Рішення № 75937674, 09.08.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1817/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого – судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання – Фоміної О.В.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3

до

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк»

про

визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації. В уточненій позовній заяві представник позивача вказав, що згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯА № 296573, виданого Кілійським районним відділом земельних ресурсів 13.06.2005 року, позивачу на праві приватної власності належать дві земельних ділянки площею 2,71 га і 0,13 га, усього 2,84 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастрові номери 5122310100:01:002:0668 та 5122310100:01:002:0669. Зазначені земельні ділянки знаходяться в користуванні позивача та його, як власника земельних ділянок, не влаштовували умови оренди, які були у СВК «МАЯК» раніше, тому позивач вирішила передати в оренду належні їй земельні ділянки ТОВ «ОСОБА_4 Холдинг». 12 червня 2015 року між позивачем та ТОВ «ОСОБА_4 Холдинг» були укладені договори оренди належних їй земельних ділянок строком на 10 років, які того ж дня був ним підписані особисто. За зазначеними договорами позивач передала в оренду ТОВ «ОСОБА_4 Холдинг» земельні ділянки загальною площею 2,84 га. Пізніше позивач дізналася про те, що право оренди на належні їй земельні ділянки вже зареєстровано за СВК «МАЯК» без її згоди та її волевиявлення. На її вимогу СВК «МАЯК» надав договір оренди землі від 24.03.2015 року з копіями витягів з ДРРПНМ № 37154719 від 06.05.2015 року та № 37157778 від 06.05.2015 року, з якими вона вперше була ознайомлена. Таким чином без її згоди та її волевиявлення розпорядилися її майном та правами на належні їй земельні ділянки площею 2,71 га та 0,13 га, усього 2,84 га, кадастрові номери 5122310100:01:002:0668 і 5122310100:01:002:0669, а саме в СВК «МАЯК» підписали замість неї договір оренди про існування якого вона не здогадувалася та якого не бачила та зареєстрували його в реєстраційній службі м. Одеси без її відома, порушивши її законні права та свободи. Ознайомившись з договором оренди СВК «МАЯК» позивачем встановлені наступні суттєві порушення вимог Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу та Цивільного кодексу України, що дає всі підстави вважати договір незаконним. Договір оренди земельної ділянки від 24.03.2015 року не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі» та Постанови КМУ «Про затвердження Типового договору оренди землі». В п. 2 Договору вказано, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,84 га з вказанням двох кадастрових номерів земельної ділянки. Згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯА № 296573, виданого Кілійським районним відділом земельних ресурсів 13.06.2005 року, позивачу на праві приватної власності належать дві земельних ділянки площею 2,71 га і 0,13 га, усього 2,84 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастрові номери 5122310100:01:002:0668 та 5122310100:01:002:0669, таким чином в порушення вимог закону замість одного договору оренди на дві земельні ділянки – площею 2,71 га та 0,13 га повинен бути складений окремий договір на кожну окрему ділянку з вказанням належного кадастрового номеру, а не так як вказано в п. 2 Договору. В п. 4 Договору вказано наступне – «земельна ділянка передається в оренду разом з…….» –, а саме відсутні відомості та перелік разом з чим або без чого передається земельна ділянка. П. 5 Договору містить нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка вказана в розмірі 76382 грн., всупереч тому, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відображається в відповідному ОСОБА_5 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який виготовляється відповідним Відділом держземагентства у Кілійському районі Одеської області, оскільки земельна ділянка сільськгосппризначення розташована на території Кілійського району Одеської області. ОСОБА_5 позивач не замовляла в відділі Держземагентства у Кілійському районі Одеської області та не отримувала його. П. 6 Договору не містить жодних заповнених відомостей про те, чи має або не має земельна ділянка, яка передається в оренду, таких недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. В п. 7 Договору не відображені