Ухвала суду № 75940119, 10.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/384/18 Справа № 705/2233/18 Категорія: ст. 183, 197 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 липня 2018 року, якою клопотання старшого слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 задоволено частково та продовжено щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

строк тримання під вартою терміном на 30 днів з дня закінчення дії попередньої ухвали, а саме з 30.07.2018 до 28.08.2018, включно, -

в с т а н о в и л а :

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він близько 02 год. 01.06.2018, перебуваючи неподалік магазину «Продукти», що по вул. Шкільній, в м. Умань, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, усвідомлюючи протиправність своїх дій, із застосуванням фізичного насильства, здійснив напад на ОСОБА_10, який виразився в тому, що він погрожуючи застосуванням ножа, шляхом його демонстрування, пред’явив до ОСОБА_10 вимогу передати йому цінні речі.

Сприймаючи реально погрози ОСОБА_7, ОСОБА_10 з метою самозахисту, дістав із кишені належний йому шумовий пістолет «EKOLMajorCal.9mmP.A.K.» серійний номер ЕМ12-18030504 (що не є вогнепальною зброєю), який був без набоїв та зімітував заряджання пістолета.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7, з корисливих мотивів, умисно, шляхом ривка вихватив із рук потерпілого вищевказаний шумовий пістолет, вартістю 1500 грн., тим самим заволодів ним.

Після чого ОСОБА_10, обороняючись від протиправних дій ОСОБА_7, намагався вихопити ніж в останнього з руки, в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді дуговидної рани в ділянці дистальної фаланги 2-го пальця лівої кисті по долонній поверхні та дуговидної рани в ділянці дистальної фаланги 3-го пальця лівої кисті по долонній поверхні.

Побоюючись за своє життя та здоров’я ОСОБА_10 почав втікати від нападника, однак, коли він відбіг декілька метрів, біля магазину «Продукти» по вул. Шкільній, м. Умані, його наздогнав ОСОБА_7, який притиснув останнього до стіни магазину, приставив ніж до горла та пред’явив вимогу дістати всі речі із кишень. Скориставшись тим, що ОСОБА_7 на мить опустив ножа донизу та трохи відволікся, ОСОБА_10 вирвався, відбіг декілька метрів від нападника та сів на переднє пасажирське сидіння в автомобіль таксі марки «ДеоЛанос», д.н.з. НОМЕР_1, який був припаркований поруч з вказаним магазином «Продукти» та який був попередньо викликаний потерпілим.

В свою чергу ОСОБА_7, продовжуючи свої протиправні дії, з метою заволодіння майном потерпілого, підбіг до вказаного автомобіля та сів на заднє сидіння автомобіля позаду потерпілого, після чого наніс ОСОБА_10 декілька ударів руками в область обличчя та тулубу, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна лівої скроні та набряку, напівколового садна нижньої третини правого передпліччя, подвійного садна нижньої третини грудної клітки зліва в проекції 8-10 ребер по середньо-ключичній та грудинній лінії, крововиливу під слизову верхньої губи зліва та умисно, шляхом ривка зірвав із правої руки потерпілого золотий ланцюжок, вагою 7 г та вартістю 7800 грн, а з лівої руки зняв наручний годинник марки «G-SHOCK», вартістю 350 грн., що належать ОСОБА_10, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 9650 грн.

Заволодівши викраденими речами ОСОБА_10, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину втік.

За даним фактом 01.06.2018 внесено відомості до ЄРДР за № 12018250250000803 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Цього ж дня, ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та , в порядку ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій).

02.06.2018 ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, з 01.06 по 30.07.2018.

19.07.2018 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

23.07.2018 старший слідчий Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим з прокурором Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_11, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до 60 діб.

24.07.2018 ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області клопотання ст. слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 задоволено частково та продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою терміном на 30 днів з дня закінчення дії попередньої ухвали, а саме з 30.07.2018 до 28.08.2018, включно.

Як на підставу задоволення клопотання ст. слідчого суддя вказав на те, що завершити досудове розслідування даного кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 не представляється можливим, а обставини, на підставі яких останньому обирався запобіжний захід, не змінилися, тому застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки і не суперечить ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_8 порушує питання про скасування ухвали слідчого судді та просить постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 в повному обсязі.

