Вирок № 75940560, 13.08.2018, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2849/18

Провадження № 1-кп/577/411/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А. при секретарі Кузнєцовій О.Л.

з участю прокурора Данилюка А.А.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018200080000651 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, прописаної в с. Духанівка вул. Чапаєва, 22 Конотопського району Сумській області, фактично мешкаючої без реєстрації в м. Конотоп вул. Івана Франка, 35/74, українки, громадянки України, маючу вищу освіту, незаміжньої, працюючої на посаді фармацевта в ТОВ «Аптеці низьких цін», НОМЕР_1, виданий Конотопським МВ ГУМВС України в Сумській області 04.02.2010 року, маючу на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої,,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Соціальний захист малозабезпечених родин гарантується шляхом надання їм допомоги згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" залежно від майнового стану та сукупного доходу сім'ї. Розмір такої допомоги дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для сім'ї та середньомісячним сукупним доходом, який визначається за Методикою обчислення сукупного доходу для всіх видів соціальної допомоги.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється, виходячи з реальних можливостей видаткової частини державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно з пунктом 2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 (зі змінами), та поданим документами заявниці ОСОБА_2 була призначена державна соціальна допомога як малозабезпеченій сім'ї.

01 вересня 2011 року у ОСОБА_2 виник єдиний злочинний корисливий умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошовими коштами шляхом обману.

Так, при зверненні 01 вересня 2011 року та 01 листопада 2015 року до Управління праці та соціального захисту населення Конотопської райдержадміністрації для призначення їй державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім’ї, будучи попередженою вчасно повідомляти органи соціального захисту населення про зміну у складі сім’ї, працевлаштування та про інші обставини, що можуть вплинути на виплату допомоги, переслідуючи єдиний злочинний корисливий умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_2 01 вересня 2011 року та 01 листопада 2015 року умисно вносила до декларацій, форму та зміст якої затверджено Наказом Міністерства Праці та соціальної політики України № 204 від 22.07.2003 року, неповні відомості про наявність додаткових джерел для існування, що виразилось у невказанні та неповідомленні про інші види додаткових джерел існування, котрі були виплачені гр. ОСОБА_2 як заробітна плата, внаслідок чого з державного бюджету незаконно отримала надлишково нараховану державну соціальну допомогу: за періоди з 01 вересня 2011 року по 31 серпня 2012 року та з 01 листопада 2015 року по 31 травня 2017 року, на загальну суму 26767,56 грн., з котрих надлишково нараховано, після перерахунку та часткового погашення - 23301,80 грн., які були перераховані на її банківський рахунок, відкритий у банківській установі ПАТ «Креді агріколь банк» в м. Конотоп МФО 300614, код 14361575, на розрахунковий рахунок 29249000000178, згідно договору, які остання отримувала та використовувала на власний розсуд.

В результаті вищезазначених дій ОСОБА_2 завдала державі в особі Управління соціального захисту населення Конотопської райдержадміністрації матеріальних збитків на 23301,80 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненні вказаного злочину визнала повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння нею злочину, зазначені в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, вона їх в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 подала до УСЗН Конотопської райдержадміністрації недостовірні відомості щодо отримання прибутків від офіційного працевлаштування, у розділі «Відомості про наявності додаткових джерел існування» за період з 01.09.2011 року по 31.08.2012 року та з 01.11.2015 року по 31.05.2017 року, в результаті чого їй було надлишково нараховані грошові кошти в розмірі 23301,80 грн., на які вона не мала права. Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями завдала УСЗН Конотопської райдержадміністрації матеріальних збитків на суму 23301 грн. 80 коп.

Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.

Згідно вимог ч.3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд впевнився в правильному розумінні учасниками судового провадження змісту цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності і істинності їх позиції, а також судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які не досліджувались у суді.

Таким чином вина обвинуваченої ОСОБА_2 повністю доведена і її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_2 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових злочинів.

На підставі викладеного суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у виді штрафу.

При цьому, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої, складену Конотопським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України, відповідно до якої орган пробації, вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб. На думку органу пробації виконанння покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 124, 368, 370, 371 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною за ч. 1 ст. 190 КК України і призначити їй покарання в виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.

Суддя Буток Т. А.