Ухвала суду № 75939554, 17.08.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/524/18

Провадження № 2/700/313/18

17 серпня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої Добриднюк Н.О.

при секретарі Бондарчук Т.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в смт. Лисянка справу 700/524/18, провадження № 2/700/313/18 за позовом ОСОБА_1 до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про встановлення факту , що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про встановлення факту , що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 21 вересня 1997 року померла її баба – ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної частки (паю) розміром 2,78 умовних кадастрових гектарів на території с. Смільчинці Лисянського району Черкаської області та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул.. Вишневій, 60 у с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області, який розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,32 га, яка перебувала у користуванні. За життя спадкодавець заповіту не залишила. Вона постійно від свого народження проживала разом з бабою і батьком – ОСОБА_3, який 13.08.1995 року помер. Після смерті батька вона залишилась проживати з бабою у спадковому будинку до дня смерті баби, похоронила її за власний рахунок і продовжила проживати в будинку, слідкуючи за збереженням спадкового майна. Вона вважала, що вступила в управління спадковим майном, а тому до нотаріуса не зверталась за оформленням спадщини, а про необхідність її оформити належним чином дізналась із отриманого листа Смільчинецької сільської ради. Бажаючи оформити спадщину, вона звернулась до нотаріуса і ним було виявлено відсутність правовстановлюючих документів на будинок, оскільки такі не видавались, а також, згідно інформації наданої відділом Держгеокадастру, сертифікат виписаний на спадкодавця знаходиться на зберіганні у даному відділі, тому їй було відмовлено у видачі свідоцтва на спадкове майно. Крім того, їй необхідно встановити факт родинних відносин між нею та її бабою – ОСОБА_2, оскільки актовий запис про народження її батька в архівах не зберігся.

На підставі вищенаведеного позивач просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона є рідною онукою ОСОБА_2, яка померла 21.09.1997 року та визнати за нею право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2, яка померла 21.09.1997 року .

В судове засідання позивач не з’явилася, в позовній заяві просить справу розглянути без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, звернувся до суду з телефонограмою, в якій проти задоволення позову не заперечує та просить розглянути справу без їхньої участі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Так, у відповідності до вимог ст.ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України упостанові № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення.

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для нього юридичне значення, оскільки надає можливість належним чином оформити свої спадкові права.

Судом встановлено, що 13.08.1995 року в с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Із свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4.

Згідно запису акта про укладення шлюбу № 11 від 26.12.1987 року ОСОБА_4 після укладення шлюбу присвоєно прізвище «Мараховська».

Відповідно до повідомлення Державного архіву Черкаської області запис акту про народження ОСОБА_3 по с. Смільчинці Лисянського району Черкаської області за 1940 рік не виявлено. Книги реєстрації актів про народження за 1940 рік збереглися частково.

Довідкою № 183 від 04.04.2018 року, виданою виконкомом Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області підтверджується, що до складу сім»ї ОСОБА_2, яка померла 21.09.1997 року на день її смерті входила ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За вказаних обставин суд вважає за можливим встановити факт родинних відносин.

21 вересня 1997 року в с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної частки (паю) розміром 2,78 умовних кадастрових гектарів на території с. Смільчинці Лисянського району та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул.. Вишневій, 60 у с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області, який розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,32 га, яка перебувала у користуванні.

Відповідно до ст.548 ЦК України (1963 р.) не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 р.) дії, що свідчать про прийняття спадщини спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що позивач фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем, що підтверджується довідкою виконкому Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області № 185 від 04.04.2018 року, заяви про відмову від спадщини не подавала.

Таким чином, враховуючи, що позивач по справі фактично прийняла спадщину, відповідачем позов визнаний, суд вважає, що за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2, яка померла 21.09.1997 року .

Керуючись ст. 548,549 ЦК України (1963 року), ст. 4,10,12,13,206,211,247,263-265,268,293,354 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про встановлення факту , що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно- задоволити.

Встановити факт що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаюча в ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 являється рідною онукою ОСОБА_2, яка померла 21.09.1997 року, а остання її рідною бабою.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючою в ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на земельну частку (пай), площею 2,78 умовних кадастрових гектарів, розташованої на території с. Смільчинці Лисянського району Черкаської області, згідно сертифікату серії ЧР №0254246 виданого на ім’я ОСОБА_2, яка померла 21.09.1997 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючою в ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по вул.. Вишневій, 60 у с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області, належний ОСОБА_2, яка померла 21.09.1997 року та право користування присадибною земельною ділянкою площею 0,32 га, на якій розташований будинок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча –