Вирок № 75941756, 03.08.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/44/18

Справа№754/15457/16-к

Вирок

Іменем України

03 серпня 2018 року колегія суддів Деснянського районного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Бабайлової Л.М.,

суддів - Таран Н.Г., Лісовської О.В.,

секретар судового засідання - Войцехівський А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження № 12016100010007913 від 11.08.2016 р. відносно

-

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Двуреченск Сисертського району

Свердловської області Російської Федерації,

громадянина Російської Федерації, одруженого, з середньою освітою, не працюючого,

проживаючого по АДРЕСА_2 не судимого,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки

м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, не працюючої,

проживаючої по АДРЕСА_3 не судимої,

про обвинувачення кожного за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участі сторони обвинувачення - прокурора Червоного М.М.,

сторони захисту - захисників - адвокатів Мацули М.Б., Костюченко О.І.,

Шевченка К.М., Клечановського В.С., Свінціцького І.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_3,

потерпілої - ОСОБА_9,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10,

перекладачів - Квасницької Д.В., Кисіль В.Я.,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 06.08.2016 року, перебуваючи за місцем свого проживання - в АДРЕСА_4, втупили у попередню змову між собою, спрямовану на умисне вбивство ОСОБА_13, при цьому, розробили план скоєння вбивства.

Згідно розробленого плану, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 під приводом спільного відпочинку повинні були у вечірній час 07.08.2016 року разом з ОСОБА_14 виїхати до Білодібровного лісництва КП «Дарницького лісопаркового господарства» в Деснянському районі м. Києва, а саме, до 6 км автодороги в напрямку села Зазім'я Броварського району Київської області, нібито для поїздки до одного з кафе, розташованих в цьому районі. Проїжджаючи по вказаній дорозі, ОСОБА_3 повинна була попросити ОСОБА_14 зупинити автомобіль під приводом вийти і відправити свої природні потреби. Після чого, ОСОБА_3, вийшовши з автомобіля ОСОБА_14, повинна була знаходитись поруч і стежити за навколишньою обстановкою з метою попередити ОСОБА_1 в разі появи сторонніх людей для подальшого безперешкодного зникнення з місця скоєння злочину, а в цей час ОСОБА_1, перебуваючи на задньому сидінні в автомобілі ОСОБА_14, повинен був за допомогою заздалегідь підготовленого комп'ютерного шнура задушити ОСОБА_14, тобто вчинити вбивство, і в подальшому труп останньої спільно з ОСОБА_3 заховати в лісі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14, готуючись до вчинення вбивства, 07.08.2016 року приблизно о 12.20 годині ОСОБА_3 і ОСОБА_1 приїхали громадським транспортом до Білодібровного лісництва КП «Дарницького лісопаркового господарства» в Деснянському районі м. Києва, а саме, на 6 км автомобільної дороги в напрямку села Зазім'я Броварського району Київської області, де оглянули місцевість, визначили місце скоєння вбивства ОСОБА_14, а також місце приховування її трупа.

Відповідно до попередньої домовленості по телефону з подружжям ОСОБА_1, о 18.15 год. 7.08.2016 р. ОСОБА_14 приїхала на автомобілі марки «Infiniti FХ35», номерний знак НОМЕР_6, до станції метро «Чернігівська», що на перехресті Броварського проспекту та вул. Гната Хоткевича в м. Києві. В цей час ОСОБА_3, діючи відповідно до плану вчинення злочину та розподілених ролей з ОСОБА_1, сіла на переднє пасажирське сидіння зазначеного автомобіля, а ОСОБА_1 сів на заднє пасажирське сидіння. Після чого, ОСОБА_14, керуючи вказаним автомобілем, поїхала в напрямку м. Бровари Київської області і звернула в напрямку Білодібровного лісництва КП «Дарницького лісопаркового господарства» в Деснянському районі м. Києва та в напрямку села Зазім'я Броварського району Київської області. Приблизно о 18.30 год., проїжджаючи по 6-му кілометру зазначеної автомобільної дороги, ОСОБА_3, діючи умисно, на виконання відведеної ролі, з метою вчинення вбивства ОСОБА_14, попросила останню зупинити автомобіль для того, щоб вийти і відправити свої природні потреби. Коли ОСОБА_14 зупинила автомобіль, ОСОБА_3 вийшла з нього і відійшла недалеко в сторону, де стежила за навколишньою обстановкою з метою попередити ОСОБА_1 в разі появи сторонніх осіб для подальшого безперешкодного зникнення з місця скоєння злочину.

У цей час ОСОБА_1, діючи умисно, знаходячись на задньому сидінні вказаного автомобіля, відповідно до раніше розробленого плану, спрямованого на вбивство, заздалегідь підготовленим комп'ютерним шнуром, який він накинув на горло ОСОБА_14, почав здавлювати шию останньої до того моменту, поки вона не перестала дихати, в результаті чого, від механічної асфіксії ОСОБА_14 померла. Надалі, ОСОБА_1 сів за кермо зазначеного автомобіля, а ОСОБА_3 сіла на заднє пасажирське сидіння та ОСОБА_1 від'їхав в глибину лісу, де ОСОБА_1 та ОСОБА_3 витягнули труп ОСОБА_14 із зазначеного автомобіля та сховали його в ямі, розташованій в лісі, закидавши побутовим та будівельним сміттям. Після цього, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на вказаному автомобілі з місця вчинення злочину зникли.

Крім того, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, 07.08.2016 року приблизно о 19.00 годині, знаходячись на території Білодібровного лісництва КП «Дарницького лісопаркового господарства» в Деснянському районі м. Києва, а саме, неподалік від 6 км автомобільної дороги в напрямку села Зазім'я Броварського району Київської області, умисно, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме, автомобілем марки «Infiniti FХ35», номерний знак НОМЕР_6, який належить ОСОБА_14, при цьому, після вчинення вбивства ОСОБА_14, ОСОБА_1 сів за кермо вказаного автомобіля, керуючи яким, спільно з ОСОБА_3, яка сіла на переднє пасажирське сидіння, незаконно заволоділи зазначеним транспортним засобом вартістю 173642 грн., на якому з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим автомобілем на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_3 07.08.2017 року приблизно 19.00 год., знаходячись на території Білодібровного лісництва КП «Дарницького лісопаркового господарства» в Деснянському районі м. Києва,а саме, неподалік від 6 км автомобільної дороги в напрямку села Зазім'я Броварського району Київської області, умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, втупила в попередню змову з ОСОБА_1 Після чого, діючи узгоджено, після вчинення вбивства ОСОБА_14, таємно викрали майно останньої, а саме: мобільний телефон моделі «Samsung GT-S5611» IMEL НОМЕР_7 вартістю 762 грн. 53 коп.; мобільний телефон «Samsung GT-18262» IMEL НОМЕР_8 вартістю 500 грн.; а всього майно загальною вартістю 1262 грн. 53 коп., з яким з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд.

