Рішення № 75946770, 14.08.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 рокуСправа № 912/892/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/892/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ексімсервіс", м. Кропивницький

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники сторін:

від позивача - Тіхоміров О.Б., довіреність № 10200/13 від 14.01.16;

від відповідача - участі не брали;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява № 10451/1347 від 10.04.2018 Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (далі ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ексімсервіс" (далі - ТОВФ "Ексімсервіс", відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, що знаходиться в м. Кропивницький по вулиці Набережній, будинок № 11, загальною площею 397,1 кв. м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Фірми "Ексімсервіс", установивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна у виконавчому провадженні - для задоволення в повному обсязі вимог Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" за Кредитним договором № 14/2008-юр від 20.08.2008 в розмірі 278 845,63 доларів США, та відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог банк зазначає, що ОСОБА_4 порушив свої зобов'язання за Кредитним договором № 14/2008-юр від 20.08.2008, внаслідок чого Банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області у справі № 404/2884/15-ц стягнуто заборгованість за кредитним договором № 14/2008-юр від 20.08.2008 в розмірі 278 845,63 доларів США.

Господарський суд ухвалою від 20.04.2018 залишив позовну заяву Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" без руху в порядку статті 174 Господарського процесуального кодексу України та установив десятиденний строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

В межах строку, визначено судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано суду відповідні докази.

Ухвалою від 08.05.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрив провадження у справі № 912/892/18, призначив підготовче засідання на 30.05.2018.

Вказану ухвалу відповідач отримав 11.05.2018 (а.с. 50).

29.05.2018 відповідач подав суду заперечення на позовну заяву з підстав необхідності застосування до іпотечних правовідносин не положень параграфу 3 гл. 49 ЦК, а норми Закону України "Про заставу". Часткове виконання боржником ОСОБА_4 основного зобов'язання, що підтверджується копіями квитанцій, відповідач зазначає, є підставою вважати, що застава зберігається в первісному стані та обсязі. Крім того, відповідач зазначає про пропуск строку позовної давності, оскільки його перебіг починається з дати першого невиконання зобов'язання позичальником.

До заперечень додано докази їх направлення позивачу за адресою вул. Пашутінська, 42/4, м. Київ, 01004. Разом з тим, господарський суд звертає увагу відповідача, що адресою місцезнаходження позивача є вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01004. Доказів направлення заперечень на вказану адресу позивача відповідачем суду не надано.

Ухвалою від 30.05.2018 господарський суд відклав підготовче засідання у справі № 912/892/18 на 15.06.2018, зобов'язав, зокрема, відповідача подати суду докази направлення заперечень на позовну заяву за належною адресою позивача.

Вказану ухвалу відповідач отримав 07.06.2018 (а.с. 83).

Проте, підготовче засідання 15.06.2018 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Кабакової В.Г. у щорічній основній відпустці, згідно наказу, про що сторін повідомлено телефонограмами (а.с. 84-85).

13.06.2018 позивач подав до суду відповідь на заперечення (відзив) за №10451/2214 від 08.06.2018 з доказами її направлення на адресу відповідача. Позивач зазначає, що іпотека за правовою природою є заставою, та регулюється нормами параграфа 6 глави 49 ЦК України та Законом України "Про іпотеку", тому підстави застосування норм права щодо застави відсутні.

Окрім того, позивач вказує, що відповідачу направлено іпотечну вимогу, тому право звернення на предмет іпотеки у позивача виникло після спливу строку передбаченого ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

Щодо критичного ставлення відповідача до висновку вартості майна позивач зазначив, що звіт про незалежну оцінку виготовлений 13.10.2017 та на момент направлення позову, шестимісячний строк його дії не сплив.

Разом з тим, позивач звертає увагу на те, що відповідачем при поданні відзиву не дотримано вимог передбачених ст. 165 ГПК України.

Ухвалою від 20.06.2018 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання призначив на 10.07.2018.

02.07.2018 на адресу суду повернувся конверт з вкладенням (примірник ухвали суду від 20.06.2018), направлений на адресу відповідача, з відміткою причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".

Господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату час та місце підготовчого засідання з огляду на таке.