інші особливості об’єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини. П. 9 Договору вказано «орендна плата вноситься орендарем щорічно з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами у грошовій або натуральній формах: 2292,00 грн., але не менше 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки» - в даному пункті вказано, що орендна плата справляється в грошовій або натуральній формах, а вказано лише грошова форма і не вказана натуральна форма орендної плати, що є порушенням вимог Закону України «Про оренду землі». П. 14 Договору не прив’язаний до конкретної дати, що є дуже важливим пунктом у відносинах оренди, адже в цьому пункті вказано: «у разі невнесення орендної плати у встановлені строки справляється відповідна пеня у розмірі _ несплаченої суми за кожний день прострочення»; не вказана точна пеня у відсотковому еквіваленті несплаченої суми, що також вказує на суттєві порушення з приводу дійсності договору. П. 19 Договору щодо інших умов передачі земельної ділянки в оренду не є заповненим. П. 20 Договору зазначає, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється у 3-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі. Так, згідно копії витягів з ДРРПНМО № 37154719 від 06.05.2015 року та № 37157778 від 06.05.2015 р. договір оренди земельної ділянки від 24.03.2015 року зареєстрований 05.05.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області. Акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду до договору оренди складений 24.03.2015 року, тобто в порушення п. 20 Договору (акт складений 24.03.2015 року, а державна реєстрація проведена 05.05.2015 року). За п. 20 договору передача земельної ділянки повинна була відбутися не раніше 08.05.2015 року. В п. 26 Договору вказано – «на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження та інші права третіх осіб», не вказано які саме обмеження або їх відсутність. П. 28 Договору передбачає наступні права орендодавця: використовувати земельну ділянку відповідно до цільового призначення згідно з умовами договору; виконувати екологічні безпеки землекористування, зберігати родючість ґрунтів, державні стандарти, норми та правила; своєчасно вносити орендну плату. В п. 43 Договору відсутні відомості та заповнена графа про орган, який провів його реєстрацію. В Договорі відсутні невід’ємні частини договору, а саме план та схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень в її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі. Позивач також зазначила, що станом на 24.03.2015 року (на момент укладення договору) діяла редакція Закону України «Про оренду землі» (від 11.08.2013, підстава Закон № 406-18). Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених статтею 14, а також порушення вимог статей 4-6, 11,17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. В договорі оренди від 24.03.2015 р. порушені наступні суттєві умови договору оренди, а саме: 1) невизначена орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; 2) відсутні умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; 3) відсутні існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; 4) відсутня відповідальність сторін, яка закріплена Законом України «Про оренду землі»; 5) відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Виходячи з норм ЦК України, норм Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельних ділянок від 24 березня 2015 року, укладений нібито позивачем та СВК «МАЯК» не містить її волевиявлення, так як вона не мала наміру укладати ніякий договір оренди з СВК «МАЯК», та цей договір є неукладеним та нікчемним, тобто таким що не породжує жодних правових відносин та його недійсність випливає з норм закону. В зв’язку з вищезазначеним, позивач просила визнати недійсним договір оренди земельних ділянок кадастровий номер 5122310100:01:002:0668 та 5122310100:01:002:0669 укладений між ОСОБА_3 і сільськогосподарським виробничим кооперативом «МАЯК» 24 березня 2015 року та зареєстрований реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції в Одеській області та зобов’язати сільськогосподарський виробничий кооператив «МАЯК» повернути ОСОБА_3, як безпідставно набуте майно – земельні ділянки площею 2,71 га та 0,13 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастрові номера 5122310100:01:002:0668 і 5122310100:01:002:0669, які належать позивачу на праві приватної власності.