ОСОБА_3 і ОСОБА_1, кожен, визнається винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч.2 ст. 115 КК України, а саме, в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст. 289 КК України, а саме, в незаконному заволодінні транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст. 185 КК України, а саме, в таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_3 винною себе не визнала і показала, що з померлою ОСОБА_14 познайомилась в 2008-2009 році через її батька ОСОБА_15 Потерпіла повернулася з Америки і займалася кафе по вул. Васильківській, 15/14 в м. Києві, де вона була бухгалтером, а потім заступником директора. В 2012-2013 рр. померла мати ОСОБА_14, після чого у її батька стався інсульт. ОСОБА_14 вранці довго спала, почала вживати антидепресанти, через місяць сказала, що не зможе працювати, що сдасть кафе в оренду і запропонувала їй орендувати кафе, на що вона погодилась. Після смерті матері потерпіла і її сестра прийняли спадщину, вони продавали нерухомість і в цьому їм допомагало багато людей. ОСОБА_14 повідомила їй, що позичила комусь 70000 доларів і через деякий час їй повернуть 100000 доларів. Крім того, потерпіла розповідала, що вона проживає з чоловіком на ім'я ОСОБА_50, який відбував покарання у виді 12 років позбавлення волі, що вона його провокує, щоб він викрав у неї гроші і тоді вона його позбудеться. Розповідала, що вона кудись вкладає гроші, також, розповідала, що спілкується з чоловіком на ім'я ОСОБА_11, який займається контрабандою, і що вона займається обміном валют. Також, ОСОБА_14 казала, що її всі хочуть ошукати і збирала документи на людей, з якими працювала і спілкувалась, казала, що вона все втратить і з нею може щось статись. У неї були ознаки шизофренії і параної, але вона це не сприймала серйозно, оскільки їй зручно було працювати з потерпілою, у якої залишалися СПД і вона допомагала їй вести бухгалтерію та вирішувати інші питання. Коли розпочалася революція гідності, кафе стало не прибутковим і на її пропозицію ОСОБА_14 знайшла інших орендарів, здала приміщення під ігорний бізнес. Потім це приміщення розгромили і ОСОБА_14 викликали в Голосіївське управління поліції. У потерпілої були конфлікти з різними людьми. На початку серпня 2016 року вона з ОСОБА_14 поїхала у податкову інспекцію Печерського району м.Києва для звірки звітів, після чого в машині потерпіла передала їй конверт з документами, на якому був написаний номер телефону, по якому вона повинна була зв'язатися з чоловіком на ім»я ОСОБА_13, домовитись про зустріч і передати ці документи. 7.08.2018 р. вона зателефонувала ОСОБА_13 і відповідно до домовленості з останнім, цього ж дня вона разом з чоловіком на маршрутці, яка йде від станції метро «Чернігівська» за м.Київ, відвезла і передала ОСОБА_13 конверт, отриманий від потерпілої. Цього ж дня приблизно о 16.00 год. зателефонувала ОСОБА_14 і сказала, що їй потрібно перевезти речі і потрібна допомога її чоловіка ОСОБА_1 О 18 год. вони з чоловіком прибули до станції метро «Чернігівська», куди під»їхала ОСОБА_14 на своєму автомобіля «Інфініті». Вона сіла на переднє сидіння, а чоловік на заднє сидіння автомобіля. ОСОБА_14 внесла в навігатор маршрут і вони поїхали за місто. В подальшому, під час зупинки, коли купляли цигарки, вона зрозуміла, що була в цьому місці, коли зустрічалась з ОСОБА_13. ОСОБА_14 зупинилась біля одного з житлових будинків, де стояв ОСОБА_13 і, зупинившись, пішла до останнього. До них вийшов ще один чоловік і між ними виникла гучна сварка. Один з чоловіків вдарив ОСОБА_14 по потилиці, хтось з чоловіків запитав у ОСОБА_14, кого вона надумала шантажувати, після чого чоловіки затягнули її у двір будинку. Вона сказала своєму чоловіку, що необхідно швидко уходити, вони залишили автомобіль ОСОБА_14 та маршрутками дістались до м.Києва. Вона зрозуміла, що із-за ОСОБА_14 можуть бути і у неї проблеми, що її можуть розшукувати, тому вирішила додому не їхати, а поїхати до готелю. Оскільки у них з чоловіком не було грошей, вони здали в ломбард свій фотоапарат «Олімпус» і два телефони ОСОБА_14, які остання залишила їй коли виходила з машини і вона машинально їх забрала. В подальшому вони з чоловіком збирались викупити ці телефони. Від своєї сестри вона дізналась, що в поліції є заяви про зникнення її з чоловіком і ОСОБА_14, після чого вони з чоловіком поїхали до поліції, де заявили, що їх разом з ОСОБА_14 викрали невідомі чоловіки. Працівники поліції порадили їм не їхати додому, змінити номер телефону. Потім їх з чоловіком запросили до Голосіївського управління поліції описати і впізнати чоловіків на фото. Там їх звинуватили у вбивстві ОСОБА_14 ЇЇ чоловік погодився взяти всю вину на себе, щоб захистити її. Слідчий вимагав гроші за не притягнення їх до кримінальної відповідальності. Ніяких боргових зобов'язань у неї перед ОСОБА_14 не було. Ніяких грошей для хабарів їй ОСОБА_14 не передавала. ОСОБА_14 вона не розшукувала після тих подій з двома чоловіками, оскільки думала, що вона вже в Америці.

ОСОБА_1 винним себе не визнав і показав, що 07.08.2016 р. вони з дружиною поїхали за дорученням ОСОБА_14 відвозити документи. Від станції метро «Лісова» вони доїхали на маршрутці до кінцевої зупинки, де дружина зустрілась з чоловіком, якому передала документи, і цією ж маршруткою вони повернулись до м.Києва. Через деякий час, цього ж дня, ОСОБА_14 зателефонувала його дружині і попросила, щоб він допоміг перевезти їй важкі речі. Вони зустрілись з ОСОБА_14 біля станції метро «Чернігівська», на автомобілі потерпілої «Інфініті» кудись поїхали, потім, зупинившись, ОСОБА_14 вийшла з автомобіля і спілкувалась з двома чоловіками на підвищених тонах. Один з них вдарив ОСОБА_14 по потилиці, після чого чоловіки заштовхали її до двору будинку. Вони з дружиною вийшли з машини і на маршрутці повернулись до м.Києва. Дружина сказала, що у ОСОБА_14 якись «темні справи» і у неї також із-за цього можуть бути неприємності, тому вона вирішила їхати до готелю. Вони з дружиною здали телефон ОСОБА_14 в ломбард, наступного дня здали до ломбарду другий телефон ОСОБА_14 В подальшому ці телефони вони з дружиною планували викупити. Через деякий час вони з дружиною дізнались від її сестри, що вони перебувають у розшуку і звернулись до поліції, де повідомили, що їх з ОСОБА_14 викрали двоє чоловіків. Поліція їм з дружиною порадила не їхати додому. 23.08.2018 року їм з дружиною зателефонував оперативний працівник і попросив о 12.00 годині під'їхати до відділу поліції. Коли вони приїхали, дружина залишалась спілкуватись зі слідчим, а його відвели до кабінету на 5 поверсі, де було 10 оперативних працівників, які на нього морально тиснули, сказали, що ОСОБА_14 вбито, що у них є докази, що вони з дружиною їх обманювали. Працівники поліції запропонували визнати йому вину у вбивстві ОСОБА_14, пообіцявши відпустити дружину. Потім працівники поліції його відвезли на місце події, де показали яму і сказали, що там був труп.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_3 своєї вини, вина кожного з них в умисному вбивстві за попередньою змовою групою осіб, в незаконному заволодінні транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, у таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, доведена перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_9 показала, що 9.08.2016 р. о 13-13.30 год. їй зателефонувала медсестра, яка доглядала за батьком її двоюрідної сестри ОСОБА_14, і повідомила, що остання третій день не виходить на зв"язок. Того ж дня вона звернулася до Голосіївського управління поліції з повідомленням про зникнення сестри. 19.08.2016 р. друг сім"ї ОСОБА_14 ОСОБА_18 по телефону їй повідомив, що ОСОБА_14 знайшли мертвою.