Ухвалу суду від 20.06.2018 було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Набережна, 11, м. Кропивницький, 25006.

Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п.п.1, 2 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Ухвалою від 10.07.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.08.2018.

03.08.2018 представник відповідача подав суду клопотання про продовження строку підготовчого судового засідання та оголошення перерви в судовому засіданні з метою витребування нових доказів. Клопотання відповідача мотивоване тим, що з метою з'ясування обставин виникнення, наявності заборгованості та її розміру за кредитним договором відповідачем направлено позивачу лист.

В судовому засіданні 03.08.2018 суд, на підставі статті 216 ГПК України, оголосив перерву до 15:00 год. 14.08.2018, про що постановлено протокольну ухвалу. В порядку статті 161 ГПК України постановив позивачу надати пояснення з приводу розрахунків заборгованості.

В судовому засіданні 14.08.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду додаткові пояснення по справі стосовно суми заборгованості згідно кредитного договору № 14/2008-юр від 20.08.2008.

В порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України, господарський суд приймає такі пояснення позивача.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені засідання суду - відповідні ухвали суду надсилались на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Набережна, 11, м. Кропивницький, 25006.

Вказані ухвали надсилались рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідачем отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі (а.с. 50), ухвалу від 30.05.2018 про відкладення засідання суду (а.с.83).

Разом з тим, поштові конверти з ухвалами суду від 20.06.2018 10.07.2018, 03.08.2018, направлені на адресу відповідача, повернуто до канцелярії суду з відмітками відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

З залучених до матеріалів справи листів, в яких відповідачу направлялись копії ухвал, убачається, що дані листи було суду повернуто поштою з помітками "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з відповідною поміткою є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Крім того, господарський суд телефонограмою № 1187 від 03.08.2018, що міститься в матеріалах справи, повідомив ТОВ фірму "Ексімсервіс" про оголошену в засіданні суду 03.08.2018 перерву до 14.08.2018.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання проводиться за його відсутності і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представників відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.

Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Окрім того, враховуючи вимоги ч. 9 ст. 80, ч.ч. 5, 6 ст. 165 ГПК України, суд може не брати до уваги заперечення на позовну заяву від 25.05.2018 та додані до нього документи, оскільки вони не направлені позивачу за належною адресою, проте представник позивача ознайомився з матеріалами справи (заява а.с. 81), а також подав суду відповідь на заперечення відповідача, тому суд приймає до розгляду заперечення відповідача на позов та вирішує спір з їх урахуванням.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2008 між ОСОБА_4 (Позичальник) та АТ "Індустртально-Екпортний Банк" (Кредитор, Банк) було укладено Кредитний договір № 14/2008-юр (далі - Кредитний договір) за умовами якого Позичальник отримав кредит в сумі 380 000 дол. США 00 центів, строком дії до 15.08.2018. Кредит надавався для придбання та подальшого ремонту приміщення, що розташоване за адресою вул. Набережна, 11, м. Кіровоград. Відповідно до пункту 4.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язувався сплачувати Банку відповідну плату за користування кредитом. Згідно до п. 4.2. проценти за користування Кредитом нараховуються за ставкою 13,5 % річних. Нараховані проценти сплачуються Позичальником щомісячно до 15 числа.

21.08.2008 між ТОВФ "Ексімсервіс" (Іпотекодавець) та АТ "Індустріально-Експортний Банк" (Іпотекодержатель) укладено Договір іпотеки № 14/2008-юр-І (далі - Договір іпотеки), посвідчений 21.08.2008, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Озерним Г.М., за реєстровим номером 2915.

У зв'язку зі зміною найменування Банку, ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" є повним правонаступником ПАТ "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК" та Акціонерного товариства "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК", що підтверджено доданою до позову завіреною копією витягу зі статуту (а.с.35-36).

Предметом Договору іпотеки є нерухоме майно, належне Іпотекодавцю на праві власності нежитлове приміщення, що знаходиться в місті Кіровограді по вулиці Набережній, під номером 11, загальною площею 320,3 кв.м (п. 2.1.1. Договору іпотеки).

