Рішення № 75940699, 17.08.2018, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/4232/18

Номер провадження 2-а/725/124/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2018 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м.Чернівці в складі:

Головуючого – судді: Войтуна О.Б.,

при секретарі: Дженджері К.І.,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

перекладача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці справу за адміністративним позовом Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області до громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 про примусове видворення,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій областізвернувся до суду з позовом до громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 про примусове видворення.

Посилався на те, що 07.08.2018 року працівниками Новоселицького районного сектору УДМС України в Чернівецькій області було виявлено гр.. ОСОБА_4 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не виконав рішення про примусове повернення його з території України та з 2014 року знаходиться на території України незаконно, чим порушив встановлені правила перебування іноземців на території України.

У ході з’ясування обставин, відповідач пояснив, що вперше на територію України він в’їхав 29.07.2012 року через КПП «Бориспіль» за паспортом громадянина ОСОБА_4 09АР57046. Певний час він виїжджав та в’їжджав на територію України через різні пункти пропуску. Востаннє відповідач в’їхав на територію України через пункт пропуску «Жуляни» 17.12.2013 року з метою реєстрації шлюбу з гр.. України ОСОБА_5 з якою спільно проживав. Після того як не реалізував своїх планів з приводу одруження, місце проживання змінив.

В період часу з 17.12.2013 року громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2 територію України не покидав.

Також відповідач був неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення порядку перебуванні іноземців та осіб без громадянства на території України за ч.1 ст. 203 КУпАП.

У зв’язку з чим відповідно до ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 08.07.2014 року керівником Управління ДМС України у Чернівецькій області прийнято рішення про примусове повернення громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 за межі України, зобов’язавши письмово залишити територію України у термін до 07.08.2014 року. Однак самостійно у чітко визначений термін відповідач територію України не покинув.

На підставі наведеного з посиланням на норми матеріального та процесуального права просив суд прийняти рішення про примусове видворення громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та підтвердила викладені в ньому обставини. Просила позов задовольнити. Пояснила також, що за відомим органу УДМС місцем проживання відповідача не було та не було відомо його місцезнаходження на підтверждення даних обставин надала копії доповідних записок.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки має намір залишитись на території України та одружитись.

Суд заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного:

Так, правовий статус іноземця та особи без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011р..

Пунктом 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Судом встановлено, що 17 грудня 2013 року громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в’їхав на територію України через контрольно-пропускний пункт «Жуляни» і з того часу територію України не покидав (а.с.6,12).

Статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України. Пунктом 15 вказаної статті зазначено наступне - іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України. Відповідно до абз.2 п.2 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 р. № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Наявність прав іноземців та осіб без громадянства прямо пов'язана із законністю їх перебування на території України, в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність, встановлену законом.

08.07.2014 року гр. ОСОБА_2 постановою начальника Шевченківського РВ УДМС в м. Чернівці, притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.1 ст. 203 КУпАП за ухилення від виїзду з України після закінчення терміну перебування (а.с. 8).

У зв’язку із тим, що громадянин ОСОБА_2 незаконно знаходився на території України, термін перебування не продовжував, рішенням начальника Шевченківського РВ у м. Чернівці Управління ДМС України в Чернівецькій області ОСОБА_6 від 08 липня 2014 року вирішено примусово повернути за межі території України громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 та зобов’язано його покинути територію України у термін до 07 серпня 2014 року (а.с. 4).

Відповідач цього ж дня ознайомився із вказаним рішенням та зобов’язався залишити територію України не пізніше 07 серпня 2014 року (а.с.4).

Відповідно до доповідних записок від 08.08.2014 р., 22.10.2014 р., 18.12.2014 р., 10.02.2015 р., 19.06.2015 р., 17.06.2016 р., 02.03.2017 р., 24.10.2017 р., 06.03.2018 р. відповідача за адресою: вул. Комарова, 9-А/25 у м. Чернівці виявлено не було (а.с. 24-32).

В подальшому, постановою завідувача сектору Новоселицького РВ УДМС у Чернівецькій області від 07.08.2018 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України за ч.1 ст. 203 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3910 грн.(а.с.10).

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ).

У відповідності до ч.1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Як було встановлено судом відповідач незаконно з 18 березня 2014 року перебуває на території України і з того часу більше її не покидав, таким чином він своїми діями порушив вимоги п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 р. № 150, проживаючи в Україні понад 90 днів протягом 180, що в свою чергу веде до порушення вимог п.3 ст.9 та п.15 ст.4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011р..

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач самостійно у чітко визначені терміни рішення про примусове повернення не виконав, територію України не покинув і надалі нелегально знаходиться в Україні, то, відповідно до ч.1 ст.30 Закону він підлягає примусовому видворенню за межі території України.

Законні підстави для знаходження на території України у відповідача відсутні.

Не підлягає видворенню особа, якщо така підпадає під захист ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.31 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворенні або видані чи передані до країн, де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Однак судом не встановлено обставин, які свідчили б про те, що виконання рішення про примусове видворення до держави належності буде становити для відповідача реальної загрози його життю, свободі або здоров'ю чи призведе до інших негативних наслідків, які згідно ст.31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", є підставами для заборони, щодо примусового повернення чи примусового видворення відповідача з території України в країну його походження.

Згідно роз'яснень, викладених у п.26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 25 червня 2009 року № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні", іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначені статтею 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства",статтею 13 Закону України "Про імміграцію". Примусове видворення та затримання іноземця та особи без громадянства здійснюється лише на підставі постанови адміністративного суду.

Враховуючи зазначені вище обставини справи з посиланням на докази, суд вважає, що позов Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області є обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 8, 9, 77, 241-246, 272, 288, 371 КАС України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Примусово видворити громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.

В порядку п.3 ч.2 ст.371 КАС України допустити негайне виконання рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. Б. Войтун