Після відкриття провадження у справі 16.12.2015 р. до Кілійського районного суду від відповідача по справі СВК «МАЯК» надійшло заперечення на уточнену позовну заяву, в якому зазначено, що на сторінці 1 абзац 2 уточненої позовної заяви містяться наступні посилання: «Зазначені земельні ділянки знаходяться в моєму користуванні і мене, як власника земельних ділянок не влаштовують умови оренди, які були у СВК «МАЯК» раніше…». В той же час сторінка 1 абзац 4 наголошує: «Пізніше я дізнався про те, що право оренди на належні мені земельні ділянки вже зареєстровано за СВК «МАЯК». На мою вимогу СВК «МАЯК» надав договір оренди землі … з якими я вперше був ознайомлений». Позивач в абзаці 2 робить акцент на тому, що його не влаштовують умови оренди з СВК «МАЯК», в абзаці 4 виявляється, що він взагалі не був ознайомлений з договором оренди, хоча п. 4.2. Договору передбачає що один примірник договору знаходиться у орендодавця. При цьому, не можна нехтувати чи не найголовнішим фактом, а саме – волевиявленням позивача, яке втілилося в підписання договору оренди землі від 24.03.2015 року. По тексту уточненої позовної заяви не міститься жодних посилань на те, що позивач власноручно не підписував цей договір. А якщо позивач підписував договір оренди, чому в нього не залишився один примірник зазначеного договору і чому для позивача був не сподіванкою факт державної реєстрації договору оренди, коли він самостійно передав в користування земельні ділянки, кадастрові номери 5122310100:01:002:0668 та 5122310100:01:002:0669. В силу ст.ст. 13, 17 Закону України «Про оренду землі», за наявності договору оренди і його відповідної державної реєстрації в користуванні позивача зазначені земельні ділянки не можуть знаходитись, а тому його посилання зазначені на сторінці 1, абз. 2 не містять ані законодавчого підґрунтя, ані реального положення речей, адже зазначені земельні ділянки по теперішній час використовуються СВК «МАЯК» для вирощування рису. На сторінці 2 уточненої позовної заяви позивач перераховує на його думку суттєві порушення вимог чинного законодавства, що дають підстави нібито вважати «договір незаконним, яким порушені істотні умови договору, неукладеним договором та таким що підлягає визнанню недійсним з наступних підстав». У п. 2 Договору оренди та на думку позивача зазначено, що «на дві земельні ділянки – площею 1,94 га і 0,89 га повинен бути складений окремий договір на кожну окрему ділянку з вказанням належного кадастрового номеру». В противагу доводу позивача відповідач посилається на ч. 7 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця. П. 4 Договору зазначений позивачем, викладений в іншій редакції, аніж оскаржений договір оренди землі від 24.03.2015 року. П. 6 Договору, навпаки зазначеному позивачем передбачає, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має таких недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. П. 7 Договору, не зрозумілі посилання позивача, адже зазначений пункт чітко визначає, що інших особливостей об’єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини – немає. П. 9 Договору, позивач наголошує, що вказана лише грошова форма і не вказана натуральна форма орендної плати, що являється порушенням Закону України «Про оренду землі», проте, яка саме норма зазначеного Закону порушується позивач не вказує. Натомість ст. 22 Закону України «Про оренду землі» чітко встановлює, що орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Таким чином, в силу складених правовідносин, орендна плата може справлятися як в грошовій формі, так і в натуральній. Яка саме натуральна форма являється належним розрахунком Орендаря перед Орендодавцем не важливо, тому що ця форма розрахунку узгоджена Сторонами Договору. Важливо, щоб натуральна форма відповідала грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. П. 14 Договору «не прив’язаний до конкретної дати, що є дуже важливим пунктом у відносинах оренди…не вказана точна пеня у відсотковому еквіваленті несплаченої суми, що також вказує на суттєві порушення з приводу дійсності договору». Не зазначення суми пені, яка має справлятися в випадку прострочення оплати свідчить лише про те, що Сторони Договору не прийшли до взаєморозуміння щодо визначення конкретної суми пені. Важливо розуміти, що Сторона Орендодавець має свій обсяг прав і обов’язків та в силу п. 34 Договору може ініціювати зміну умов Договору. Якщо Орендодавець визначився з певною сумою пені, яку має бути застосовано до складених правовідносин у випадку прострочення оплати, то він має право звернутися до Орендаря з визначеною пропозицією. До теперішнього часу звернень позивача до відповідача, щодо змін умов Договору, в тому числі п. 14 Договору не було. П. 28 Договору позивач посилається на норму ст. 24 Закону України «Про оренду землі» які передбачають права і обов’язки Орендодавця. Висновок зроблений позивачем в цьому пункті стосується того, що п. 24 Договору викладений в іншій редакції аніж ст. 24 Закону України «Про оренду землі» і дані обставини на його думку прямо вказують на недійсність оскаржуваного Договору. Враховуючи положення цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З урахуванням зазначених норм права, можна зробити висновок, що Сторони договору вільні в визначенні умов, зміст цих умов не повинен обов’язково бути дзеркальним відображенням певних норм права, зокрема ст. 24 Закону України «Про оренду землі». В випадку невиконання Орендарем вимог Орендодавця, останній має право звернутися до суду з вимогою про розірвання Договору з підстав порушення Орендарем норми ст. 24 Закону України «Про оренду землі». До теперішнього часу, до СВК «МАЯК» не надходило від Орендодавця жодної такої вимоги передбаченої ст. 24 Закону України «Про оренду землі», а тому слід вважати, що Орендодавець використовує землю за її цільовим призначенням; дотримується екологічної безпеки…; своєчасно вносить орендну плату. Для задоволення своїх вимог, позивач наводить черговий довід, який йде всупереч чинному законодавству. Позивач зазначає, що «на момент укладання договору оренди землі діяла редакція Закону України «Про оренду землі» (від 11.08.2013 року, підстава № 406-18). На даний момент діє редакція Закону від 05.04.2015 року, підстава Закон 191-19 Статтею 14 Закону в цій редакції було зазначено, що істотними умовами договору оренди землі є: …Таким чином в договорі оренди від 24.03.2015 року порушені суттєві умови договору оренди, а саме: 1) невизначена орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; 2) відсутні умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; 3) відсутні існуючі обмеження(обтяження) щодо використання земельної ділянки; 4) відсутня відповідальність сторін, яка закріплена Законом України «Про оренду землі»; 5)відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.» Посилаючись на норми права в редакції Закону України «Про оренду землі» від 11.08.2013 року позивач не бере до уваги: - по перше п. 42 Договору, цей договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації; - по друге ч. 5 ст. 6 Закону України закріплює, що, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону; - в третє п. 1 ст. 210 ЦК України встановлює, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. ОСОБА_5 правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелічені посилання на пункт Договору і норми права засвідчує, що на складені правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про оренду землі» в редакції від 05.04.2015 року, зважаючи на те, що договір оренди землі був зареєстрований 02.06.2015 року Договір, а тому слід вважати, що він набрав законної сили саме 02.06.2015 року. Позивач посилається також на норми права ЦК України, які стосуються визнання правочину недійсним, повернення безпідставно набутого майна робить висновок: «враховуючи наведені факти та обставини, відсутність істотних умов договору, вважаю договір оренди неукладеним та таким, що не породжує правових наслідків …заявляю вимогу про повернення безпідставно набутого майна на підставі ст. 1212-1215 ЦК України». У відповідності до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: - об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); - строк дії договору оренди; - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Всі ці істотні умови норми Закону України «Про оренду землі» знайшли своє відображення в зазначеному договорі оренди землі, сторони договору скріпили своє волевиявлення власними підписами, зважаючи на це, не зовсім зрозумілі доводи позивача по справі про повернення безпідставно набутого майна. Позивач в уточненій позовній заяві просить суд задовольнити дві різні по своїй природі вимоги: «розірвати договір оренди…та визнати договір оренди недійсним…» На думку відповідача, вимоги позивача являються взаємовиключними, не можна в одному провадженні розглядати позовні вимоги, які виключають одна одну. Такі дії позивача свідчать про не обізнаність яким правовим шляхом рухатись, не впевненість в своїй правовій позиції і як наслідок позивач намагається в одному провадженні домогтися задоволення хоча б однієї позовної вимоги. На думку представника відповідача, правова позиція сторони позивача має бути чітко визначеною, щоб у відповідача не виникало двоякості думки і різноманіття правових позицій, щоб не ускладнювати розгляд справи. Стосовно звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду, представник відповідача зазначив, що відповідач в жодному разі не порушував свої зобов’язання перед позивачем, використовує передані в оренду земельні ділянки за їх цільовим призначенням, вчасно вносить орендну плату за земельні ділянки і виконує інші обов’язки покладені на відповідача зазначеним договором. Ані в позовній заяві, ані в уточненій позовній заяві немає жодної строчки проте, що сторона відповідач порушує договірні зобов’язання. Зважаючи на вищезазначене, представник відповідача просить суд роз’єднати поєднані в одному проваджені вимоги про розірвання договору оренди, а також про визнання договору оренди недійсним у самостійні провадження та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

