Рішення № 75944065, 14.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8207/18

Провадження № 2/761/4633/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Андрусь С.А.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Дзюбенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Інтеравіа " про відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "Інтеравіа", в якому просила суд, стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що 29 серпня 2017 року її родина ( ОСОБА_3 - позивачка, ОСОБА_4 - чоловік позивачки, ОСОБА_5 - донька позивачки, малолітні онуки позивачки - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прибули до Міжнародного аеропорту "Бориспіль" для здійснення перельоту авіарейсом № 7W 7081 до Іракліону. Рейс виконувало ТОВ "Авіакомпанія "Роза Вітрів". Реєстрацію пасажирів та багажу на вказаний авіарейс проводило ТОВ "Інтеравіа". Під час проходження реєстрації на вищезазначений рейс та здачі багажу, працівники відповідача, почали вимагати свідоцтва про народження малолітніх онуків. Вказані вимоги призвели до непорозуміння, внаслідок чого, між сім'єю позивачки та працівниками відповідача виникла конфліктна ситуація. Поведінка працівників відповідача, на думку позивачки, була агресивною, співробітники відповідача почали кричати та висловлювати на адресу членів сім'ї позивачки грубі та образливі слова, зокрема про те, що її сім'я має психологічні проблеми, а також відмовили їм у продовженні реєстрації на авіарейс. Поведінка працівників відповідача могла призвести до їх запізнення на рейс. Вказані обставини призвели до спричинення значних душевних страждань та спричинення моральної шкоди, у відшкодування якої вона просить стягнути 10 000, 00 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав зазначених у позові та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки, під час проведення реєстрації на авіарейс сім'ї позивачки, працівник відповідача не вчинив жодних дій, в тому числі протиправних, що могли б образити чи принизити або завдати душевних страждань будь-кому із членів сім'ї позивачки. Матеріали справи не містять жодних доказів, що для реєстрації родини позивача на рейс працівник відповідача вимагала пред'явити свідоцтво про народження дитини. Окрім того, відповідач зазначав, що між сторонами виникли відносини із договору перевезення, а тому відсутні підстави для врегулювання їх за загальними положеннями про відшкодування шкоди.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, допитав свідків, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, 29 серпня 2017 року позивачка зі своєю сім'єю у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, малолітніх дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прибули до Міжнародного аеропорту "Бориспіль" для здійснення перельоту авіарейсом ТОВ "Авіакомпанія "Роза Вітрів" за номером 7W 7081 до Іракліону.

Обслуговування авіарейсу № 7W 7081, що виконувався 29.08.2017 року з аеропорту "Бориспіль", здійснювало ТОВ Авіакомпанія "Роза Вітрів", а реєстрацію пасажирів та багажу здійснювало ТОВ "Інтеравіа".

Звертаючись до суду з вищезазначеною заявою, позивачка наголошувала, що підійшовши сім'єю до стійки реєстрації на авіарейс, ними були надані агенту реєстрації документи, що посвідчували особи відлітаючих, а саме: паспорта громадян України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, паспорт громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії на ім'я ОСОБА_5 та проїзний документ дитини на ім'я ОСОБА_6, а також пасажирські квитки вказаних пасажирів. Крім того, позивачка зазначила, що після надання вищезазначених документів агент реєстрації почала вимагати свідоцтва про народження дітей.

В судовому засіданні позивачка зазначила, що працівник відповідача не висловлювала на її адресу чи адресу членів її сім'ї образ або грубих слів, однак зазначила, що поведінкою агента, яка виразилась у відмові провести реєстрацію на рейс та уникнення спілкування (не надання відповідачем відповіді на поставлені питання), була спричинена моральна шкода їй та членам її сім'ї.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, агент з реєстрації, яка безпосередньо здійснювала 29 серпня 2017 року реєстрацію позивачки та членів її сім'ї на авіарейс 7W 7081 пояснила, що для реєстрації позивачки та членів її сім'ї їй було надано лише документи, що посвідчують особу та пасажирські квитки. Свідоцтва про народження дітей вона не вимагала, а лише просила надати нотаріально посвідчену згоду батька про виїзд дітей за межі України, так як діти подорожували лише в супроводі одного із батьків - матері. На її прохання, нотаріально посвідчена згода на виїзд дітей за кордон надана не була, однак, позивачка та члени її сім'ї почали себе вести агресивно, непристойно, допускали принижуючі та образливі вислови на її адресу. Для уникнення розвитку конфліктної ситуації вона (ОСОБА_10.) припинила спілкування з позивачкою та членами її родини, а також викликала свого безпосереднього керівника для прийняття рішення відносно подальших дій. Крім того, зазначила, що жодних образливих слів на адресу позивачки та членів її родини вона не висловлювала, протиправних дій не вчиняла.

Вказані обставини також знайшли своє підтвердження у листі ТОВ "Авіакомпанія "Роза Вітрів" № 18/01-195 від 30 січня 2018 року, наданого у відповідь на скаргу позивачки, де зазначено, що: "агент авіакомпанії вивчивши надані Вами документи враховуючи, той факт, що діти мали різні прізвища з батьками і є громадянами різних держав, запросила нотаріально посвідчену згоду батьків на вивіз дитини за кордон".

Також, в судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_11, який був очевидцем вищезазначених подій, так як під час реєстрації позивача та членів її сім'ї на рейс перебував у черзі біля стійки реєстрації у якості проводжаючого. Під час допиту свідок підтвердив, що був очевидцем ситуації, яка склалася між сторонами, а також зазначив, що позивачка та члени її сім'ї поводилися агресивно по відношенню до агента, кричали, висловлювали образи на її адресу.

Крім того, під час розгляду справи, судом оглянуто наданий позивачкою відеозапис подій, які мали місце 29 серпня 2017 року. Під час зйомки особою, яка її проводила було прокоментовано, що сім'ю позивачки образили, сказавши, що вони мають проблеми в родині та було вказано на особу (яка так висловилась), що знаходилась в залі аеропорту, однак, відповідача дана особа не є. На відеозаписі агент реєстрації ОСОБА_10 зазначає, що очікує старшого зміни. Після появи старшої зміни та надання позивачкою та членами її сім'ї нотаріально посвідченої згоди про виїзд дітей за межі України, ОСОБА_10 здійснює реєстрацію позивача та членів її сім'ї на авіарейс. Відеозапис не містить даних відносно того, що працівник відповідача - агент реєстрації ОСОБА_10 вимагала від позивачки та членів її сім'ї свідоцтво про народження дітей або висловлювала грубі та образливі слова на адресу позивачки та членів її сім'ї.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Згідно з п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N 57 виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.

Відповідно до п. 2 Глави 1 Розділу XXVI Правил повітряних перевезень пасажирів та вантажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року N 735 (далі також - Правила), на вимогу перевізника пасажир має пред'явити уповноваженим особам перевізника, представникам відповідних державних органів усі документи на виїзд, в'їзд, транзит, щодо стану здоров'я та інші документи, що вимагаються застосованими законами, та дозволити перевізнику зробити і залишити в себе їх копії або будь-яким іншим чином залишити в себе дані, що містяться у відповідних документах. Перевізник має право відмовити в перевезенні пасажиру, який не виконав застосовані закони або документи якого не оформлені належним чином.

Згідно з п.6 Розділу X Правил перевізник зобов'язаний здійснювати перевірку документів та у разі відсутності відповідним чином оформлених віз для в'їзду (транзиту) або документів, необхідних для подорожі, відстороняти особу від польоту. У такому випадку відмова від польоту вважатиметься добровільною.

Малолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_8 подорожували у супроводі їхньої матері ОСОБА_5 та за відсутності їхнього батька ОСОБА_6 Отже, з огляду на наведені вище правові норми вимога працівника відповідача про надання для ознайомлення нотаріально посвідченої згоди другого з батьків на виїзд дітей за межі України у супроводі їхньої матері є правомірною.

Як було встановлено під час розгляду справи по суті та підтверджено самою позивачкою під час судового засідання, працівники відповідача не вчиняли жодних агресивних або грубих дій стосовно позивачки та членів її сім'ї, не висловлювали на їх адресу непристойних висловів. При цьому, суд враховує пояснення позивачки, надані в судовому засіданні під час розгляду справи по суті, що для реєстрації її сім'ї на рейс, спочатку були надані лише паспорти та квитки. Вказані обставини також знайшли своє підтвердження у поясненнях допитаної в якості свідка ОСОБА_10, яка зареєструвала позивачку та членів її сім'ї після надання останніми нотаріально посвідченої згоди другого з батьків на виїзд дітей за межі України у супроводі їхньої матері.

Твердження позивачки та її представника в тім, що для реєстрації на рейс працівник відповідача вимагала свідоцтво про народження дітей, суд не приймає до уваги, так як дана обставина не підтверджена належними та допустими доказами, наявними в матеріалах справи, та не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи судом.

Реєстрація пасажирів на рейс є дією, яка виникає із договірних відносин, а саме: договору повітряного перевезення. Відповідно до пп. 1 п. 10 Правил перевезень пасажирів та багажу Авіакомпанії "Роза Вітрів", для перевезення пасажирів та оформлення багажу авіаперевізник або агент з обслуговування відповідно до договору перевезення забезпечує проведення реєстрації пасажирів та оформлення багажу із застосуванням автоматизованих систем контролю відправлень (DCS). Спори про відшкодування заподіяної моральної шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено законодавством, що регулює такі зобов'язання і передбачає відшкодування моральної шкоди. Чинним законодавством України, так само як і Правилами повітряних перевезень пасажирів та багажу Авіакомпанії "Роза Вітрів", умовами Договору перевезення не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди у правовідносинах з повітряного перевезення пасажирів. Аналогічна правова позиція встановлена Верховним Судом під час розгляду справи № 175/4013/14-ц (провадження № 61-1005св17).

Частинами 1-4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про недоведеність та необґрунтованість підстав для стягнення моральної шкоди, позивачка не надала, в тому числі, не довела вчинення відповідачем протиправного діяння та факту заподіяння моральної шкоди діями відповідача.

Згідно з вимогами ст.76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою не було надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З вищезазначених норм слідує, що суди повинні належним чином обґрунтовувати свої рішення.

Аналогічна позиція підтримується і практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 року, де зазначено про те, що Європейський Суд встановив порушення ст. 6 Конвенції, у тому числі через те, що національні суди не дали відповідь на аргументи заявниці стосовно правдивості показів свідків та дійсності документів, хоча ці докази були визначальними для рішення по справі.

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням вищевикладеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивачка в позові, як на підставу для його задоволення, є суперечливими та не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно Закону України " Про судовий збір " позивачу поверненню не підлягають і покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1167, 1172 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-82, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравіа" про відшкодування шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення суду складено 22 червня 2018 року.

Суддя: