Рішення № 75938037, 07.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10339/17

Провадження № 2/522/2125/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Фуцур Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Одеська міська рада про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, витребування майна від добросовісного набувача, скасування реєстрації права власності, -

ВС Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, по якому просить:

-витребувати у ОСОБА_1 нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 34,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 14, реєстраційний номер майна 19421611, на користь територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ;

-скасувати запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 34,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 14, реєстраційний номер майна 19421611;

-усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_1 з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 34,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 14 реєстраційний номер майна 19421611 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ;

-судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що нежитлове приміщення підвалу загальною площею 35,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 14 належало позивачу на підставі свідоцтва про право власності виконавчого комітету Одеської міської ради від 31.05.2007 р., яке в подальшому було передано приватному підприємству « Квадріум» згідно договору оренди від 25.04.2007 року.

На підставі рішення Господарського суду Одеської області по справі 28/107-08-2719 від 27.08.2008 року було визнано право власності на вказане приміщення.

23.06.2009 р. між приватним підприємством «Квадріум» та гр. ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення підвалу загальною площею 34,9 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 14.

В подальшому, гр. ОСОБА_2 подарував спірне приміщення гр. ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 09.04.2012 р. посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, та зареєстровано в реєстрі № 405.

Згідно інформаційної довідки станом на 07.06.2017 р. власником спірного майна є ОСОБА_1.

Представник позивача, посилаючись на ст. 388 ЦК України, просить суд витребувати майно у добросовісного набувача, як таке, що придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач та третя особа до судового засідання не з’явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін по справі, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Нежитлове приміщення підвалу загальною площею 35,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, пров. Оніловбї, 14 належало позивачу на підставі свідоцтва про право власності виконавчого комітету Одеської міської ради від 31.05.2007 року серії САВ № 331178, зареєстрованим в реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.06.2009 року, реєстраційний номер 22932116.

Зазначене приміщення в подальшому було передано приватному підприємству « Квадріум» згідно договору оренди нежитлового приміщення № ? від 25.04.2007 року, укладеним з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та докового погодження до нього.

На підставі рішення Господарського суду Одеської області по справі 28/107-08-2719 від 27.08.2008 року було визнано право власності на вказане приміщення за Приватним підприємством « Квадріум».

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року по справі № 28/107-08-2719 Департаменту відмовлено у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення та повернуто апеляційну скаргу.

02.11.2016 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Департаменту залишено без задоволення, а ухвалу Одеського господарського суду від 21.04.2016 року по справі № 28/107-08-2719 без змін.

Таким чином, рішення Господарського суду Одеської області по справі 28/107-08-2719 від 27.08.2008 року, яким за Приватним підприємством « Квадріум» визнано право власності на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 35,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 14 набрало законної сили, є чинним.

23.06.2009 р. між приватним підприємством «Квадріум» та гр. ОСОБА_2 В у кашиновичем був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення підвалу загальною площею 34,9 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 14.

В подальшому, гр. ОСОБА_2 подарував спірне приміщення гр. ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 09.04.2012 р. посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, та зареєстровано в реєстрі № 405.

Згідно інформаційної довідки станом на 07.06.2017 р. сьогодні власником спірного майна є ОСОБА_1.

Представник позивача, звертаючись до суду посилається на ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в якій зазначено, що об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; вирішення про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення, до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу, якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об’єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Із вказаних приписів вбачається, що рішення щодо відчуження комунального майна приймається виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, однак враховуючи те, що Одеською міською радою рішень щодо відчуження спірного приміщення не приймалось, приміщення вибуло з комунальної власності поза волею власника.

Відповідно до ст.. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Господарського суду Одеської області по справі 28/107-08-2719 від 27.08.2008 року було визнано право власності на вказане приміщення за Приватним підприємством « Квадріум», під час ухвалення даного рішення участь у справі приймав участь представник територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, який діяв за дорученням - ОСОБА_4

Таким чином Одеська міська рада була обізнана у тому, що нежитлове приміщення підвалу загальною площею 35,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 14 вибуло із володіння територіальної громади м. Одеси та право власності на нього визнано за Приватним підприємством « Квадріум».

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, ПП« Квадріум» законно набуло право власності на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 35,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 14.

З наведеного вище, суд вважає позов законним, обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Розглянувши справу повно, всебічно, об’єктивно та неупереджено, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, тому вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 12, 16, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 218, 224, 225 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Одеська міська рада про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, витребування майна від добросовісного набувача, скасування реєстрації права власності, - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складений 17.08.2018 року.

Суддя: Абухін Р.Д.

07.08.18