07.03.2018 р. до Кілійського районного суду від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій зазначено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА № 296573, виданого Кілійським районним відділом земельних ресурсів 13.06.2005 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки площею 2,71 га та 0,13 га, загальна площа 2,84 та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122310100:01:002:0668 та 5122310100:01:002:0669. Вказані земельні ділянки знаходяться в користуванні ОСОБА_3, та вона, як власник земельної ділянки, вирішила передати в оренду належні земельні ділянки ТОВ «ОСОБА_4 Холдинг». 12 червня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ «ОСОБА_4 Холдинг» були укладені договори оренди належних їх земельних ділянок строком на 10 років та були особисто підписані ОСОБА_3 Однак, пізніше ОСОБА_3 дізналася про те, що право оренди на належні їй земельні ділянки вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за СВК «МАЯК», при тому, що вона ніяких договорів з СВК «МАЯК» не підписувала. На вимогу ОСОБА_3 СВК «МАЯК» надав договір оренди землі від 24.03.2015, які вона вперше побачила. Таким чином, без згоди ОСОБА_3 та без її волевиявлення, СВК «МАЯК» зареєструвало в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на належні їй земельні ділянки площею 2,71 га та 0,13 га, загальна площа 2,84 га, кадастрові номера 5122310100:01:002:0668 та 5122310100:01:002:0669, що розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, а саме підписали замість ОСОБА_3 договір оренди про існування якого вона навіть і не здогадувалася та не ніколи не бачила, та здійснило його державну реєстрацію. В матеріалах справи міститься висновок почеркознавчої експертизи, відповідно до якого зазначено, що підпис на договорі від 24.03.2015 з СВК «МАЯК» виконано не ОСОБА_3, а іншою особою. На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що ОСОБА_3 не підписувала договір оренди земельної ділянки від 24.03.2015 р., що підтверджуються висновком почеркознавчої експертизи. Таким чином, на момент укладення спірного договору не було волевиявлення позивача, що вказує на недійсність зазначених договорів. В зв’язку з вищезазначеним, представник позивача просив визнати недійсним договір оренди земельних ділянок кадастровий номер 5122310100:01:002:0668 та 5122310100:01:002:0669 укладений між ОСОБА_3 та СВК «МАЯК» та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельних ділянок від 24 березня 2015 р., номер запису про речове право № 9573994 від 05.05.2015 р. та № 9574705 від 05.05.2015 р.

