Ухвала суду № 75943690, 16.08.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 650/229/18 Головуючий в І інстанції: Хомик І. І.

Номер провадження: 11-кп/791/553/18 Доповідач: Калініна О. В.

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Калініної О.В.

суддів: Гемми Ю.М.

ОСОБА_1

при секретарі: Джигі С.Е.

за участі прокурора: Коломійця В.С.

обвинуваченого: ОСОБА_2

адвоката : ОСОБА_3

потерпілого : ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 квітня 2018 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 20.07.2006 р. Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. 186 ч.2, 71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі, 13.03.2012р. Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч.2, 277 ч.1, 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, 24.06.2015р. Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ст. 246 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі, 28.12.2017р. Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ч.2 ст.185, 71 КК України на 2 роки обмеження волі

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 28.12.2017 року більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахується з моменту затримання ОСОБА_2 в порядку виконання вироку.

Запобіжний захід у вигляді у вигляді домашнього арешту залишений без змін до набрання вироком законної сили.

Вирішено питання про судові витрати та речові докази.

Суд першої інстанції визнав ОСОБА_2 винуватим у тому, що він 20.12.2017 року о 14 год. 30 хв. знаходячись з дозволу господаря на території подвір’я домоволодіння за адресою: вул. Зої Космодем’янської, 31 с. Червона Людмилівка Великоолександрівського району Херсонської області, де проживає ОСОБА_4, звідки, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав майно у вигляді металевих виробів, що належать гр. ОСОБА_4, внаслідок чого заподіяв останньому матеріального збитку на загальну суму 466,38 грн.

Суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В апеляційній скарзі обвинувачений, посилаючись на незаконність вироку через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 років обмеження волі. Скасувати обраний відносно нього запобіжний захід. В решті вирок залишити без змін.

Фактичні обставини кримінального провадження та доведеність його винуватості не оспорює.

Обвинувачений зазначає, що при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував повне визнання ним вини, щире каяття, спричинення ним малозначного розміру матеріального збитку в сумі 466, 38 грн, відсутність від потерпілого будь- яких претензій, відсутність цивільного позову, що свідчить про те, що він не є суспільно- небезпечною особою і йому може бути призначене більш м’яке покарання.

Від апеляційної скарги , поданої прокурорм у провадженні заступник прокурора Херсонської області відмовився, а тому апеляційна скарга прокурора не є предметом розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та адвоката ОСОБА_3 , які просили задовольнити апеляційну скаргу сторони захисту, думку прокурора та потерпілого, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до наступного .

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених і викладених у вироку обставин та кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 185 КК України в апеляційній скарзі обвинуваченим не оспорюються, а тому вирок переглядається в апеляційному порядку лише в частині призначеного обвинуваченому покарання в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно із вироку, суд при призначенні покарання врахував, що ОСОБА_2 скоїв корисливий злочин, який відноситься до категорії середньої тяжкості, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується посередньо , не працює.

Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав рецидив злочинів.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_2 злочину, дані про його особу, наявність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання , суд призначив покарання в межах санкції статті ч.2 ст. 185 КК та дійшов висновку , що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах реального відбуття призначеного покарання

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду.

Як свідчать матеріали провадження ОСОБА_2 неородноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, інкримінований злочин вчинив 20.12.2017 року тобто через незначний проміжок часу після умовно- дострокового звільнення від відбування покарання за попередній злочин, а також в період, коли в суді щодо нього розглядалося кримінальне провадження за скоєння 12.09.2017 року крадіжки, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Обвинувачений не працює, законного джерела доходів не має, суспільно корисною діяльністю не займається, за місцем проживання характеризується посередньо.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що суд не в повній мірі врахував обставини, що пом’якшують покарання та дані про його особу колегія суддів визнає безпідставними.

Обставини, що пом’якшують покарання у сукупності із обставиною , що обтяжує покарання та даними, що характеризують особу обвинуваченого в соціально- побутовому плані , його репутацією були враховані судом і дали суду підстави для призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк, який є меншим ніж максимальна межа санкції ст. 185 ч 2 КК.

Розмір викраденого майна , а також відсутність цивільного позову, не можуть слугувати достатньою підставою для призначення ОСОБА_2 більш м’якого покарання, з огляду на його схильність до скоєння кримінальних правопорушень та наявність підстав для призначення покарання за сукупністю злочинів.

Потерпілий в суді апеляційної інстанції заперечив проти пом’якшення призначеного судом покарання та вказав , що не все викрадене у нього майно йому було повернуто.

Судова колегія вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 50, ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для застосування положень ст. 69-1 КК не вбачається.

Твердження апелянта про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного та особі обвинуваченого внаслідок надмірної суворості, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Апеляційна скарга не містить посилань на об’єктивні обставини, які б дали підстави для призначення покарання у вигляді обмеження волі, як про те просить обвинувачений.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування чи зміни оскаржуваного вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу обвинуваченого належить залишити без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 376 ч 2 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 квітня 2018 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом трьох місяців може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.

Судді: (три підписи)

О.В. ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_1

Копія вірна, ухвала набирає законної сили 16.08.2018 року

Суддя: О.В. Калініна