Рішення № 75940719, 17.08.2018, Новоселицький районний суд Чернівецької області

17.08.2018

Справа №720/1140/18

Провадження № 2/720/616/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Новоселиця.

Новоселицький районний суд Чернівецької області, у складі головуючого судді Вівчар Г.А., за участю секретаря судового засідання Єфтемій М.І.,

сторін по справі:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Новоселиця справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Новоселицької міської ради об’єднаної територіальної громади,

- про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_1, звернувся до суду із позовом до Новоселицької міської ради об’єднаної територіальної громади, про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.09.2016 року помер батько позивача ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на домоволодіння по вул.Некрасова, 20-А в с.Маршинці Новоселицького району Чернівецької області, яке в період 1990-1991 роки відносилося до категорії робочих дворів та станом на дані роки в ньому проживали: голова двору ОСОБА_3 та його сини ОСОБА_4, ОСОБА_2. Дане домоволодіння було побудоване ОСОБА_3, який помер 16.09.2016 року та належало йому на праві особистої власності відповідно до ст.ст.100, 101 ЦК Української РСР. При житті ОСОБА_3 заповів все своє майно в рівних долях ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

В позовній заяві зазначає, що спадщину після його смерті прийняв син ОСОБА_2, який в шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом та за законом після смерті батька.

Постановою нотаріуса позивачу ОСОБА_2 відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючого документу.

Таким чином оформлення спадщини в нотаріальному порядку не можливе.

Просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння по вул. Некрасова №20-А в с. Маршинці Новоселицького району Чернівецької області, яке складається з житлового будинку літ. «А», 1980 року будівництва, убиральні літ.«Б», колонки №1, огорожі №2,3, в порядку спадкування після смерті 16.09.2016 року ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву в повному обсязі з підстав зазначених в ній. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не з’явився, але подав до суду заяву про визнання заявлених позовних вимог в повному обсязі з проханням справу розглянути у його відсутності.

Суд вислухавши думку представника позивача враховуючи, що відповідно до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи що визнання позову відповідачем не суперечить встановленим обставинам по справі дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача та задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Зі статті 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Стаття 380 ЦК України зазначає, що жилий будинок є об’єктом права приватної власності.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Матеріалами справи судом встановлено, що ОСОБА_2 народився 09 травня 1982 року, про що складений актовий запис №64, батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

16 вересня 2016 року помер ОСОБА_3, про що складений актовий запис №41 та про, що свідчить свідоцтво про смерть серії І-МИ № 193549.

ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав до дня своєї смерті по вул. Некрасова, 20-А в с. Маршинці Новоселицького району Чернівецької області разом зі своїм сином ОСОБА_2, що підтверджується довідкою №525 від 10.07.2018 року виданою Новоселицькою міською радою Чернівецької області Старостинський округ №1 с. Маршинці.

За життя 28.01.2015 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким все своє майно заповів в рівних долях ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

14.03.2017 року ОСОБА_6 подав заяву за №34 до приватного нотаріуса Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_7 про відмову від прийняття спадщини за заповітом і за законом після смерті батька ОСОБА_3.

17.02.2017 року до цієї ж приватної нотаріальної контори звернулася дружина померлого ОСОБА_8, із заявою за №20 про відмову від прийняття обов’язкової частки у спадщині по смерті свого чоловіка ОСОБА_3.

Спадщину після смерті 16.09.2016 року ОСОБА_3 прийняв його син ОСОБА_2, як спадкоємець по закону першої черги на підставі ст.ст.1261, 1268 ЦК України, у зв’язку із відмовою 14.03.2017 року від прийняття спадщини за законом і за заповітом ОСОБА_4 на підставі ст.1273 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

З довідок за №278 від 13.03.2017 року виданої Маршинецькою сільською радою Новоселицького району Чернівецької області та за №577 від 02.08.2018 року виданої Новоселицькою міською радою Маршинецьким старостинським округом №1 вбачається, що житловий будинок по вул.Некрасова, 20-А в с.Маршинці Новоселицького району Чернівецької області, де проживав померлий ОСОБА_3 згідно по-господарським книгам рахується за ОСОБА_3, як і земельна ділянка площею 0,12га для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_2 своєчасно прийняв спадщину, як спадкоємець по закону першої черги після смерті 16 вересня 2016 року батька ОСОБА_3 так як постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини по вул. Некрасова, 20-А в с. Маршинці Новоселицького району про що свідчить довідка Новоселицької міської ради Чернівецької області Старостинський округ №1 с.Маршинці від10.07.2018 року за №525.

Відповідно до ч.1 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Постановою приватного нотаріуса Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_7 від 21 червня 2018 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по вул. Некрасова, 20-А в с.Маршинці Новоселицького району, після смерті 16 вересня 2016 року ОСОБА_3, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зст.82 ЦПК України, Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи те, що право власності на спірний житловий будинок невизначено, але воно зареєстровано органом місцевого самоврядування, визначена адресна частина, позивач ОСОБА_2 своєчасно прийняв спадщину, тому суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 200, 263-265, 354 ЦПК України і на підставі ст.ст. 1216, 1223, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1 право власності на житловий будинок літера А, убиральні літер Б, колонки №1, огорожі №2,3 розташований по вул.. Некрасова 20-А, с. Маршинці, Новоселицького району після смерті 16.09.2016 року ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через місцевий Новоселицкий районний суд в 30-денний строк з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Вівчар Г.А.