Заявлені позовні вимоги представник позивача підтримав в ході судового розгляду.

15.03.2018 р. до Кілійського районного суду від представника відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якій зазначено, що вказаний позов є необґрунтованим та безпідставним. Позовна заява не містить обґрунтування порушення прав позивача та необхідності їх захисту. Позивачем не обґрунтовано, які права позивача порушено та чим саме. Єдиною підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено, що його перестали влаштовувати умови договору, однак це не є підставою для звернення з позовом до суду, а тим паче для визнання його недійсним. Щодо порушення істотних умов договору, представник відповідача зазначив, що 24.03.2015 року між позивачем та СВК «Маяк» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,84 га, яка складається з двох земельних ділянок з кадастровими номерами: 5122310100:01:002:0668 та5122310100:01:002:0669, також складено акт приймання - передачі земельної ділянки в оренду, який датовано 24.03.2015 року. 05.05.2015 року реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції зареєстровано за СВК «Маяк» право оренди земельної ділянки площею 2,84 га на підставі договору оренди від 24.03.2015 року. Оскільки договір оренди земельної ділянки сторони уклали 24.03.2015 року, застосуванню підлягає ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на 11.08.2013 року. Позивач зазначає, що в п. 5 договору оренди зазначена грошова оцінка земельної ділянки 76382 грн., визначення якої він не замовляв. В той же час позивач не оспорює зазначену оцінку. Зазначене положення договору не віднесене до категорії істотних умов договору оренди, визначених в ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, а тому необхідності узгоджувати й зазначати такі умови в договорі не було обов’язковим. Вказана оцінка була визначена відповідним територіальним органом Держземагенства за запитом СВК «Маяк». В п. 9 спірного договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем щорічно з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами у грошовій або натуральної формах 2292 грн., але не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (яка визначена в п. 5 договору в сумі 76382 грн.) Отже, у спірному договорі наявна така істотна умова як орендна плата, розмір якої визначений в грошовій сумі, яка розраховується в розмірі не менш 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахування коефіцієнтів індексації, яка вноситься у грошовій або натуральній формі після збирання врожаю два рази на рік, випадки перегляду орендної плати. Умови та строки передачі земельної ділянки орендарю, про відсутність яких стверджує позивач, врегульовані наступними положеннями договору: п. 18- 20 договору, відповідно до яких передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-денний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання передачі; п. 29 договору, відповідно до якого орендодавець зобов’язаний в триденний строк після реєстрації договору передати в користування та володіння орендарю земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору та придатному для використання за цільовим призначенням. Актом приймання передачі земельної ділянки, складеного ОСОБА_3 та СВК «Маяк», передача земельної ділянки здійснена 24.03.2015 року, що не суперечить п. 29 договору, яким визначено граничний строк виконання умови передачі земельної ділянки. Доводи позивача про невідповідність зазначених в п. 28, 29 спірного договору прав та обов’язків орендодавця правам, визначеним в ст. ст. 24-25 Закону України «Про оренду землі», як на підставу визнання договору оренди землі недійсним є безпідставними, оскільки положення ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, не передбачає перелік прав орендодавця в якості істотних умов договору оренди землі. Наявність акту винесення в натурі меж земельної ділянки, яка надається в оренду, є обов’язковою лише в разі, якщо земельна ділянка виділяється окремо. Земельна ділянка позивача обробляється й використовується в єдиному масиві з ділянками інших осіб які передали їх у користування на умовах оренди до СВК «Маяк» і, відповідно, унеможливлює визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Щодо невизначення умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, сторонами було досягнуто згоди з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Крім того, у спорі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності в ньому істотних умов, необхідною передумовою для задоволення позову є доведення позивачем факту дійсного порушення права орендодавця у зв’язку з відсутністю в договорі таких умов, а також того, в чому конкретно полягає порушення його законних прав. Разом з тим, позивачем, який є орендодавцем, не наведено обставин, які свідчать про дійсне порушення його законних прав внаслідок відсутності в договорі оренди вищезазначених істотних умов, тобто наявність підстав для захисту порушеного права, передбачених ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, як необхідної умови для визнання відповідного договору оренди недійсним. ОСОБА_5 позивачем не надано доказів порушення його законних прав як орендодавця внаслідок відсутності в договорі такої істотної умови, як передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, відсутність якої може обмежувати права орендаря, а не орендодавця. Неспроможними є доводи позивача про невідповідність договору оренди вимогам закону у зв’язку з укладенням одного договору оренди на дві земельні ділянки, оскільки ч. 6 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачена можливість укладення одного договору на декілька земельних ділянок. Крім того, згідно державного акту на право приватної власності від 13.06.2005 серія ЯА № 296573, позивач є власником земельної ділянки, яка складається з двох земельних ділянок як єдиного об’єкта цивільних