Постанова № 75945591, 01.08.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 297/2820/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 серпня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КУШТАНА Б.П., ОСОБА_1

при секретарі ПИЛИП Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 297/2820/17 за позовом ОСОБА_2 до Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерне товариство «Банк Форум», про виключення майна з акту опису і арешту, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Берегівського районного суду від 13 лютого 2018 року, повний текст якого складено 13 лютого 2018 року, головуючий суддя Гецко Ю.Ю., -

встановив:

13.12.2017 ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом до Берегівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області мотивуючи наступним. У листопаді 2017 року від працівника поліції позивачу стало відомо, що на легковий автомобіль марки Toyota Corolla, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2, яким він керував, постановою держвиконавця від 06.06.2016 у виконавчому провадженні № 51341257 із примусового виконання виконавчого листа № 2-1132/11, виданого 14.01.2012 Берегівським районним судом, накладено арешт. У цьому виконавчому провадженні з позивача здійснюється стягнення боргу в розмірі 398004,73 грн на користь ПАТ «Банк Форум».

Однак, у забезпечення стягнення коштів за кредитним договором, за яким здійснюється стягнення вищевказаного боргу, позивач передав банку в іпотеку житловий будинок по вул. Веселій, 9 в м. Берегові Закарпатської області. Вартість предмета іпотеки становить 2502351,00 грн, що значно перевищує суму боргу. Тому у арешті автомобіля немає необхідності. Крім того, постановою держвиконавця від 11.05.2011 цей автомобіль оголошено в розшук.

Посилаючись на ці обставини, на норми законодавства про право власності, зобов’язання, їх забезпечення та про виконавче провадження, вказуючи на недоцільність арешту автомобіля, позивач просив виключити з акту опису та арешту майна по виконавчому провадженню № 37029709 від 14.03.2013 зареєстрований за ним автомобіль марки Toyota Corolla, шасі № JTNBH58E70J004972, д/н НОМЕР_2, і зняти з автомобіля арешт.

Рішенням Берегівського районного суду від 13.02.2018 позов задоволено, виключено з акту опису та арешту майна в усіх виконавчих провадженнях, здійснюваних на виконання виконавчого листа № 2-1132/11 від 14.01.2012, виданого Берегівським районним судом, зареєстрований за ОСОБА_2 автомобіль марки Toyota Corolla, шасі № JTNBH58E70J004972, д/н НОМЕР_2, і знято з автомобіля арешти.

ПАТ «Банк Форум» як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, рішення суду оскаржило як незаконне та необґрунтоване. Зазначає, зокрема, таке.

Арешт на автомобіль накладено правомірно, відповідно до послідовності дій держвиконавця, в рамках яких у першу чергу звертається стягнення на грошові кошти та рухоме майно боржника, а стягнення на житловий будинок звертається в останню чергу. Тому наявність предмета іпотеки та його вартість ніяк не співвідносяться із фактом накладення арешту на автомобіль боржника.

Право вимоги про виключення майна з опису та зняття з нього арешту належить особі, яка не є боржником і вважає себе власником арештованого майна, така особа може пред’явити до боржника та особи, в інтересах якої на майно накладено арешт, відповідний позов на захист свого порушеного права. Натомість позивач є боржником у виконавчому провадженні і власником майна. Орган ДВС у такому спорі є третьою особою без самостійних вимог щодо його предмета, а не відповідачем.

Вирішуючи питання про майно, за рахунок якого кредитору слід задовольнити свої вимоги, суд вийшов за межі своєї компетенції, позаяк лише кредитору належить право вирішувати, в який саме спосіб, за рахунок якого саме майна і в якій послідовності він задовольнятиме свої майнові вимоги до боржника.

Банк просить рішення суду скасувати, в позові – відмовити.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України у відсутність учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи учасників процесу, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості та доведеності по суті. Втім, погодитись із таким рішенням не можна, оскільки своїх висновків суд дійшов із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, ст.ст. 43, 49 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору. Сторонами у справах позовного провадження є позивач – особа, яка вважає, що її право порушене і яка пред’явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач – особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка, виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом (ст. 42 ч. 1, ст.ст. 48, 51 ЦПК України).

Особа розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами та здійснює своє право на захист вільно, на власний розсуд; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона зобов’язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, включно з тими, які власне обґрунтовують як право на пред’явлення вимог (право на позов), так і право на пред’явлення вимог до конкретного відповідача (відповідачів) та обов’язок такого конкретного відповідача (відповідачів) відповідати за пред’явленим до нього позовом; обов’язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України (тут і далі норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів), ст.ст. 12, 13 ЦПК України). Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі, під час апеляційного розгляду справи позивач не вправі змінювати позовні вимоги шляхом їх збільшення, апеляційний суд не може залучати до участі в справі іншого чи додаткового відповідача, зміни у складі учасників процесу можуть мати місце на відповідній стадії процесу лише у прямо передбачених цивільним процесуальним законом випадках, зокрема, при правонаступництві (ст. 19, ст. 23 ч. 1, ст. 24 ч. 1, ст.ст. 43, 49-52, ст. 55 ч. 1, ст.ст. 76-81, 351, 352, ст. 368 ч. 1 ЦПК України).

Таким чином, по захист своїх порушених прав особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі відповідає обов’язок належного відповідача (відповідачів) усунути порушення права.

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, водночас не зв’язаний доводами скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення (ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником автомобіля марки Toyota Corolla, легкового седану – В, шасі № JTNBH58E70J004972, д/н НОМЕР_2, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 138798, виданого Берегівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області 14.12.2010 (а.с. 7).

Постановою гол. держвиконавця ВДВС Берегівського райуправління юстиції ОСОБА_4 від 06.06.2016 у виконавчому провадженні № 51341257 на майно ОСОБА_2 як боржника перед стягувачем ПАТ «Банк Форум» на суму 398004,73 грн накладено арешт, оголошено заборону відчуження майна (а.с. 9, 11). Постановою цього ж держвиконавця від 11.05.2017 оголошено в розшук автомобіль НОМЕР_3, і автомобіль НОМЕР_4 (а.с. 10).

Поряд із цим, на підтвердження своїх доводів про можливість задоволення вимог стягувача за рахунок предмета іпотеки, позивач ОСОБА_2 надав Звіт про оцінку майна, яким оцінено у 2502351,00 грн житловий будинок № 9 по вул. Веселій в м. Берегові Закарпатської області (а.с. 8). Водночас будь-яких інших даних про іпотеку (право власності, підстави виникнення, умови, пов’язаність зі стягненням боргу, конкретні обставини стягнення тощо) позивач суду не надавав і таких у справі немає.

У справі також міститься постанова заст. начальника ВДВС Берегівського РУЮ ОСОБА_5 від 17.02.2014 про зняття з розшуку автомобіля НОМЕР_3, який оголошувався в розшук постановою держвиконавця від 08.01.2014 у виконавчому провадженні № 37029709 (а.с. 25-26). Зі змісту постанови вбачається, зокрема, що автомобіль був переданий у заставу ПАТ «Ідея Банк» до моменту ухвалення судом рішення про стягнення боргу на користь ПАТ «Банк Форум», борг ОСОБА_2 перед ПАТ «Ідея Банк» станом на 05.02.2014 складав 107753,45 грн.

Пред’являючи позов про виключення автомобіля з опису та зняття з нього арешту, ОСОБА_2 посилався на положення ст.ст. 509, 546, 589 ЦК України, ст.ст. 1, 19 Закону України «Про заставу», ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (який втратив чинність з 05.10.2016) щодо правил забезпечення виконання зобов’язання заставою рухомого майна, порядку задоволення стягувачами, які не є заставодержателями, та кредиторами-заставодержателями вимог за рахунок майна, яке є предметом застави. Вимогу про виключення майна з опису та зняття з нього арешту позивач обґрунтовував положеннями частини 5 статті 60 Закону № 606-XIV, відповідно до якої «у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду».

Конституцією України встановлено, що судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України (ст. 124 ч. 5 в редакції, що була чинною до 30.09.2016). Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, яка є чинною з 30.09.2016, судове рішення є обов’язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Рішення суду, що набрало законної сили, за заявою особи, на користь якої воно ухвалено, звертається до виконання, виконавчий документ видається в інтересах стягувача, на його користь провадиться стягнення з боржника, для забезпечення стягнення держвиконавцем може бути накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (ст. 368 ЦПК України в редакції, що була чинною на час накладення арешту на майно, ст. 431 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, ст.ст. 8, 52, 57 Закону № 606-XIV, що був чинним до 05.10.2016, ст.ст. 15, 48, 56 Закону Україна «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який набрав чинності з 05.10.2016).

У випадку, якщо на майно боржника накладено арешт, його описано і у зв’язку з цим оголошено заборону на відчуження майна, власник такого майна, який вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить йому, а не боржникові, особа, яка має речові права щодо нього, має право застави щодо майна, не позбавлені можливості у подальшому захищати свої законні права та інтереси, для врегулювання відповідних спорів законом установлено інститути визнання права на арештоване майно, виключення його з опису, звільнення з-під арешту (ст. 60 Закону № 606-XIV, ст. 59 Закону № 1404-VIII, який підлягає застосуванню з 05.10.2016, що узгоджується з положеннями, зокрема, ст. 16 ч. 2 п.п. 1, 3, 4, абз. 2, ст. 392). Водночас, за змістом ст. 60 Закону № 606-XIV і ст. 59 Закону № 1404-VIII, зняття арешту з майна, яке належить власне боржнику, пов’язується передусім із умовами виконання рішення, ступенем виконання боржником рішення тощо, при цьому, сама по собі можливість зняття арешту з певного майна, заміни арештованого майна і т.ін. не виключається, проте, залежить по суті від згоди кредитора (стягувача) та передбачає вимагає вирішення і оформлення відповідних змін встановленим порядком.

Таким чином, ОСОБА_2 поставив питання про умови виконання рішення суду, яким з нього на користь ПАТ «Банк Форум» стягнуті кошти і, відповідно, про усунення підстав і умов для звернення стягнення на автомобіль НОМЕР_3, унеможливлення і припинення такого стягнення, звільнення цього майна з-під арешту. За правовим змістом пред’явленого позову, ОСОБА_2 поставив питання про позбавлення особи, на користь якої був накладений арешт на майно, права на отримання задоволення її вимоги за рахунок зазначеного майна, про унеможливлення реалізації відповідного права, що його, за позицією стягувача, він має щодо майна позивача.

З правової позиції позивача, який по суті виходить із порушення його права власності та необхідності його захисту (ст.ст. 316-319, 321, 386 ЦК України), з правової позиції ПАТ «Банк Форум», з наявних матеріалів справи в сукупності випливає, що має місце спір про цивільні права і обов’язки, що виникли зі згаданих вище кредитно-боргових відносин, рішення суду і похідних від них документів, дій тощо. Йдеться про розрахунки за борговими зобов’язаннями, що виникли внаслідок укладення кредитного договору і ухвалення рішення судом про стягнення боргу, про застосування в цих розрахунках правил про арешт майна та у відповідній мірі – про іпотеку.

За змістом вищенаведених та інших норм законодавства щодо захисту порушеного права, особа, яка має право власності на майно, рівно як і особа, яка має право вимоги боргу та стягнення присудженого, а також особа, яка має речове право щодо майна, не може бути протиправно позбавлена відповідного права, її право не може бути протиправно обмежене і ця особа, захищаючи свої законні права та інтереси, не може бути позбавлена права на належний у процесуальному розумінні як позов, так і захист від відповідного позову.

Позов про виключення майна з опису та звільнення його з-під арешту безпосередньо стосується цивільних прав і обов’язків ПАТ «Банк Форум» як стягувача присудженого з ОСОБА_2 боргу, в інтересах якого саме і був накладений арешт на майно боржника. Відповідно до суті таких правовідносин, відповідачем за позовом власника майна, особи, яка вважає себе власником майна, або особи, яка має відповідне речове право на майно, і при цьому, позивач є боржником у виконавчому провадженні, про звільнення майна з-під арешту, виключення його з опису, є стягувач (стягувачі), в інтересах якого (яких) арештовано, описано майно боржника, заборонено його відчуження, на користь якого (яких) здійснюються дії у виконавчому провадженні. Відповідачем за таким позовом може бути і стягувач-заставодержатель, оскільки має законні права та інтереси щодо арештованого заставленого майна у зв’язку із можливістю задоволення за його рахунок своїх майнових вимог. За відповідних обставин має місце спір між боржником, іншими особами і стягувачами щодо прав на арештоване майно. У випадку недостатності майна боржника для задоволення вимог всіх стягувачів (якщо таких є кілька) йдеться також про спір між стягувачами щодо прав на одержання задоволення вимог за рахунок одного й того ж майна боржника, про відповідний пріоритет.

Орган ДВС, держвиконавець не є належними відповідачами за таким позовом, правомірність дій держвиконавця може бути перевірена в порядку, передбаченому Розділом VII ЦПК України, залежно від конкретних обставин вони можуть бути відповідачами за позовами у спорах про саме їхні майнові чи інші права та обов’язки.

У даній справі питання про виключення майна з опису та зняття з нього арешту належало вирішувати за обов’язкової участі належного відповідача – стягувача у виконавчому провадженні, позаяк по суті вирішувалося питання щодо унеможливлення реалізації у відповідний спосіб права, яке саме у нього існує. У справі є дані, які вказують на те, що спір може стосуватися цивільних прав, обов’язків, законних інтересів і стягувача ПАТ «Ідея Банк», який не брав участі в справі.

Попри вищенаведене позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами і пред’явив та підтримував позов лише до органу ДВС за фактичної наявності спору зі стягувачем ПАТ «Банк Форум». Особа, цивільних прав і обов’язків якої стосується спір, не була відповідачем за позовом.

Суд першої інстанції особливостей спірних правовідносин у контексті суб’єктного складу сторін у справі суд не врахував, у порядку, передбаченому ст. 12 ч. 5, ст. 51, ст. 197 ч. 2 п.п. 3, 4, 10, 19, ст. 214 ч. 2 ЦПК України, питання про участь ПАТ «Банк Форум» в якості відповідача (співвідповідача) в справі не обговорив.

Тим часом, саме сторона у справі повинна доводити обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і саме відповідачу належить право визнавати, заперечувати позов, пред’явити зустрічний позов, укласти мирову угоду тощо (ст. 12 ч.ч. 3, 4, ст. 49 ч. 2 п.п. 1, 3, ч. 7, ст. 81 ч. 1, ст.ст. 191, 193, 206, 207 ЦПК України. Оскільки комплекс процесуальних прав і обов’язків сторони в справі та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, різний, участь у справі особи, яка мала бути відповідачем, в якості третьої особи без самостійних вимог участі в якості відповідача не замінює та істотно звужує її процесуальні можливості, а тому порушує право на належний захист від позову та на врегулювання спору в суді. ПАТ «Банк Форум» попри те, що був залучений до участі в справі, брав у ній участь у невідповідному процесуальному статусі. Докази, які оцінюються в цивільній справі, факти, що на їх підставі встановлюються, за сукупністю яких вирішується питання про права і обов’язки сторін, ухвалюється судове рішення, мають правове значення, якщо ці дії вчиняються у процесі, участь в якому беруть належні учасники у належному процесуальному статусі. У даному випадку факти щодо прав і обов’язків сторін у спірних відносинах мають правове значення, якщо встановлені у справі, в якій є належний відповідач, а саме кредитор-стягувач.

Тож позов був пред’явлений, а справу було вирішено щодо неналежного відповідача. Суд не мав процесуальних підстав за відсутності належного відповідача для вирішення спору, як щодо його прав, так і щодо прав позивача по суті, що, крім іншого, може тягти наслідки, які випливають із положень ст. 352 ч. 1 ЦПК України. Таке вирішення справи є неправильним у процесуальному розумінні, рішення суду не відповідає вимогам ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України, вищенаведені обставини виключали можливість задоволення позову через відсутність у справі належного відповідача, без якого про законність розв’язання спору не йдеться.

Крім того, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 13 ч. 1 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог і ухвалив виключити автомобіль з акту опису та арешту майна в усіх виконавчих провадженнях, здійснюваних на виконання виконавчого листа № 2-1132/11 від 14.01.2012, виданого Берегівським районним судом, і зняти з автомобіля арешти, тоді як вимоги обґрунтовувалися щодо виконавчого провадження № 51341257, а ставилися – щодо виконавчого провадження № 37029709. Суд ухвалив рішення не маючи ані належних даних про інші виконавчі провадження (якщо такі є), про стягувачів у них, ані не вказавши конкретні виконавчі провадження, щодо яких прийняв рішення.

Зважаючи на те, що за умовами справи на стадії апеляційного провадження викладені обставини не можуть бути змінені, а порушення норм процесуального права не можуть бути усунені чи виправлені, питання обґрунтованості позову по суті, його доведеності, можливості виключення майна з опису, звільнення з-під арешту, належності обраного способу захисту права, питання оцінки дій учасників спірних правовідносин, врахування обставин, зокрема, щодо застави та іпотеки, інші обставини наразі значення не мають.

Норми ЦПК України встановлюють, що прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі, є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення (ст. 367 ч. 4, ст. 376 ч. 3 п. 4). Пред’явлення позову до неналежного відповідача є доводом апеляції ПАТ «Банк Форум», що знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відтак, на підставі ст. 376 ч. 1 п. 4, ч. 3 п. 4 ЦПК України апеляцію слід задовольнити, рішення суду скасувати, у позові відмовити з наведених вище процесуальних підстав – внаслідок пред’явлення його до неналежного відповідача.

Керуючись ст. 367 ч. 4, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 4, ч. 3 п. 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд –

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити, рішення Берегівського районного суду від 13 лютого 2018 року скасувати, у позові ОСОБА_2 до Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про виключення майна з акту опису і арешту – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 1762,00 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 18 серпня 2018 року.

Судді