Під час допиту в ході досудового розслідування слідчим суддею потерпіла ОСОБА_19 показала, що є рідною сестрою вбитої ОСОБА_14. В 2012 році померла їх мати, після чого вони з сестрою продали отримані в спадщину дві квартири за 135000 доларів і за 183000 доларів та об"єкт нерухомості за 330000 доларів. Сестра працювала в кафе батька, де обвинувачена вела бухгалтерський облік. Між сестрою і обвинуваченою бували конфлікти, вони сварились, іноді одна одну ображали, тижнями могли не розмовляти. Зі слів сестри, вона хотіла узаконити кафе батька і обвинувачена сказала, що у неї є знайомий - ОСОБА_20, який може допомогти це зробити за 10-12 тисяч доларів. Сестра передала цю суму грошей обвинуваченій, але документів на кафе так і не отримала. Також сестра розповідала, що 5.02.2016 р. вона попросила обвинувачену відвезти звіти, декларацію. В цей час під"їхали якісь люди і погрузили сестру і обвинувачену в машину, привезли в управління поліції на вул.Кошиця в м.Києві, де тримали в різних кімнатах. Потім обвинувачена сказала сестрі, що потрібно 46000 доларів для вирішення цього питання. Вони з сестрою поїхали до неї додому, де остання передала обвинуваченій зазначену суму грошей. Потім ще був випадок коли сестру забрали на вул.Кошиця, 2-А, де працівники поліції вимагали у неї гроші в сумі 57700 доларів, погрожуючи арештом майна. Сестра передала цю суму через обвинувачену. Був випадок, коли ОСОБА_21 (ОСОБА_3) викрали люди в масках за заняття гральним бізнесом і вимагали 40000 доларів. Цю суму сестра передала невідомим людям за ОСОБА_21 (ОСОБА_21) через ОСОБА_22, яка доглядала за їх батьком. Обвинувачена знала, де сестра зберігає гроші. Останнім часом сестра чогось боялась, писала їй, що якщо вона зникне, то зникне на машині. Сестра зверталася до ОСОБА_23, який звертався до інших людей, щоб викрити обвинувачену, яка створювала таку ситуацію, що нібито сестра в чомусь винна (підробляла підписи) і остання розраховувалась великими сумами грошей, які передавала через ОСОБА_21 (ОСОБА_3), але обвинувачена сама давала сестрі підписувати якісь документи за батька і тільки їй було відомо про цей факт. Внаслідок вбивства сестри вона зазнала моральних страждань, деякий час сестру не могли знайти, сестра була безвісті зниклою, у зв"язку з чим вона цілодобово не спала. Вона наймала няню для своєї маленької дитини щоб займатися пошуками сестри, телефонувати знайомим, їй психічно важко було ховати сестру, з якою у них були спільні плани на мйбутнє, сестра не побачила свого племінника, їх батько переніс після смерті сестри другий інсульт, від чого вона також несе моральні страждання. Крім того, внаслідок вчинення злочину їй завдано матеріальної шкоди, яка складається з вартості перельоту з США в Україну, витрат на поховання сестри, на послуги адвоката, а також з вартості викраденого майна, що належало сестрі, збитків, завданих внаслідок пошкодження її автомобіля.

Відповідно до даних протоколу за результатами проведення на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м.Києва від 23.08.2016 р. оперативно-технічного заходу з застосуванням аудіо-, відео контролю-, оглянутого в судовому засіданні компакт-диску, серійний номер 001 802 +RC В3 Е4 12466, з надписом «таємно, інв. № 83т від 25.08.2015 р. Голосіївське УП», в файлі під назвою 160825_1606 папки 16_08_25, ОСОБА_1, залишившись наодинці з оперативним працівником, повідомив, що на пропозицію дружини ОСОБА_3 він погодився вбити ОСОБА_14, з якою у дружини, зі слів останньої, були проблеми. В день вбивства вони з ОСОБА_3 на маршрутці проїхали на місце, де задумали вбивство. Потім, зустрівшись з ОСОБА_48, яка була на машині, втрьох поїхали до лісу, де зупинились. Вони з ОСОБА_3 вийшли, озирнулись, поруч нікого не було. Він повернувся до автомобіля, сів на заднє сидіння, витягнув шнур, накинув його через голову потерпілої, яка сиділа на передньому сидінні, їй на шию і обома руками почав здавлювати, поки ОСОБА_14 не впала на бік. Потім за шнур затягнув труп потерпілої в яму, яка була поруч, та закидав будівельним сміттям. Потім на машині ОСОБА_14, за кермо якої сів він, з ОСОБА_3 поїхали прямо, потім направо, наліво, праворуч були якісь будівлі, потім знов наліво, кудись до дерев і зупинились. Після цього біля кілометру вони йшли по піщаній дорозі до зупинки, де сіли в маршрутку і доїхалши до метро. Вони з дружиною забрали сумку ОСОБА_14, в якій знаходились мобільні телефони, які вони здали до ломбарду, ключі від автомобіля і сумку потерпілої викинули в сміттєвий контейнер біля готелю.

В подальшому, до кабінету заходить ОСОБА_3, яка спілкується з ОСОБА_1, при цьому, останній повідомляє, що все бере на себе, щоб її не чіпали. На питання працівника поліції, ОСОБА_3 повідомляє, що якщо б можна було все поміняти, вона давно б перестала спілкуватися з потерпілою, яка сумашедша і доводила її до суіцида (т.2 а.с. 115-169).

В судовому засіданні було оглянуто відеозапис, під час якого відбувалася дана розмова між обвинуваченим ОСОБА_1 і оперативним працівником поліції, до якої в подальшому приєдналася ОСОБА_24, та встановлено, що бесіда була невимушеною, ніякого тиску на ОСОБА_1 не чинилося, ОСОБА_1 навіть запропонував працівнику поліції звертатися один до одного на ти.

Відповідно до даних висновку експертизи відео- звуко- запису, ОСОБА_25 і ОСОБА_26 приймали участь у розмові, зафіксованій у відеофайлі з назвою «160825_1606», ознаки монтажу у вказаному записі відсутні (т.2 а.с. 175-185).

Свідок ОСОБА_27 показав, що літом 2016 року до Голосіївського УП в м. Києві надійшла заява, від кого не пам»ятає, про викрадення обвинувачених та вивезення їх до лісу. Також була заява про зникнення потерпілої. Пізніше були опитані обвинувачені, які пояснили, що їх з потерпілою викрали, вони втекли, а потерпілу повезли далі. В їх поясненнях були розбіжності, що викликало підозру. Було отримано відеозапис з метрополітену, який спростовував версію обвинувачених, і вони були викликані на допит. Обвинувачений ОСОБА_1 при допиті дуже нервував, працівники поліції повідомили йому що все знають, що є відеозапис, який спростовує їх версію, після чого ОСОБА_1 заявив, що готовий співпрацювати зі слідством і показати де він з дружиною вбив потерпілу. В лісі в Броварському районі ОСОБА_1 показав, як вбив потерпілу - задушив шнуром в машині останньої «Інфініті» і заховав її труп, перетягнувши його за шнур, що був на шиї, до ями зі сміттям. При цьому, труп було знайдено тільки після того, як ОСОБА_28 вказав де він знаходиться. Зі слів обвинуваченого, автомобіль потерпілої вони з дружиною сховали в лісі. ОСОБА_1 пояснював, що потерпіла постійно їм з дружиною телефонувала і вимагала повернути борг, тому його дружина сказала, що з цим необхідно закінчувати і спланувала вбивство. Обвинувачена ОСОБА_3 відмовилась від показань.

З даних протоколу прийняття усної заяви вбачається, що 9.08.2016 р. ОСОБА_9 звернулася до Голосіївського УП ГУ НП в м.Києві з повідомленням про зникнення її двоюрідної сестри ОСОБА_14, яка останній раз виходила на зв»язок 7.08.2016 р. (т.2 а.с. 186).