прав. ОСОБА_5, в уточненій позовній заяві позивач зазначає, що договір оренди від 24.03.2015 підписано СВК «Маяк» замість неї, утім, жодного доказу на підтвердження вказаних обставин надано не було. Таким чином, доводи позову про те, що договір оренди землі від 24.03.2015 підписано замість неї СВК «Маяк» ґрунтується на припущеннях. Між тим, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України. Під час розгляду справи позивачем заявлено клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи на підтвердження доводів про те, що договір оренди від 24.03.2015 р. підписано іншою особою, а не нею. Однак, позивачем не оспорюється факт підписання нею акту прийому - передачі земельної ділянки до договору оренди від 24.03.2015 р. Так, згідно висновку судово - почеркознавчої експертизи від 26.12.2017 р. проведеної Одеським науково - дослідним інститутом судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_3 у наданому на експертизу примірнику договору оренди землі від 24.03.2015 р. виконаний не самою ОСОБА_3, а іншою особою. Як порівняльний матеріал експертом було використано зразок підпису який міститься на 5 сторінці паспорту ОСОБА_3 та умовно вільні зразки її почерку та підписів у позовній заяві від 07.08.2015 р., заяві від 27.09.2015 р., експериментальних зразків підписів та уточненій позовній заяві від 27.10.2015 р. При цьому, експертами не взято до уваги зразки підписів, які містяться на інших документах наявних в матеріалах справи, зокрема на 1 сторінці паспорту, заяві ОСОБА_3 голові правління СВК «Маяк» від 25.12.2015 р., акті прийому-передачі земельної ділянки від 24.03.2015 р., який підписано в той же день що і договір та який не оспорюється позивачем, відомість СВК «Маяк» про отримання орендної плати. Важливим є те, що підписи на всіх цих документах візуально дещо відрізняються, особливо у заяві голові СВК «Маяк» від 25.12.2015 р., які з незрозумілих причин не було взято експертом до уваги незважаючи на те, що на вимогу експерта судом дозволено використовувати зразки підписів, які містяться у всіх документах в матеріалах справи. Вказане викликає сумніви щодо об’єктивності відбору експертом зразків підписів з матеріалів справи та відповідно викликає сумніви в об’єктивності його висновків. ОСОБА_5, з аркушів 5 та 6 висновку не зрозуміло із зразками підпису яких документів саме робиться порівняння підпису у договорі від 24.03.2015 р., з одним чи з декілька різних документів. Крім того, на аркуші 4 висновку, експерт приходить до висновку про наявність у ОСОБА_3 двох варіантів підпису, утім, для порівняння беруться зразки підписів з деяких документів за незрозумілим принципом, також, не зрозуміло з підписом якого саме документу робиться порівняння та чому лише з деякими документами, а не з усіма, враховуючи візуальну різноманітність виконання підпису ОСОБА_3 на документах наявних у матеріалах справи та зауваження експерта про наявність декількох варіантів підпису позивача. Висновок експерта від 26.12.2017 р. викликає низку зауважень та сумнівів, щодо його правильності та суперечить іншим наявним у матеріалах справи доказах, в зв’язку з чим, не може вважатись належним та допустимим доказом. ОСОБА_5, з урахуванням вимог позовної заяви про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки на підставі ст.ст. 203, 207, 215 ЦПК України, суперечливою є вимога позовної заяви про зобов’язання повернути безпідставно набуте майно на підставі ст.ст. 1212-1215 ЦК України. Договір оренди земельної ділянки від 24.03.2015 пройшов державну реєстрацію, а отже є укладеним відповідно до вимог ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України, при цьому, ця обставина не заперечується позивачем, оскільки зі змісту заяви вбачається, що позивач посилається саме на недійсність правочину внаслідок недодержання вимог закону щодо форми та змісту укладеного договору, недодержання істотних умов тощо, а отже належним способом захисту порушеного права, у разі задоволення позову, є застосування наслідків недійсності правочину, визначених ст. 216 ЦПК України, згідно якої кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Протягом 2015 - 2017 років позивач своєчасно та в повному обсязі отримувала орендну плату за договором оренди земельної ділянки, при цьому значно в більшому розмірі ніж це визначено договором оренди. Так, договором визначено орендну плату у сумі 2292 грн. з урахуванням індексації в грошовій або натуральній формі. У 2015 році позивачу було виплачено 3000 грн., 800 кг пшениці, 700 кг ячменю, 140 кг соняшнику та 50 кг крупи рису, а отже значно більше ніж визначено договором. Підсумовуючи викладене, представник відповідача зазначив, що договір оренди земельної ділянки від 24.03.2015 р. укладений у формі відповідно до вимог чинного законодавства, договір пройшов державну реєстрацію, орендодавець мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення його було спрямоване на укладення договору оренди, про що, зокрема, свідчить своєчасне отримання орендної плати та не оскарження акту прийому-передачі земельної ділянки, сторони фактично приступили до його виконання, що свідчить про відсутність підстав для визнання його недійсним. Позивачем взагалі не обґрунтовано наявність порушення прав позивача спірним договором, беручи до уваги його належне виконання сторонами. Враховуючи викладене, представник відповідача, просить суд у задоволенні позову ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк», за участю третьої особи: Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов’язання повернути земельну ділянку відмовити в повному обсязі у зв’язку з безпідставністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав зазначені в запереченні на уточнену позовну заяву та відзиві на уточнену позовну заяву доводи та кінцеву позицію щодо відмови у задоволенні позовної заяви.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

