Рішення № 75943933, 14.08.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/365/2018

Справа № 679/171/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретарі судового засідання Ясенчук С.Ю., Василюк Л.С.,

номер справи 679/171/18,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач ОСОБА_2,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

представник позивача ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (змінено на ОСОБА_1 товариство комерційний банк «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач 25 березня 2013 року отримав кредит у розмірі 4 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку та дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами ОСОБА_5 складає між ним та позивачем договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 30 вересня 2017 року загальна сума заборгованості по кредиту становить 105 557 грн. 63 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь та судові витрати по справі в розмірі 1762 грн.

У визначений ухвалою строк, відповідач, направив суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги в частині визначення розміру заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 100 958 грн. 33 коп. є частково безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають умовам договору від 25 березня 2013 року.

Не оспорюючи факту отримання кредитних коштів, ОСОБА_2 не погоджується з наданим відповідачем розрахунком заборгованості по процентам за користування кредитними коштами та надає власний розрахунок, згідно якого сума заборгованості становить 11 398 грн. 60 коп. Вказує, що відповідно до кредитного договору сума процентів обраховується за формулою: відсотки за кожен день користування кредитом (при базовій відсотковій ставці на місяць 2,5%) х суму заборгованості за кретитом х кількість прострочених днів.

Вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з нього 4 599 грн. 30 коп. заборгованості за кредитом та заборгованості по процентам за користування кредитом, яка за його підрахунками становить 11 398 грн. 60 коп. , всього 15 997 грн. 90 коп.

30 березня 2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банковських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 25 березня 2013 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 4 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Згідно Умов та Правил надання банківських послуг та ОСОБА_5 для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості. Пільговий період кредитування це установлений банком період з моменту виникнення заборгованості по кредиту, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом проводиться за процентною ставкою 0.01% річних, відповідно до п. 1.1.1.49.

Вказує, що у разі не погашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування кредитом банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами ОСОБА_5, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік, передбачено п. 2.1.1.12.6. При цьому, ОСОБА_5 розмір винагороди за послуги банку, є невід'ємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими умовами, що передбачено п. 1.1.1.91.

Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів. Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів зазначені в ОСОБА_5.

Також зазначає, що у разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. Прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернені у строк, передбачений договором (п. 1.1.1.72).

Пунктом 1.1.3.1.6. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що Клієнт доручає ОСОБА_5 списувати кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті ОСОБА_5 за Договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з картрахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунка.

У разі незгоди зі змінами Умов та правил надання банківських послуг або ОСОБА_5 клієнт має право надати ОСОБА_5 заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.5.4 Договору.

До відзиву представника позивача додано довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, виписку по картковому рахунку.

На підставі наведеного просить задовольнити позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі.

Ухвалою судді Нетішинського міського Хмельницької області суду від 09 лютого 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Нетішинського міського Хмельницької області суду 01 березня 2018 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Нетішинського міського Хмельницької області суду від 12 червня 2018 року задоволено заяву про перегляд заочного рішення представника відповідача, скасовано заочне рішення Нетішинського міського суду від 30 березня 2018 року та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Нетішинського міського Хмельницької області суду від 06 липня 2018 року задоволено клопотання представника відповідача, визнано явку представника позивача обов’язковою.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити повністю, з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву. Додатково пояснила, що нарахування процентів на заборгованость по кредитному договору проводиться відповідно до формули, яка вказана у відповіді на відзив на позовну заяву, а включення складових до формули є внутрішньою політикою банку, з якою ознайомитись відповідач не може. Вважає, що оскільки відповідач користувався кредитною карткою, то цим підтвердив свою згоду з умовами кредитного договору. При цьому, зазначила, що банк має право на зміну процентної ставки. Щодо застосування позовної давності до відсотків нарахованих на заборгованість за кредитом, вважає, що немає підстав для застосування позовної давності, оскільки термін дії кредитної картки до червня 2017 року, тому перебіг позовної давності починається з кінцевого терміну дії картки. Токож, висловила свою незгоду з розрахунком наданим представником відповідача, оскільки вважає, що останній не має спеціальної освіти щоб зробити правильний розрахунок.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково. Додатково вказав, що визнає позов в частині заборгованості ОСОБА_2 по кредиту, а також щодо стягнення з останнього нарахованих відсотків по кредиту, проте у сумі, які надана останнім у його розрахунку доданому у судовому засіданні із застосуванням позовної давності до таких.

Заслухавши представників позивача та відповідача, встановивши фактичні обставини справи на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення на них, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, важаю, що позов належить задовольнити частково зважаючи на таке.

Згідно ч. 1 ст. 626, ст. 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Судом встановлено, що 25 березня 2013 року відповідач ОСОБА_2 став клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», уклавши кредитний договір б/н, та отримав кредит у розмірі 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, за тратами здійсненими з 01 вересня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,9%, за тратами здійсненими з 01 квітня 2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,6%.

Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено, що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється по рішенню банку і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, що визначено п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, що додані позивачем до позовної заяви.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як встановлено судом, сторони визначили, що заява позичальника ОСОБА_2 разом з Пам'яткою клієнта, Умови та правила надання банківських послуг та ОСОБА_5 складають укладений між ними договір про надання банківських послуг.

Подавши АТ КБ «Приватбанк» анкету-заяву позичальника від 25 березня 2013 року, відповідач приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартних формах Умовах та правилах надання банківських послуг і ОСОБА_5, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Сторони підписали названі документи, які містять усі істотні умови кредитного договору. При цьому, відповідачсвоїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування, які були надані на ознайомлення в письмовому вигляді. Не заперечує вказаного у своєму відзиві і сам відповідач та його представник у судовому засіданні.

Укладаючи цей договір, АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 визначили право банку змінювати тарифи та інші умови обслуговування рахунку (п. 1.1.3.2.3 Умов та правил).

АТ КБ «Приватбанк» встановило ОСОБА_2 початковий кредитний ліміт у розмірі 700 грн., в подальшому цей ліміт змінювався (а.с.9).

ОСОБА_2 зобов'язався повернути позивачеві кредит і сплатити банку проценти щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, вносячи їх на рахунок у банку до 25-го числа місяця, що слідує за звітним.

ОСОБА_5 змінював процентну ставку: з 1 вересня 2014 року до 34,8% на рік, з 1 квітня 2015 року до 43,2% на рік.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

ОСОБА_5 нараховує проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами ОСОБА_5 з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг передбачено обов’язок клієнта погашати заборгованість по кредиту, процентам за його користування.

Свої зобов'язання відповідно до умов підписаного кредитного договору АТ КБ «ПриватБанк» виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_6 кредит у розмірі та на умовах, встановлених вищезгаданим договором.

Проте, останній, в порушення вищевказаних пунктів Умов та правил надання банківських послуг, належним чином не виконував взяті на себе зобовязання, а саме не вносив платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані проценти за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 30 вересня 2017 року (а.с.6-8).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, укладеним сторонами 25 березня 2013 року, станом на 30 вересня 2017 року ОСОБА_2 має заборгованість в сумі 105 557 грн. 63 коп., що складається з: 4 599 грн. 30 коп. - заборгованості за кредитом, 100 958 грн. 33 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом.

При цьому, суд не погоджується з розрахунком заборгованості, наданий банком в частині визначення заборгованості по процентам у сумі 100 958 грн. 33 коп., оскільки даний розрахунок не відповідає умовам кредитного договору, виходячи з наступного.

За умовами кредитного договору відповідач мав сплачувати за користування кредитними коштами 2,5 % в місяць за тратами, тобто 30 % на рік. Як видно з матеріалів справи, відповідач користувався кредитною карткою по 26 липня 2013 року. З 01 вересня 2014 року банком було підвищено кредитну ставку до 34,80% річних, а з 01 квітня 2015 року банком було підвищено відсоткову ставку по кредиту до 43,20% річних. Як вбачається із розрахунку заборгованості після підвищення відсоткової ставки банком здійснювалось автоматичне списання коштів відповідача з інших банківських рахунків в рахунок погашення заборгованості по кредиту після збільшення даної відсоткової ставки. В цей період відповідач вимог до банку щодо розірвання кредитного договору не подавав, що на думку суду, свідчить про його згоду із зміною відсоткової ставки.

Обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом у сумі 4 599 грн., такі не заперечував у судовому засіданні представник відповідача.

Проте, суд, при нарахування заборгованості по процентам не погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем в сумі 100 958 грн. 33 коп., оскільки даний розрахунок не відповідає умовам кредитного договору.

Відповідно до кредитного договору сума процентів на залишок заборгованості за кредитом обраховується за формулою: суму залишку заборгованості за кредитом (тіло кредиту) х річний розмір процентної ставки, встановлений банком (розрахунок на 360 календарних днів на рік) х кількість календарних днів користування коштами = сума процентів (N *M /360*Y=Z), де N – заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту); M – процентна ставка; 360/365 – кількість днів у році; Y– кількість днів за які здійснюється нарахування; Z – сума нарахованих процентів.

Надана аналогічна формула позивачем містить в собі складову - коефіцієнт підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості (N *M /360*(2 або1) *Y=Z), де N – заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці); M – процентна ставка; 360/365 – кількість днів у році; 2 або 1 – коефіцієнт процентної ставки (1 – застосовується у разі належного виконання зобов'язань, 2 – підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості); Y– кількість днів за які здійснюється нарахування; Z – сума нарахованих процентів, що не передбачена умовами договору, зазначення якої є істотним та необхідними для договорів даного виду, а також між сторонами має бути досягнута згода по застосуванню саме формули з такими складовими для нарахування заборгованості по процентам за кредитом.

Крім того, при нарахуванні процентів на залишок заборгованості за кредитом за даною формулою позивач включав в заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці), що суперечить вимогам ст. 550 ЦК України, якою встановлено правило, за яким проценти на неустойку не нараховуються.

Також суд зауважує на тому, що в умовах кредитного договору не виокремлюється при нарахування процентів на залишок заборгованості за кредитом поточна та прострочена заборгованість.

При цьому, суд погоджується з представником відповідача, щодо застосування позовної давності до стягнення відсотків за користування кредитом, проте не погоджується з зазначенням останнім періоду на який поширюється дана позовна давність, що потягло за собою невірний в результаті підсумок розрахуноку, водначас вірно застосувавши формулу розрахунку, яка відповідає умовам кредитного договору.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно із ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Тому вимоги про стягнення заборгованості за процентами, що виникла до лютого 2015 року, пред'явлено з пропуском позовної давності.

Крім того, підстави для стягнення процентів за період з липня 2017 року по 30 вересня 2017 року (дата визначення заборгованості за кредитним договором відповідно до позовних вимог) не ґрунтуються на законі.

Оскільки,ч.1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (червень 2017 року включно).

Отже, у межах строку кредитування до червня 2017 року відповідач мав повертати кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. Починаючи з липня 2017 року у позичальника виник обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Відповідно до абзацу другого частини першої ст. 1048 ЦК України вимоги про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування (до червня 2017 року).

В подальшому права та інтереси банку підлягають захисту згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Проте, такі вимоги позивачем не заявлялися.

При застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Тому на підставі наведеного та відповідно до кредитного договору сума процентів обраховується за формулою: суму залишку заборгованості за кредитом (тіло кредиту) ? річний розмір процентної ставки, встановлений банком (розрахунок на 360 календарних днів на рік) ? кількість календарних днів користування коштами = сума процентів, з врахуванням в даному випадку строків позовної давності до нарахування відсотків за користування кредитом.

Відповідно до розрахуну заборгованості, кількість прострочених днів з 05 лютого 2015 року по 31 березня 2015 року складає 54 дні. Отже заборгованість по процентах за користування кредитними коштами за відсоткової ставки 34,8% становить 226 грн. 75 коп. (4 599, 33 х 34,8% : 360 х 51). Кількість прострочених днів з 01 квітня 2015 року по 30 червня 2017 року складає 851 день. Отже заборгованість по процентах за користування кредитними коштами за відсоткової ставки 43,2% становить 4 696 грн. 84 коп. (4 599, 33 х 43,2% : 360 х 851).

За таких обставин, позовні вимоги банку підлягають задоволенню частково, а саме з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитом 4 599 грн. 33 коп., по відсотках – 4 923 грн. 59 коп., а всього 9 522 грн. 92 коп.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідача кошти у сумі 105 557 грн.63 коп. Позовні вимоги задоволено частково: на користь позивача з відповідача стягнуто кошти у сумі 9 522 грн. 92 коп., що становить 9,02% від заявлених вимог. Позивачем документально підтверджено сплату судового збору на суму 1 762 грн.- за подачу позовної заяви. Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 158 грн. 93 коп. (1762 х 9,02%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Aкціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (40094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) заборгованість за кредитним договором від 25 березня 2013 року, яка виникла станом на 30 вересня 2017 року, в розмірі 9 522 гривні 92 копійки та судовий збір в розмірі 158 гривень 93 копійки, а всього 9 681 (дев’ять тисяч шістсот вісімдесят одну) гривню 85 копійок.

В частині позову про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 25 березня 2013 року в розмірі 96 034 гривні (дев’яносто шість тисяч тридцять чотири) гривні 71 копійка відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Хмельницької області або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 – VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 товариство комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 40094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1).

Повне судове рішення складено 17 серпня 2018 року.

Суддя О.М.Гавриленко