені у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (трубна продукція).

На виконання умов договору позивач у період з 16.11.2016 по 24.01.2017 поставив відповідачу товар на загальну суму 3224922,69 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними за специфікаціями № 3/399 від 19.05.2016 та № 7/862 від 31.10.2016 (а.с. 26-48, 53-59).

17 січня 2017 року відповідач здійснив часткову оплату за товар на загальну суму 2990402,72 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, наданими позивачем (а.с. 49-52).

Несплаченим залишився товар, який був поставлений 20.01.2017 та 24.01.2017 на загальну суму 234 519,97 грн.

Пунктом 7.4 договору сторони передбачили коригування вартості товару у разі зміни (збільшення) офіційного курсу НБУ USD більш, ніж на 2%.

У відповідності до цієї умови позивач скоригував суму заборгованості за товар, виходячи з інформації, отриманої з сайта http://minfin.com.ua станом на 17.01.2017.

Таким чином, станом на час розгляду цієї справи сума боргу становить 441 220,35 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору відповідач мав сплатити вартість товару протягом 30-ти днів від дати поставки, а за умовою п. 7.5 договору відповідач мав здійснити оплату коригування до видаткової накладної протягом 15 днів від дати складання позивачем відповідної накладної.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період з грудня 2016 року по січень 2017 в сумі 97045,97 грн. та 3% річних за період з 17.12.2016 по 17.01.2017 в сумі 20768,97 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с. 60-64).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судовому засіданні свого представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність повного задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків.

На підставі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що спір виник через порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

За правилом п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, яке надійшло 13.08.2018 на електронну адресу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Крім того, Тимчасовим регламентом надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 07.11.2016 № 227, передбачена можливість надсилання саме судом копій процесуальних документів сторонам.

Водночас, можливість сторін сповіщати суд та надавати документи на електронну адресу суду вказаним Регламентом не передбачена.

Будь-які відомості, отриманні на електронну адресу суду щодо конкретної справи до матеріалів справи не долучаються та судом до уваги не беруться.

За таких обставин клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 1 (один) рік, яке надійшло на електронну адресу суду, до уваги судом не приймається.

Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб та не довів іншого.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню, з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 54, код 32363486, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", 49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, буд. 1-А, код 33668606, заборгованість за поставлений товар в сумі 441220,35 грн., інфляційні втрати в сумі 97045,97 грн. та 3 % річних в сумі 20768,97 грн., загалом - 559035,29 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору в розмірі 8385,53 грн.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено - 16.08.2018.

Суддя А.Г. Ворожцов