Зокрема, апелянт зазначає, що строк тримання під вартою, на виконання положень ч. 3 ст. 197 КПК України, може бути продовжено слідчим суддею в межах строк досудового розслідування. ОСОБА_7 повідомлено про підозру 01.06.2018, тобто досудове розслідування має бути закінчене 01.08.2018. При цьому, строк попередньо застосованого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 закінчився 30.07.2018, а до клопотання слідчим не додано підтверджуючих документів того, що строк досудового розслідування в кримінальному проваджені продовжений у визначеному КПК України порядку. Сторону захисту не повідомлялось про завершення досудового розслідування, тому слідчий суддя позбавлений права продовжувати строк тримання особи під вартою, який би закінчувався пізніше 01.08.2018.

Звертає увагу на те, що в клопотанні слідчим не зазначено про те, що заявлений ризик, який давав підстави для застосування запобіжного заходу, не зменшився або про наявність нових ризиків, які б обґрунтовували подальше тримання ОСОБА_7 під вартою.

На думку сторони захисту, з урахуванням того, що ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має хвору матір – інваліда 2 групи та позиції потерпілого щодо відсутності претензій та прохання закрити вказане кримінальне провадження, відносно підозрюваного ОСОБА_7 можливо застосувати альтернативний запобіжний захід – у виді домашнього арешту або особистого зобов’язання, що цілком буде відповідати вимогам КПК України та практиці ЄСПЛ.

Підсумовуючи апеляційній вимоги, сторона захисту вважає недоведеними ризики, на які посилається сторона обвинувачення та необґрунтованою підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставинами наведеними в повідомленні про підозру.

Також, вказує на те, що в порушення вимог ст. 183 КПК України при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначив щодо ОСОБА_7 розмір застави.

Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника – адвоката ОСОБА_8, в режимі відеоконференції з Уманським міськрайонним судом Черкаської області, в підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи судове рішення законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали клопотання, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не належить, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Так, під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 слідчий суддя з’ясував, що останньому висунуто обґрунтовану підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вагомість доказів про його вчинення, а також з урахуванням того, що під час досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, при наявності яких приймалося рішення про застосування запобіжного заходу, не змінились, дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останнього.

Слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 та, з урахуванням виконання ряду слідчих і процесуальних дій, перелік яких наведено в клопотанні органу досудового розслідування, обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Оскільки матеріали кримінального провадження вказують на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, в провадженні існують ризики, передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема дані про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи потерпілого у кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання наведених в клопотанні слідчого ризиків, дане клопотання обґрунтовано частково задоволено слідчим суддею та продовжено строк тримання ОСОБА_7 під вартою строком на 30 діб, тобто до 28.08.2018.

З огляду на викладене, колегією суддів не встановлено обставин, в тому числі з урахуванням наведених в апеляційній скарзі даних, які можуть слугувати підставами для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 менш суворого запобіжного заходу, а доводи сторони захисту про необґрунтованість пред’явленої останньому підозри, не узгоджуються з доказами, якими обґрунтовано клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7, в контексті її розуміння ЄСПЛ, присутня.

Що стосується посилань захисника на те, що ОСОБА_7 не має наміру вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, то вони були предметом перевірки в ході розгляду клопотання слідчим суддею і не знайшли свого об’єктивного підтвердження.

Даних про те, що підозрюваний ОСОБА_7 за станом здоров’я не може утримуватися під вартою по справі не здобуто та стороною захисту не доведено.

Наявність на утриманні підозрюваного матері пенсіонерки, інваліда 2 групи, яка потребує медичної допомоги, на думку колегії суддів, не являється підставою для застосування щодо останнього більш м’якого запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає помилковими твердження сторони захисту про продовження строку тримання під вартою підозрюваного за межами строку досудового розслідування, оскільки запобіжний захід слідчим суддею було продовжено 24.07.2018 з 30.07.2018, тобто з дня закінчення дії попередньої ухвали, а вже 30.07.2018 обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 направлено на розгляд до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Щодо порушення слідчим суддею вимог ст. 183 КПК України та не визначення розміру застави при вирішенні питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, на яке посилається сторона захисту, то колегія суддів виходить з того, що вказане питання було вирішено при постановленні ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.06.2018 за результатами розгляду клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу.

Зокрема, даною ухвалою слідчим суддею вирішено застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на певний строк без права внесення застави, що, на думку колегії суддів, цілком узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України.

З урахуванням викладеного, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_8, подана в інтересах підозрюваного, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 183, 197, 199, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 липня 2018 року, якою клопотання старшого слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 задоволено частково та продовжено строк тримання ОСОБА_7 під вартою терміном на 30 днів з дня закінчення дії попередньої ухвали, а саме з 30.07.2018 до 28.08.2018, включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :