Ухвала суду № 75939906, 16.08.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1362/18

Номер провадження 2/573/475/18

У Х В А Л А

іменем України

16 серпня 2018 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Черкашина М.С., розглянувши матеріали до позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и л а:

14 серпня 2018 року на адресу Білопільського районного суду Сумської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ спільного майна подружжя.

Вважаю, що позов не відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України виходячи із наступного.

Зокрема, в порушення п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу, позовних вимог про стягнення аліментів та вимог про поділ спільного майна подружжя, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права, оскільки правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог про стягнення аліментів. Крім того, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя і позовних вимог про стягнення аліментів, є різними.

Висуваючи вимоги про розірвання шлюбу, поділу квартири та про стягнення аліментів на дитину, позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Однак, позивач не врахувала, що згідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають із сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про стягнення аліментів, і в наслідку, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог про їх стягнення.

Крім того, ОСОБА_1 звертається до суду з позовними вимогами в інтересах малолітнього ОСОБА_2, однак у позові жодним чином не зазначено про те, яким саме чином позовні вимоги про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя стосуються інтересів малолітньої дитини.

Таким чином, спільний розгляд різних, не взаємопов'язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи та унеможливлює суд вирішити питання за яким саме видом позовного провадження слід відкривати провадження по справі.

Також позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, яке не відповідає вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України та не оплачено судовим збором.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, із додатків до позову вбачається, що копії документів, долучених до позову, засвідчені не позивачем ОСОБА_1, а адвокатом ОСОБА_4, докази представництва якого у справі належним чином не підтверджені.

Тобто, позивачу необхідно надати оригінали доданих до позову письмових доказів, або їх копії засвідчені належним чином відповідно до вимог діючого ЦПК України, та зазначити про наявність у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, поданих в належним чином засвідчених копіях.

Окрім того, суддя звертає увагу на те, що до позовної заяви долучено копію свідоцтва про шлюб, хоча, як роз’яснив Пленум Верховного суду України у п. 4 Постанови № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви про розірвання шлюбу долучається оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ спільного майна подружжя, залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити позивачу, що в разі виконання у встановлений строк вимог ухвали, визначених статтями 175 і 177 цього ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає чинності з моменту підписання.

Суддя: