Рішення № 75946838, 15.08.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 рокуСправа № 912/1546/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1546/18

за позовом: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія, Кіровоградська область

до відповідача Фізичної особи-підприємця Лебединець Світлани Степанівни, м. Олександрія, Кіровоградська область

про стягнення 4 840,49 грн

Представники сторін

від позивача - Кударенко О.В., довіреність № 60 від 17.01.18, юрисконсульт;

від відповідача - не був присутнім.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява № 438 від 19.06.2018 Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради до Фізичної особи-підприємця Лебединець Світлани Степанівни про стягнення основного боргу в сумі 4 498,83 грн, пені в розмірі 4 498,83 грн, інфляційних втрат в розмірі 257,89 грн, 3% річних в розмірі 83,77 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання умов договору № 558 від 01.10.2016 в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію в порушення вимог Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", статей 526, 901, 903 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 20.06.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/1546/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 13.07.2018.

06.07.2018 від Комунального підприємства "Теплокомуненерго" до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог № 455 від 02.07.2018 у зв'язку з частковою сплатою, з доказами її направлення відповідачу, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 498,83 грн, інфляційні втрати в розмірі 257,89 грн та 3% річних в розмірі 83,77 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою від 13.07.2018 господарський суд прийняв заяву позивача №455 від 02.07.2018 про зменшення розміру позовних вимог та постановив здійснювати розгляд справи з урахуванням нової ціни позову, закрив підготовче провадження та призначив справу №912/1546/18 до судового розгляду по суті на 15.08.2018.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 15.08.2018 не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

Позивач позовні вимоги підтримав повністю, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Зважаючи на те, що згідно статтей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами сприяти своєчасному, всебічному, повному та обєктивному встановленню всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, неподання ним відзиву на позов, не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній доказами.

Ухвалами від 20.06.2018 та від 13.07.2018 господарський суд не визнавав явку повноважного представника відповідача у судове засідання обов'язковою, а відтак відсутність представника у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами у даному судовому засіданні.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2016 між Фізичною особою-підприємцем Лебединець Світланою Степанівною (надалі - Споживач) та КП "Теплокомуненерго" (надалі - Енергопостачальна організація) укладено договір №558 на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалювальній будівлі (надалі - Договір) (а.с. 9-12).

Згідно додатку 1.1. до договору №558 (а.с. 10) об'єктом споживання теплової енергії є магазин продовольчих товарів ФОП Лебединець С.С., що розташована за адресою: вул. Шевченка, 140.

Відповідно до розділу 1 Договору №558 енергопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з діючими нормами теплопостачання, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 6.1. Договору №558 оплата за спожиту теплову енергію виконується в грошовій формі згідно з тарифами (цінами), затвердженими Постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), що діє на момент укладення договору:

- вартість фактично спожитої теплової енергії - щомісячно на протязі опалювального сезону.

Діючі тарифи приведені в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно положень пунктів 6.2. - 6.4. Договору про зміни тарифів на протязі терміну дії договору енергопостачальна організація зобов'язується письмово сповістити споживача протягом 15 днів після дати затвердження нових тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду виконує передоплату в грошовій формі шляхом перерахування на рахунок енергопостачальної організації 100% вартості вказаної в цьому договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Договір укладений терміном на один рік, вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до 01 жовтня 2017. Договір вважається подовженим на наступний термін, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією з сторін про його розірвання (п. 10.1. Договору).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 19 названого Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як передбачено ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

З матеріалів справи слідує, що за період з 01 жовтня 2017 по квітень 2018 включно КП "Теплокомуненерго" на виконання умов Договору поставлено відповідачу за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Шевченко 140 теплову енергію згідно виставлених відповідачу рахунків-фактур: №558/10 від 13.06.2018, №558/11 від 13.06.2018, №558/12 від 13.06.2018, №558/01 від 13.06.2018, №558/02 від 13.06.2018, №558/03 від 13.06.2018, №558/04 від 13.06.2018 (а.с. 17-23).

Тариф на теплову енергію КП "Теплокомуненерго" установлюється постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг та оприлюднюється на офіційному сайті НКРЕ.

Відповідач проводив оплату за теплову енергію, що постачалася КП "Теплокомуненерго" за період з жовтня 2017 по квітень 2018 включно не своєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 4498,83 грн, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Після порушення провадження у справі відповідачем сплачено 5400,00 грн, у зв'язку з чим позивачем згідно заяви №455 від 02.07.2018 зменшено суму позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Разом з тим, стосовно вимоги позивача про стягнення 4498,83 грн пені, 257,89 грн інфляційних втрат та 83,77 грн 3% річних, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини четвертої ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором

За вимогами частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.8. Договору №558 встановлено, що за несвоєчасну оплату споживач сплачує пеню в розмірі 1% з простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми заборгованості для підприємств, організацій і закладів-суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності і господарювання.

Встановлений договором розмір пені - 1 % узгоджується з положеннями ст. 1 Закону України від 20.05.1999 р. №686-XIV "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", якою встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до розрахунку пені, зазначеного у позові, сума пені за період з 28.12.2017 по 19.06.2018 складає 9070,51 грн. Позивач, з врахуванням п. 6.8. Договору №558, просить стягнути 4498,83 грн, що становить не більше 100% загальної суми заборгованості.

Враховуючи, що позивач обмежився при нарахуванні пені 1% з простроченої суми, то суд вважає вимогу щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 4498,83 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача за період з жовтня 2017 по червень 2018 3 % річних за порушення строків оплати товару в сумі 83,77 грн та 257,89 грн інфляційних нарахувань на суму боргу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення 3% річних в сумі 83,77 грн та інфляційні втрати в сумі 257,89 грн, що нараховані за період з жовтня 2017 по червень 2018 є обґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лебединець Світлани Степанівни (АДРЕСА_1 2800, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (вул. Перспективна, 32-А, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28008, ідентифікаційний код 00185330) 4 498,83 грн пені, 257,89 грн інфляційних втрат, 83,77 грн - 3% річних, а також 1 762,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.08.2018

Суддя В.Г. Кабакова