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 15.08.2016 року і фототаблиці до нього, на ділянці місцевості Деснянського району Биківнянського лісництва неподалік санаторія «Хвиля» виявлено три пляшки коричневого кольору з написом «Zibert» в поліетиленовому пакеті, два мішечка червоного кольору з гранулами, дві аудіокасети, пара босоніжок, пульт дистанційного управління «Самсунг», щітка (т.2 а.с. 189-197).

З даних протоколу огляду місця події від 15.08.2016 р. - автомобіля «Інфініті», без держномера, який знаходиться по вул.Береговій, 9 в с.Погреби Броварського району Київської області, вбачається, що двері автомобіля відчинені, замки пошкоджень не мають, під переднім пасажирським сидінням виявлено два державні номерні знаки з символами червоного кольору «НОМЕР_9». В автомобілі виявлено файл з документами, а саме, ксерокопією закордонного паспорту на ім»я ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, технічним паспортом на автомобіль Інфініті, полісом № АЕ 6879222 від 9.03.2016, виданим на ім»я ОСОБА_14, сертифікатом на автомобіль Інфініті, книгою експлуатації автомобіля «Інфініті» (т.2 а.с. 201-212).

Відповідно до даних протоколу огляду від 16.11.2016 р., вказані документи були оглянуті слідчим, їх копії долучено до матеріалів кримінального провадження та досліджено в суді (т.2 а.с. 216).

Згідно з даними протоколу огляду місця події від 17.08.2016 р. - автомобіля «Інфініті» темно-синього кольору, без державного номерного знаку, з автомобіля вилучено пару перчаток господарського призначення, виявлену під правим пасажирським сидінням (т.2 а.с. 226-229).

З даних протоколу огляду місця події - квартири АДРЕСА_1, в якій проживала потерпіла ОСОБА_14, вбачається, що в квартирі виявлено і вилучено, серед іншого, коробки з-під мобільних телефонів, в яких знаходяться товарні чеки на телефони «Samsung GT-S5611» вартістю на 20.10.2014 р. 951 грн. та «Samsung GT-I8262» вартістю на 15.05.2014 р. 2249 грн.

Вилучені в зазначеній квартирі речі, відповідно до даних протоколу огляду предметів від 29.11.2016 р., були оглянуті слідчим (т.2 а.с. 242-244).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 25.08.2016 року, який проводився за участі ОСОБА_1 в період часу з 13.50 год. до 14.30 год., з застосуванням відеозапису, оглянутого в судовому засіданні, в лісі на 6 км траси на с. Зазім'я в м. Києві ОСОБА_1 дав пояснення про обставини вчинення ним і ОСОБА_3 вбивства ОСОБА_14 і вказав на місце, де залишив труп ОСОБА_14

Цього ж дня, в період з 14.35 год. до 15 год., відповідно до даних протоколу огляду трупу, в присутності судово-медчиного експерта, в лісі на 6 км траси на с. Зазім'я в м. Києві, на відстані 200 м від автодороги, в вигрібній ямі розмірами 4х5м, під мішками з побутовим сміттям виявлено труп жіночої статі з гнильними змінами, на шиї якого ніби циркулярно прослідковується борозда вдавлювання (т.3 а.с. 45-59).

Згідно з даними протоколу додаткового огляду місця події від 12.10.2016 р., на земельній ділянці розміром 100х100м в лісосмузі на відстані приблизно 200 м від 6 км автодороги на с.Зазим»є, ліворуч від ями з побутовим сміттям в траві виявлено тонкий чорний шланг з обірваним кінцем довжиною приблизно 40 см, за вказаним сміттям виявлений ще один такий же шланг, праворуч від ями, на відстані приблизно 15 м на землі в траві виявлено шнур чорного кольору довжиною 80 см (т.3 а.с.39-43).

Відповідно до даних висновку експерта № 1936/2 від 28.10.2016 р., смерть ОСОБА_14 настала від механічної асфіксії в результаті удушення петлею. Удушення петлею, як вид механічної асфіксії утворилося в результаті здавлювання шиї петлею, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із настання смерті (т.3 а.с. 106-109).

Згідно з даними висновку експерта № 33/1936/2 від 4.11.2016 р., здавлювання шиї петлею, що призвело до виникнення механічної асфіксії, яка спричинила смерть ОСОБА_13, могла утворитись за обставин та у спосіб, на які вказував підозрюваний ОСОБА_1 у ході проведення допиту (т.3 а.с. 124-126).

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_29 показав, що повністю підтверджує висновок судово-медичної експертизи. Він був присутній під час огляду місця події, коли ОСОБА_1 добровільно, без будь-якого примусу, розказував і показував як відбувалося вбивство, як він закидував петлю на шию потерпілої, як витягував її з машини. На місці події він (експерт) оглядав труп, приймав участь у його витягуванні з ями, яка була закидана сміттям. Візуально не було видно, що там знаходиться труп, на місце його знаходження вказав обвинувачений. Також він проводив розтин трупу, який знаходився в стані гнильних змін. На шиї трупу була виявлена тільки одна борозна, що свідчила про удушення. За результатами дослідження трупу він зробив висновок, що смерть ОСОБА_14 могла настати за тих обставн, що вказав ОСОБА_1 Дата настання смерті ОСОБА_14 встановлювався виходячи з даних огляду трупу, гнильних змін, пояснень обвинуваченого.

Під час огляду місця події ОСОБА_1 показав де знаходиться труп, вказав на механізм утворення тілесних пошкоджень у померлої. ОСОБА_1 показував спосіб удушення на місці події і він підтвердив, що могла бути заподіяна смерть потерпілій таким чином, як вказав обвинувачений, про що і зазначив у своєму висновку. В його присутності обвинувачений ОСОБА_1 добровільно показував спосіб удушення, механізм утворення тілесних ушкоджень у померлої, при цьому, ніяких скарг він не висловлював. Час заподіяння смерті потерпілої -встановлений зі слів обвинуваченого ОСОБА_1 і з дослідження трупу.

З даних висновку експерта № 292-МК, вбачається, що утворення странгуляційної борозни на шиї ОСОБА_14 від дії наданого комп'ютерного шнура не виключається. Утворення такої странгуляційної борозни від дії наданих двох шлангів неможливе (т.3 а.с. 131-135).

Відповідно до висновку експерта № 558мб, при дослідженні вилученої з місця проживання ОСОБА_14 насадки до зубної щітки, виявлено клітини з ядрами. Встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами на насадці до зубної щітки та фрагмента стегнової кістки з трупа ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, збігаються між собою та належать особі жіночої генетичної статі (т.3 а.с. 14-152).

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 23.08.2016 р. - приміщення ломбарду скарбниця по б.Верховної Ради, 21-А в м.Києві, в ломбарді вилучено мобільний телефон «Самсунг» моделі S5611 ІМЕІ НОМЕР_7, оригінал договору № 860-16016432 від 10.08.2016 р., укладеного між ПТ «Ай Ті ЛОМБАРД» та ОСОБА_28, долучений до справи в якості речового доказу (т. 3 а.с. 69-72).

З даних протоколу перегляду від 23.11.2016 р. відеозапису, витребуваного з ломбарду «Скарбниця» ПТ «Ай Ті Ломбард» по б.Верховної Ради, 21-А, що міститься на диску, який був оглянутий і в судовому засіданні, вбачається, що 10.08.20016 р. у вказаному ломбарді перебував обвинувачений ОСОБА_31, який звертався до когось через віконце, підписував документи і подавав їх у віконце (т.3 а.с. 82-89).

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Від позичальника\заставодавця» в договорі № 860-16016432 від 10.08.2016 р. - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів ОСОБА_1 (т.4 а.с. 144-152).

Згідно з даними специфікацій до договорів 1,2 № 019164085 та 1, 2 № 019164086 від 8.08.2016 р. заставодавець ОСОБА_21 заклала до ПТ «Ломбард Парус ТОВ «Глобал Франчайзінг» і Комапанія» мобільний телефон «Самсунг GTІ8262» с\н НОМЕР_19 за 500 грн. та фотоапарат «Олімпус» за 150 грн. (т.3 а.с. 95).

Згідно з даними протоколу огляду відеозаписів з камер відеоспостереження готелю «Ладо» по вул.Г.Хоткевича, 12 в м.Києві, 8.08.2016 р. о 4.28 год. до готелю зайшла ОСОБА_3, а за нею - ОСОБА_3 Періодично вони виходили з готелю і повертались. 9.08.2016 р. о 10.04 обвинувачені вийшли з готелю (т.3 а.с. 177-191).

Аналіз роздруківок телефонних з»єднань свідчить про те, що ОСОБА_3, яка користувалась номером мобільного телефону НОМЕР_1, спілкувалася по телефону з ОСОБА_14, яка користувалася номером мобільного телефону НОМЕР_2, до 18.03 год. 7.08.2016 р. з 12.21 год. до 13.38 год. ОСОБА_3 знаходилась в зоні дії базавої станції м.Київ, Деснянський район, урочище «Колпинські казарми», 1 територія ПАТ «Київводокал», територія санаторія-профілакторія «Хвиля», що підтверджує твердження ОСОБА_1 під час спілкування з оперативним працівником поліції про те, що до вбивства вони з дружиною виїжджали і придивлялися місце вчинення злочину. Телефонні з»єднання ОСОБА_3 7.08.2016 р. за межами м.Києва не зафіксовані і це спростовує версію останньої про виїзд цього дня за межі Києва - від станції метро "Лісова" прямо до кінцевої зупинки маршрутки - для передачі документів чоловіку на ім»я ОСОБА_13, а також разом з ОСОБА_48, де у останньої нібито відбулася зустріч з двома чоловіками.

Роздруківки телефонних з»єднань ОСОБА_1, який користувався номером мобільного телефону НОМЕР_3, свідчать про те, що 7.08.2016 р. о 12.56 год. він знаходився в зоні дії базової станції від с.Зазим»я у напрямку м.Бровари.

7.08.2016 р. о 19.11 год. відбулось з»єднання мобільних телефонів ОСОБА_3 і ОСОБА_1, при цьому, номер телефону ОСОБА_3 знаходився в зоні дії базової станції території ПАТ АК «Київводокал» територія санаторія-профілакторія «Хвиля», а номер телефону ОСОБА_1 - в зоні дії с.Пухівка Броварського району, власна башта на території кооперативу «Вега».

7.08.2016 р. о 21.44 год. ОСОБА_3 спілкувалася по телефону з рідною сестрою ОСОБА_32, яка використовувала номер НОМЕР_4. Цього ж дня о 21.42 год. відбувся вхідний дзвінок ОСОБА_32 на номер телефона ОСОБА_1, після чого о 21.43 год. вихідний дзвінок між тими ж абонентами.(т.3 а.с. 210-222).

Відповідно до протоколу-заяви, 10.08.2016 р. ОСОБА_32 звернулася до Дарницького управління поліції з заявою про те, що з 7.08.2016 р. не виходить на зв»язок її сестра ОСОБА_21 і її чоловік (т.4 а.с. 29-30).

Згідно з даними висновку автотоварозначої експертизи, ринкова вартість не розмитненого транспортного засобу - автомобіля «Infiniti FХ35», номерний знак НОМЕР_6, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_5, об'єм двигуна 3,500 куб.см., на території України станом на 07.08.2016 рік становила 173642 грн.00 коп. (т.4 а.с. 202-215).

Свідок ОСОБА_33 показав, що в лютому 2016 р. йому зателефонував компаньйон ОСОБА_34, який попросив надати пораду його близькому товаришу. Цього ж дня в обідній час до нього в офіс по вул.Маланюка 112 в м.Києві приїхав чоловік, який представився ОСОБА_35, з жінкою на ім"я ОСОБА_21. Вони розповіли, на його погляд, неправдоподібну історію про те, що ОСОБА_21 з дому забрали поліцейські, привезли до відділу поліції на вул.Кошиця, 5 в м.Києві, де утримували до ранку з метою заволодіння грошима, що вона отримала в результаті продажу квартири, та попросили організувати зустріч з його братом, який працював в поліції. Він зателефонував брату, якого попросив надати людям пораду, після чого ОСОБА_35 з ОСОБА_21 поїхали до брата. Цього ж дня брат зателефонував йому і попросив більше не направляти таких людей до нього, сказав, що він порадив їм звернутися до поліції зі своєю проблемою, але вони відмовились. Літом йому зателефонував ОСОБА_35 і сказав, що ОСОБА_21 зникла і її не можуть знайти вже три дні, після чого приїхав до нього, показав папірець, на якому були написані прізвища, в тому числі, і жінки, мати якої працювала у батька ОСОБА_36, що зникла, яку теж звали ОСОБА_21, сказав, що підозрює її в причетності до пропажі ОСОБА_21. Він порадив ОСОБА_35 звернутися до поліції. Приблизно через тиждень ОСОБА_35 повідомив йому по телефону, що знайшли тіло ОСОБА_36.

Свідок ОСОБА_37 показав, що приблизно рік чи два тому він на прохання брата ОСОБА_33 зустрівся з його знайомим і жінкою на ім"я ОСОБА_21, якій була потрібна порада у зв"язку з проблемами в правоохоронних органах. Зі слів ОСОБА_21, йому стало відомо, що вона приїхала в м.Київ з Америки і доглядає за хворим паралізованим батьком. У неї виникли проблеми у зв"язку з тим, шо вона підписала платіжні доручення, які здавала в податкову інспекцію, за батька, про що знала лише її буглатер, яка її "підставила". ОСОБА_36 повідомила, що для вирішення цієї проблеми вона передала через свого бухгалтера працівникам правоохоронних органів 100000 доларів частинами, останній раз передала приблизно 36000 доларів. Це були гроші батька. ОСОБА_16 казала, що відносно неї порушено кримінальне провадження по декільком статтям кримінального кодексу, що її більше доби тримали в управлінні поліції на вул.Кошиця в м.Києві. Він відповів, що це схоже на шахрайство і порадив ОСОБА_16 звернутися до поліції, але вона відмовилась, пояснивши, що боїться, на що він сказав, що у такому випадку допомогти їй не зможе.