Оцінка предмета іпотеки: не обмежуючи будь-яких прав Іпотекодержателя за цим Договором, сторони погоджуються, що станом на дату укладення цього Договору заставна вартість предмета іпотеки становить 3 872 000,00 грн, що за встановленим курсом НБУ на дату укладення цього договору еквівалентно сумі 800 000,00 доларів США 00 центів (балансова вартість предмета іпотеки, згідно довідки від 20.08.2008 за вих№ 55, наданої Іпотекодавцем, складає 255 251,34 грн) (п. 2.3. Договору іпотеки).

Статтею 5 Договору іпотеки сторонами визначено умови задоволення вимог Іпотекодержателя із вартості предмета іпотеки, зокрема погоджено, що Іпотекодержатель має право вимагати задоволення забезпечених вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за Кредитним договором щодо сплати кредитних коштів, нарахованих відсотків, можливої пені за даним Договором в цілому та/або у тій чи іншій його частині.

18.05.2012 між ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" та ТОВФ "Ексімсервіс" укладено та нотаріально посвідчено Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору іпотеки №14/2008-юр-І, в якому визначено нові відомості про предмет іпотеки, а саме затверджено, що предметом іпотеки є належне ТОВФ "Ексімсервіс" нежитлове приміщення що знаходиться в м. Кіровограді по вул. Набережній, під номером 11, загальною площею 397,1 кв. м (а.с. 21-22).

Позичальником порушено кредитні зобов'язання у зв'язку з чим Банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 08.12.2016 у справі № 404/2884/15-ц на користь ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" з ОСОБА_4 стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 14/2008-юр від 20.08.2008 в сумі 278 845,63 дол. США.

Так як зобов'язання ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" за Кредитним договором забезпечено за Договором іпотеки, укладеним з ТОВФ "ЕКСІМСЕРВІС", то, за вимогою Банку, останній має правові підстави в рахунок зазначеної заборгованості звернути стягнення на відповідне майно, що і стало підставою звернення з позовом до суду.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступні норми законодавства та матеріали справи.

В силу положень ст. 525 Цивільного кодексу України, яким кореспондують приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За правилами частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою ст. 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Як встановлено ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо позики, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Частина перша ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд враховує, що факт укладення кредитного договору № 14/2008-юр від 20.08.2008 та наявність заборгованості за ОСОБА_4 в сумі 278 845,63 дол. США перед ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" встановлено рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 08.12.2016 у справі № 404/2884/15-ц, що набрало законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за період з 09.11.2016 по 05.05.2018 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 14/2008-юр від 20.08.2008 та рішенням суду від 08.12.2016 у справі №404/2884/15-ц, було сплачено кошти в розмірі 39 150,00 доларів США, що підтверджено квитанціями та розрахунками позивача (а.с. 61-69, 121-129).

Позивач підтверджує наявність заборгованості станом на 10.08.2018 щодо тіла кредиту та непогашених відсотків, що стягнуті за рішенням суду від 08.12.2016 у справі №404/2884/15-ц, в сумі 239 695,63 доларів США.

Тому суд, вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості перед ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" за кредитним договором № 14/2008-юр від 20.08.2008 та рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 08.12.2016 у справі № 404/2884/15-ц, в сумі 239 695,63 доларів США.

В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором укладено Договір іпотеки зі змінами та доповненнями.

Матеріалами справи підтверджено нотаріальне посвідчення Договору іпотеки.

Статтею 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Позивач направив відповідачу та боржнику за Кредитним договором, в порядку ст. 33 - 35 Закону України "Про іпотеку" вимогу від 07.04.2017 № 24/4-07-Т/26 (а.с. 23-24) про погашення заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 07.04.2017 складала 261 700,45 доларів США без врахування пені, у разі невиконання даних вимог Банк залишив за собою право розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказана вимога отримана відповідачем 25.04.2017 та залишена без задоволення.

Згідно норм Закону України "Про іпотеку":

частина 6 статті 5 - вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором;

частина 6 статті 38 - ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього;

частина 1 статті 39 - у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації;

частина 1 статті 41 - реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону;

частина 2 статті 43 - початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90% вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Аналіз наведених положень статей 38, 39, 41, 43 Закону України "Про іпотеку" свідчить про те, що законодавець передбачив два способи звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду: шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів або застосування процедури продажу за статтею 38 Закону і в обох випадках у резолютивній частині рішення суду має зазначатися початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. В розумінні Закону поняття ціна, як форма грошового вираження вартості товару, має визначатися за процедурою, передбаченою статтею 38 Закону. Як вбачається з частини 6 статті 38 Закону, для визначення ціни продажу предмета іпотеки існує два способи: за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Матеріалами справи встановлено, що за замовленням позивача Приватним підприємством "ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ" на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 60/16 від 03.02.2016, проведено незалежну оцінку предмета іпотеки за Договором іпотеки та визначено їх ринкову вартість в розмірі 5 685 833,00 грн, без урахування ПДВ - дата оцінки 02.10.2017 (а.с. 33-34).

Разом з тим, відповідач критично ставиться до такого висновку та зазначає, що згідно постанови КМУ № 358 від 21.08.2014 "Деякі питання реалізації положень Податкового кодексу України щодо оцінки майна" строк дії висновку становить не більше 6 місяців.

Господарський суд враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2018 (справа № 235/3619/15-ц), а саме те, що "у спорах про звернення стягнення на предмет іпотеки не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошову вираженні не має вирішального значення", а також позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна у виконавчому провадженні, вважає за можливе прийняти рішення без зазначення початкової ціни предмета іпотеки, що не матиме наслідків порушення законних інтересів сторін договору.

Проведення прилюдних торгів, як спосіб реалізації звернення стягнення на заставне майно, дозволяє досягти справедливої ціни, яка відповідає ринковій на час здійснення реалізації спірного заставного майна, що забезпечує баланс інтересів заставодавця та заставодержателя при здійсненні такої процедури реалізації майна.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи встановлений рішенням суду факт невиконання ОСОБА_4 зобов'язань за Кредитним договором, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки, визначивши спосіб реалізації шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна у виконавчому провадженні, в рахунок задоволення в вимог Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" за Кредитним договором в сумі 239 695,63 дол. США.

Щодо пропуску строку позовної давності заявленого відповідачем суд враховує наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою уповноваженою особою.

Згідно умов Кредитного договору та Графіку погашення суми кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору) останнім строком погашення кредиту є 15.08.2018.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 08.12.2016 у справі № 404/2884/15-ц стягнуто з ОСОБА_4 278 845,63 дол. США на користь Банку.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, частиною 1 цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Так, згідно з абзацом другим частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання. Натомість такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов'язанням, цей Закон не передбачає.

Якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, отже, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку".

В свою чергу, Банком направлено позичальнику та іпотекодавцю вимогу від 07.04.2017 № 24/4-07-Т/26, яку відповідач отримав 25.04.2017. У цій вимозі ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", посилаючись на пункт 5 Договору іпотеки та статтю 35 Закону України "Про іпотеку" вимагало протягом 30 календарних днів сплатити на користь Банку прострочену заборгованість за Кредитним договором та попередило відповідача про початок звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у кредитора у зв'язку з невиконанням боржником вимоги про сплату заборгованості за Кредитним договором згідно рішення суду від 08.12.2016 у справі № 404/2884/15-ц.

При цьому згідно з частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" таке право виникає через тридцять календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги та за умови її невиконання.

Отже, позивач міг пред'явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, а саме по закінченню тридцяти днів після отримання вимоги про погашення заборгованості за Кредитним договором згідно рішення суду від 08.12.2016 у справі № 404/2884/15-ц.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №6-3116цс16 та постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 922/4461/14.

Інші заперечення відповідача спростовано викладеними нормами законодавства, обставинами та матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково щодо суми вимог позивача.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, що знаходиться в м. Кропивницький по вулиці Набережній, будинок № 11, загальною площею 397,1 кв. м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Ексімсервіс" (вул. Набережна, 11, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 22224272), установивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна у виконавчому провадженні - для задоволення в повному обсязі вимог Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код 14361575) за Кредитним договором № 14/2008-юр від 20.08.2008 в розмірі 239695,63 доларів США.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ексімсервіс" (вул. Набережна, 11, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 22224272) на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код 14361575) судовий збір в сумі 1 762,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.08.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.