Свідок ОСОБА_38 показала, що з 2012 р. знайома з сім"єю ОСОБА_14, доглядає за ОСОБА_15 - батьком потерпілої, за місцем його проживання. Два дні доглядає вона, два дні - жінка на ім"я ОСОБА_22. ОСОБА_14 проживала окремо від батька, вона була хазяйкою кафе, а потім здала його в оренду обвинуваченій, яка була у неї бухгалтером. Майже кожного дня ОСОБА_14 приходила до батька, проводила з ним багато часу. Вона неодноразово чула як ОСОБА_14 спілкувалася по телефону з обвинуваченою, але про що саме, вона не чула, оскільки ОСОБА_14 виходила на балкон. Коли у ОСОБА_14 виникали проблеми, вона плакала, казала, що нікому не потрібна, що не може довіряти людям, що потрібні тільки її гроші, що проблеми у неї від ОСОБА_14, якій вона відвезла багато грошей. Був випадок, коли після проблем, ОСОБА_14 заспокоїлась, сказала, що заплатила податки, але через деякий час вона повідомила, що ОСОБА_14 знов щось нарила. За рік-півтора до вбивства ОСОБА_14 повісила на холодильнику в квартирі батька записку з даними ОСОБА_39 і ОСОБА_21 і сказала, що якщо її довго не буде, щоб вони їм телефонували, вибивали двері в її квартирі. В цей же період ОСОБА_14 викрали працівники поліції і утримували, вона віддала велику суму грошей ОСОБА_21 за звільнення. Про це ОСОБА_14 розповіла другу сім"ї ОСОБА_35. Також ОСОБА_14 розказувала, що до неї приходили люди в чорній формі і вимагали щоб вона платила 3000, в якій валюті, вона не знає, а потм розгромили веранду кафе, на яку ОСОБА_21 робила їй документи. Через деякий час ОСОБА_14 повідомила, що ОСОБА_21, якій вона дала гроші, її "кинула", тобто обманула, що документи на веранду ніхто не робив. 7.08.2017 р. вони з ОСОБА_48 планували їхати за покупками на Деміївський ринок, але в призначений час потерпіла не приїхала, зателефонувала їй і сказала що у неї якась справа. Також вона подякувала їй, що вона і ОСОБА_22 її не кинули, що вона їм довіряє, попросила не кидати батька. Наступного дня з 12 год. Наталія телефонувала ОСОБА_14, але її телефон був вимкнутий. Вони з ОСОБА_22 намагалися шукати ОСОБА_14, зв"язувалися з її родичами, знайомими. Двоюрідна сестра ОСОБА_14 ОСОБА_9 подала до поліції заяву про зникнення потерпілої.

Свідок ОСОБА_22 показала, що разом з ОСОБА_38 доглядає за батьком ОСОБА_14, який хворіє, за місцем його проживання. Зі слів ОСОБА_14 їй відомо, що вона передавала через ОСОБА_21, яка була у неї юристом і бухгалтером, гроші за вирішення питань в Солом"янському суді, за оформлення пристойки до кафе в сумі 10-11 тисяч доларів, 47 тисяч доларів працівникам поліції, які затримали ОСОБА_14 за т е, що вона поставила підписи за батька в документах, які подавалися до податкової. Потерпіла догадувалась, що обвинувачена її ошукує, постійно вигадує якісь ситуації і викачує неї гроші, хотіла звернутися до поліції, але боялася, що ОСОБА_21 може вкоротити їй віку. ОСОБА_14 в квартирі батька на холодильнику наклеїла аркуш паперу з телефонами її двоюрдної сестри і обвинуваченої, по яким вони повинні були телефонувати якщо з нею щось трапиться.

Свідок ОСОБА_40 показала, що з січня 2016 р. орендувала у ОСОБА_14 приміщення по АДРЕСА_5 в якому вона відкрила зоомагазин. Остання познайомила її з ОСОБА_21 як з бухгалтером, яка і складала договір оренди. Зі слів ОСОБА_14, вона дала обвинуваченій 20000 доларів для оформлення документів на веранду біля зазначеного приміщення, де було відкрито кафетерій. В березні 2016 р. ОСОБА_14 приїхала за орендною платою і попросила провести її до машини, оскільки боялася, що у неї відберуть гроші. Також вона повідомила, що її і ОСОБА_21 затримали працівники поліції і утримували за те, що вона підписала за батька якісь документи, при цьому, вимагали 70000 доларів. У неї такої суми не було, тому вона передала через ОСОБА_21 56000 доларів. 23.03.2016 р. до кафетерію приїхали працівники Голосіївського районного благоустрію і почали демонтувати його приміщення. Вона зателефонувала ОСОБА_14, яка приїхала разом з обвинуваченою, у якої запитала, де документи, після чого повідомила їй (ОСОБА_40.), що розуміє, що її "кинули", обманули. 7 чи 8.08.2016 р. від жінки на ім"я ОСОБА_38 їй стало відомо про зникнення ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_41 показав, що в кінці 2015 р. він познайомився через свого знайомого ОСОБА_49 з ОСОБА_21, яка була довіреною особою ОСОБА_14 і яка познайомила його з останньою. Його дружина орендувала у ОСОБА_14 приміщення по АДРЕСА_5 але умови оренди оговорювались з обвинуваченою, яка готувала і договір оренди. Біля вказаного приміщення була побудована під накриттям площадка і ОСОБА_14 казала, що скоро будуть готові документи на цю площадку, які робить ОСОБА_20. Зі слів ОСОБА_14, вона заплатила останньому через ОСОБА_21 20000 доларів за оформлення документів. Через деякий час почали виникати проблеми з цією площадкою і ОСОБА_14 відправила його до ОСОБА_21, яка познайомила його з ОСОБА_20. Останній підтверджував, що займається оформленням документів, але він, побачивши ОСОБА_20, зрозумів, що знає його як шахрая, про що повідомив ОСОБА_14 і ОСОБА_21 ОСОБА_14 казала йому, що її "кинули", обманули на 12000 доларів, які вона передала ОСОБА_21, а та якомусь прокурору, який хотів накласти арешт на майно їх батька. Також був випадок, коли ОСОБА_14 не було два дні, з її слів, її забрала поліція, привезла до управління по вул.Кошиця в м.Києві, де вона ночувала, казали, що вона підписала якісь документи за батька, вимагали 70000 доларів. ОСОБА_14 дала ключі від квартири ОСОБА_21, яка взяла там 57000 доларів і викупила ОСОБА_14 Приблизно за два тижні до зникнення ОСОБА_14 ОСОБА_21 позичила у нього на оренду квартири 3000 грн. на два тижні щоб не знала ОСОБА_14, борг так і не повернула. ОСОБА_14 скаржилася йому на ОСОБА_21, вона завжди боялася, думала, що за нею стежать, у неї постійно хтось вимагав гроші через ОСОБА_42 До зникнення вона привезла йому документи відносно ОСОБА_20 і просила знайти людей, які можуть допомогти забрати у нього гроші. Після зникнення ОСОБА_14, ОСОБА_21 повідомила йому, що вона поїхала з чоловіком і ОСОБА_48 на машині останньої на зустріч з таможенником, який позичив у ОСОБА_14 70000 доларів. Т ой запросив їх поїхати до нього додому за міс о. Вони заїхали в ліс, де зупинились. Таможенник наставив на ОСОБА_21 і її чоловіка зброю, завів їх і зачинив на якомусь будівництві, а сам з ОСОБА_48 уїхав.

Свідок ОСОБА_43 показав, що являється другом сім"ї ОСОБА_14. Від ОСОБА_14 йому стало відомо, що ОСОБА_21 зателефонувала їй з Солом"янського чи Святошинського суду і повідомила, що там знаходиться якась справа, що терміново необхідно вирішити питання, інакше їй буде загрожувати штраф більше 100 тисяч. ОСОБА_14 віддала обвинуваченій 13 доларів для вирішення цього питання. Того ж дня вони з ОСОБА_48 поїхали до суду, де з"ясували, що ніякої справи там не було. Також він з"ясував, що у батька ОСОБА_14 ні у власності, ні у користуванні не було. Також, зі слів ОСОБА_14 йому відомо, що вона передала обвинуваченій велику суму грошей для передачі в управління поліції Дарницького району за непритягнення її (ОСОБА_14) до відповідальності за несплату податків і підробку документів. Також ОСОБА_14 позичала великі суми грошей обвинуваченій на лікування її матері (2000-5000 доларів), для виготовлення документів на пристройку до кафе (5000 доларів і 6000-7000 доларів), щоб зрізали батареї в кафе по вул.Васильківській (35000 грн.). Він розумів\, що ОСОБА_3 обманює ОСОБА_14, пропонував останній звернутися з заявою до правоохоронних органів, припинити з нею спілкування. ОСОБА_14 повідомила йому, що зібрала на ОСОБА_3 інформацію про те, що у неї у власності є нерухомість, земля.

Свідок ОСОБА_20 показав, що знайомий з обвинуваченими, більше знає ОСОБА_3, яка орендувала кафе на вул. Васильківській, куди він заходив обідати.На прохання ОСОБА_3 він робив проект ремонту кафе, за що ОСОБА_14 дала йому 9000 грн. До 1999 року він працював начальником ремонтно-будівельного управління УЖХ, тому ОСОБА_14 зверталась до нього з приводу узаконення пристройки, але він сказав, що це важко зробити. Від обвинувачених ніяких грошей він не отримував. ОСОБА_14 з ним зв'язувалась через ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_44 показав, що в середині серпня 2016 року в лісі біля с. Зазім'я Київської області збирав гриби та на галявині знайшов автомобіль «Інфініті» з американськими номерами, передні водійські двері якого були відчиненні, біля машин були пляшки з-під пива, жіночі тапки. Він зателефонував своєму товаришу ОСОБА_45, який приїхав на своїй машині, вони вирішили повернути машину власнику, відбуксували автомобіль до приватного будинку в с. Зазим'є Київської області. Потім він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_38, який працює в розшуку в Голосіївському УП В м. Києві, від якого дізнався, що власниця автомобіля, який він знайшов, перебуває у розшуку. Вони з ОСОБА_45 показали працівникам поліції місце, де він знайшов автомобіль.

Свідок ОСОБА_45 показав, що його знайомий ОСОБА_46 15.08.2017 р. знайшов автомобіль «Інфініті» в лісі біля с. Зазим'є Броварського району Київської області, де розташований табір відпочинку «Хвиля». Він під»їхав на своєму автомобілі до вказаного місця, де побачив автомобіль «Інфініті», який був начебто схований, двері були відчинені, біля нього були розкидані речі, пляшки. Вони вирішили знайти власника автомобіля, за допомогою тросу відбуксували його до с. Погреби. Цього ж дня ОСОБА_44 зателефонував до свого знайомого - працівника поліції, від якого дізнався, що даний автомобіль розшукується Голосіївським УП. Вони з ОСОБА_44 поїхали до вказаного управління полії, де їх допитали, після чого з працівниками поліції приїхали на місце, де знайшли автомобіль.

Свідок ОСОБА_32 показала, що є рідною сестрою обвинуваченої ОСОБА_3, яку характеризує позитивно. Померлу ОСОБА_14 охарактеризувала з негативного боку, як особу, що зловживала алкоголем і антидепресантами, поводила себе непорядно по відношенню до інших і близьких людей. Їх матір працювала в кафе у батька ОСОБА_14, між обвинуваченою ОСОБА_3 та померлою ОСОБА_14 були добрі стосунки, ОСОБА_3 допомагала ОСОБА_13 в бухгалтерії. По обставинам вбивства ОСОБА_14 їй нічого невідомо. 07.08.2016 року вона намагалась додзвонитись до сестри, але на дзвінки не відповідали ні сестра, ні її чоловік. Вона поїхала до них додому, але там їх також не було. Наступного дня вона звернулась до поліції з приводу зникнення сестри і її чоловіка. В четвер їй зі скритого номеру зателефонувала сестра та повідомила, що вона в біді і попросила її забрати з вулиці, яка знаходиться біля станції метро «Дарниця». ОСОБА_3 була з чоловіком, вони були налякані, нічого не розповідали. У вівторок матері зателефонували з Голосіївського УП, запитали, чи знає вона ОСОБА_14, так як сестра потерпілої також подала заяву про зникнення ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_47 показала, що з обвинуваченою ОСОБА_3 знайома з дитинства, стосунки дружні. Обвинувачена приймала її на роботу в кафе, де, працюючи адміністратором, була її керівником. ОСОБА_14 була власницею кафе, стосунків з нею вона не підтримувала. ОСОБА_1 знає, як чоловіка ОСОБА_3 Обвинувачених характеризує позитивно, померлу ОСОБА_14 характеризує негативно, як особу, що зловживала алкоголем і була неврівноваженою і не порядною людиною. По обставинам вбивства ОСОБА_14 їй нічого не відомо. Зі слів матері ОСОБА_3 їй відомо, що ОСОБА_3 з чоловіком та ОСОБА_14 викрали, а потім вони знайшлись.

Аналіз наведених доказів свідчить про те, що саме подружжя ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб вчинило умисне вбивство ОСОБА_14, з якою у ОСОБА_3 поступово склалися складні стосунки на грунті того, що потерпіла почала підозрювати обвинувачену у вчиненні шахрайських дій відносно неї та зверталася до різних людей за допомогою у викритті ОСОБА_3, а також за попередньою змовою групою осіб незаконно заволоділи транспортним засобом та мобільними телефонами ОСОБА_14

Наведені докази є належними, допустимими, зібраними з дотриманням норм КПК України.

Додержуючись при розгляді даного кримінального провадження закріпленої в ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та в ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, керуючись ст. 373 ч.3 КПК України, за якою обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалються лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд виключає з кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_1 кваліфікуючу ознаку п. 6 ч.2 ст. 115 КК України - вбивство з корисливих мотивів та виключає зазначене обвинувачення виходячи з наступного.

Так, умисне вбивство з корисливих мотивів має місце тоді, коли винна особа, позбавляючи життя потерпілого, прагне досягти у зв»язку з цим будь-якої матеріальної вигоди для себе чи для своїх близьких, зокрема: заволодіти майном потерпілого чи інших осіб, одержати вигоду майнового характеру, позбавитись матеріальних витрат. Не вважається умисним вбивством з корисливих мотивів умисне позбавалення життя потерпілого, вчинене у зв»язку з неповерненням боргу, відмовою потерпілого виконати інші обов»язки майнового характеру, якщо такі обов»язки виникли з підстав, що не суперечать чинному законодавству. Немає підстав для кваліфікації за п.6 ч.2 ст. 115 КК України умисного вбивства, вчиненого з мотивів помсти за заподіяну потерпілим матеріальону шкоду.

В судовому засіданні не доведено стороною обвинувачення, що у подружжя ОСОБА_1 існував борг перед потерпілою ОСОБА_13 в сумі 177700 доларів або в будь-якій іншій сумі. Наведені вище показання потерпілої ОСОБА_19, свідків свідчать про те, що ОСОБА_13 передавала значні суми грошових коштів ОСОБА_3 для вирішення різних питань, але мови про те, що ці гроші обвинувачена повинна буде повернути ОСОБА_13 не йшло.

Виключення з обвинувачення та кваліфікації дій ОСОБА_3 та ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки не суперечить вимогам ст. 337 КПК України, оскільки судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, і з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Також суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 і ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України таємне викрадення за попередньою змовою групою осіб належного ОСОБА_14 фотоапарата «Олімпус» вартістю 150 грн., оскільки в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 показала, що цей фотоапарат належав їй, доказів належності зазначеного фотоапарату потерпілій стороною обвинувачення суду не надано.

Дії ОСОБА_3 і ОСОБА_1, кожного, суд кваліфікує за п. 12 ч.2 ст. 115 КК України, оскільки вони умисно протиправно заподіяли смерть іншій людині за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст. 289 КК України, оскільки вони незаконно заволоділи транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки вони таємно викрали чуже майно за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до даних висновків судово-психіатричних експертиз, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 будь-яким психічним захворюванням не страждають та не страждали на час інкримінованого діяння, могли і можуть усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребують (т.4 а.с. 219-222, 227-230).

Доводи сторони захисту про непричетність подружжя ОСОБА_1 до вбивства потерпілої ОСОБА_14, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами, сумніватися в об»єктивності яких у суда немає підстав, оскільки вони послідовні, в основному, узгоджуються між собою.

Показання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 в суді є не логічними, надуманими. Про нещирість обвинувачених свідчить той факт, що спочатку вони заявили правоохоронним органам, що були викрадені разом з потерпілою, але їм вдалося втекти, потім висунули іншу версію, яку підтримували і в суді. Але їх показання в суді є не переконливими, в судовому засіданні не встановлено, що обвинуваченим загрожувала будь-яка небезпека, у зв»язку з чим у них не було підстав переховуватись в отелі (взагалі не зрозуміло від кого вони переховувались). З показань обвинувачених вбачається, що, побачивши як вдарили і заштовхали до двору приватного будинку їх подругу, вони, злякавшись, втекли. Можна зрозуміти, що двоє людей, в тому числі і чоловік, злякались двох інших незнайомих чоловіків та втекли, але чому ці друзі не повідомили правоохоронні органи про вчинення неправомірних дій відносно ОСОБА_14 або родичів останньої, обвинувачені переконливо та зрозуміло пояснити не змогли.

Показання ОСОБА_3 і ОСОБА_1 в судовому засіданні суд розцінює як бажання уникнути відповідальності, в тому числі, і за особливо тяжкий злочин, та вважає, що єдине, у зв»язку з чим у них були підстави переховуватись, це вчинення злочинів.

Судом не встановлено обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_1.і ОСОБА_3

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 і ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушеннь, особи винних, які не судимі, характеризується позитивно, також суд враховує їх роль та ступінь участі у вчиненні кримінальних правопорушень, вік, стан здоров"я, склад сім"ї, наслідки вчиненого, і обирає кожному з них покарання у виді позбавлення ваолі.

Враховуючи конкретні обставини вчинення злочинів, колегія суддів не вбачає підстав для призначення обом обвинуваченим додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 289 КК України, у виді конфіскації майна.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_19 про стягнення з обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_3 солідарно матеріальної шкоди в сумі 87418 грн. 51 коп. - витрат на вартість проїзду на похорони сестри, а також пов»язаних з організацією та проведенням похорон, суд задовольняє в повному обсязі, оскільки позовні вимоги є законними, обґрунтованими та доведеними.

Суд стягує з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 в дольовому порядку в доход держави процесуальні витрати за проведення експертиз.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України, речові докази - комп'ютерний шнур чорного кольору - підлягає знищенню, автомобіль «Infiniti FX35», номерний знак НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Infiniti FX35», номерний знак НОМЕР_6, ксерокопія паспорта для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_11 р.н, серії НОМЕР_10, поліс № АЕ/6879222 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на ім'я ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_11 р.н, на автомобіль марки ««Infiniti FX35», номерний знак НОМЕР_6, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_19, підлягають залишенню в розпорядженні останньої; мобільний телефон «Samsung» моделі GT-E1081Т (IMEI НОМЕР_11) з сім-картою № НОМЕР_12,НОМЕР_13 оператора «Київстар» НОМЕР_14, картонна коробка від мобільного телефону «Samsung», на якій зазначено модель GT-18262МВАSEK IMEL:НОМЕР_15, НОМЕР_16 з чеком на оплату, картонна коробка від мобільного телефону «Samsung», на якій зазначено модель GT-S5611MSASEK, IMEL: НОМЕР_7 з чеком на оплату, ноутбук «ACER» SNID: 62507670825, S/N: LXA10J00562512BA42500, - підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_19; - договір № 860-16016432 від 10.08.2016 р., укладений між ПТ «Ай Ті Ломбард» та ОСОБА_1, специфікації до договорів 1,2 №019164085 від 08.08.2016 р., договорів 1,2 № 019164086 від 08.08.2016 р. - підлягають збереженню в матеріалах справи;- три пляшки коричневого кольору з написом «Zibert» в поліетиленовому пакеті, дві аудіокасети, два мішечки червоного кольору з гранулами, дві аудіокасети, пара босоніжок, пульт дистанційного управління «Samsung», щітка, футболка, штани, туфлі, бюстгальтер, труси - підлягають знищенню; паспорт громадянки України серії НОМЕР_17 виданий Ватутінським РУ ГУМВС України в м. Києві 22.05.1997 на ім'я ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_9, та паспорт громадянина Російської Федерації, серії НОМЕР_18, виданий 09.07.2012 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, - підлягають поверненню власникам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання :

за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 12 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покараням менш суворого визначити ОСОБА_1 к відбуттю покарання у виді 12 років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання :

за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 12 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покараням менш суворого визначити ОСОБА_3 к відбуттю покарання у виді 12 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Початок строку покарання обчислювати ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з 25.08.2016 р., зарахувавши відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання термін попереднього ув»язнення з 25.08.2016 р. по 21.06.2017 р. із розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_19 матеріальну шкоду в сумі 87418 грн. 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в доход держави по 15081,34 грн. процесуальних витрат за проведення експертиз.

Речові докази:

- комп'ютерний шнур чорного кольору - знищити (т.3 а.с. 44);

- автомобіль «Infiniti FX35», номерний знак НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Infiniti FX35», номерний знак НОМЕР_6, ксерокопію паспорта для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_11 р.н, серії НОМЕР_10, поліс № АЕ/6879222 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на ім'я ОСОБА_14,ІНФОРМАЦІЯ_11 р.н, з терміном дії з 09.03.2016 по 08.03.2017 на автомобіль марки ««Infiniti FX35», номерний знак НОМЕР_6, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_19, залишити в розпорядженні останньої;

- мобільний телефон «Samsung» моделі GT-E1081Т (IMEI НОМЕР_11) з сім-картою № НОМЕР_12,НОМЕР_13 оператора «Київстар» НОМЕР_14, картонну коробку від мобільного телефону «Samsung», на якій зазначено модель GT-18262МВАSEK IMEL:НОМЕР_15, НОМЕР_16 з чеком на оплату, картонну коробку від мобільного телефону «Samsung», на якій зазначено модель GT-S5611MSASEK, IMEL: НОМЕР_7 з чеком на оплату, ноутбук «ACER» SNID: 62507670825, S/N: LXA10J00562512BA42500, - передати ОСОБА_19;

- договір № 860-16016432 від 10.08.2016 р., укладений між ПТ «Ай Ті Ломбард» та ОСОБА_1., специфікації до договорів 1,2 №019164085 від 08.08.2016 р., специфікація до договорів 1,2 № 019164086 від 08.08.2016 р. - зберігати в матеріалах справи (т.3 а.с. 96-97);

- три пляшки коричневого кольору з написом «Zibert» в поліетиленовому пакеті, дві аудіокасети, два мішечки червоного кольору з гранулами, дві аудіокасети, пару босоніжок, пульт дистанційного управління «Samsung», щітку - знищити (т.2 а.с. 198-199);

- футболку, штани, туфлі, бюстгальтер, труси - знищити;

- паспорт громадянки України серії НОМЕР_17 виданий Ватутінським РУ ГУМВС України в м. Києві 22.05.1997 на ім'я ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_9, та паспорт громадянина Російської Федерації, серії НОМЕР_18, виданий 09.07.2012 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, - повернути власникам.

Запобіжний захід ОСОБА_1, ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Головуючий -

Судді -