12.06.2015 р. підписано договір оренди землі між орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Холдинг» в особі директора ОСОБА_6 та орендодавцем ОСОБА_3, відповідно до умов якого, в строкове платне користування було надано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,71 га, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122310100:01:0020668. Договір укладено на 10 років.

12.06.2015 р. підписано договір оренди землі між орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Холдинг» в особі директора ОСОБА_6 та орендодавцем ОСОБА_3, відповідно до умов якого, в строкове платне користування було надано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,13 га, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122310100:01:0020669. Договір укладено на 10 років.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 296573, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 22.11.2004 року № 699, вбачається, що ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 2,84 гектарів, розташовану на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

24.03.2015 р. підписано договір оренди землі між орендарем - СВК «Маяк» в особі керівника ОСОБА_7 та орендодавцем ОСОБА_3, відповідно до умов якого, в строкове платне користування було надано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,84 га, яка розташована на землях Кілійської міської ради, кадастрові номери 5122310100:01:0020668 та 5122310100:01:0020669. Договір укладено на 8 років.

З акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 24.03.2015 р. вбачається, що ОСОБА_3 передала СВК «Маяк» в особі ОСОБА_7 земельну ділянку загальною площею 2,84 га.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права сформованого державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_8 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21115713 від 06.05.2015 11:40:48, здійснено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 2,71 га розташованої в м. Кілія Кілійському районі Одеської області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Маяк» від 24 березня 2015 року, номер запису про інше речове право № 9573994 від 05.05.2015 р.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права сформованого державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_8 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37157778 від 06.05.2015 11:40:48, здійснено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 0,13 га розташованої в м. Кілія Кілійському районі Одеської області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Маяк» від 24 березня 2015 року, номер запису про інше речове право № 9574705 від 05.05.2015 р.

Згідно висновку № 2852 судово-почеркознавчої експертизи, складеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз 26.12.2017 р., підпис від імені ОСОБА_3 у наданому на експертизу примірнику договору оренди землі від 24.03.2015 р., укладеному між ОСОБА_3 та СВК «Маяк», розміщений в графі «Орендодавець», виконаний не самою ОСОБА_3, а іншою особою.

З довідок наданих СВК «Маяк» вбачається, що ОСОБА_9 за період з 2015 р. по 2017 р. отримувала орендну плату в натуральній та грошовій формах за використання земельної частки (пая). Відповідаючи в судовому засіданні на питання суду представник позивача пояснив, що відповідну плату позивач погоджувалася отримувати від відповідача як компенсацію за фактичне використання відповідачем належної їй земельної ділянки без достатніх правових підстав, а не як орендну плату.

При ухваленні рішення судом застосовано наступні норми права:

Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як зазначено в ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає державній реєстрації є укладеним з моменту його державної реєстрації.

А згідно ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Як зазначено у ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до роз’яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України в п. 8 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9, недійсним може бути визнано лише укладений договір. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції чинній на 24.03.2015 року) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом ч. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

На підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі є укладеним з моменту державної реєстрації.

Зі ст. 16 ЗУ «Про оренду землі» вбачається, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами пункту 1 частини другої статті 9 цього Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

З досліджених в судовому засіданні та оцінених відповідно до положень ст. 89 ЦПК України доказів судом встановлено, що договір оренди землі від 24 березня 2015 р. з відповідачем, позивач не підписував, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи. Враховуючи наведені положення законодавства стосовно того, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності повинно було здійснюватися за згодою орендодавця та орендаря, суд приходить до висновку, що при укладанні договору оренду землі від 24.03.2015 р. була відсутня згода орендодавця.

Таким чином, відповідний договір є неукладеним, а отже позовна вимога щодо визнання його не дійсним задоволенню не підлягає.

Наявність державної реєстрації відповідного договору не свідчить про його укладення, оскільки відповідна реєстрація є адміністративним актом, похідним від волевиявлення сторін відповідного договору, яке полягає у підписанні вказного договору на пдітвердження його укладення, і яке, як встановив суд, не мало місця.

Оскільки рішення про державну реєстрацію договору оренди є адміністративним актом похідним від волевиявлення сторін на укладення відповідного договору, то у зв’язку з відсутністю волевиявлення позивача на його укладення, таке рішення підлягає скасуванню, оскільки перешкоджає позивачу, як власнику належним чином розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, в тому числі передати в оренду ТОВ «ОСОБА_4 Холдинг».

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_10 отримувала орендну плату за укладеним з СВК «Маяк» договором, отже визнавала факт його інсування, на думку суду, не підтверджують факт укладення між сторонами такого договору, оскільки вимоги закону, встановлені для підтвердження укладення відповідного правочину, сторонами не дотримано, а як пояснив в судовому засіданні представник позивача, відповідну плату позивач погоджувалася отримувати як компенсацію за фактичне використання відповідачем належної їй земельної ділянки без достатніх правових підстав; крім того, надані представником відповідача документи не підтверджують факт отримання позивачем саме орендної плати, а не розрахунків за іншими правовідносинами.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони по справі, як на підстави своїх вимог, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258-259, 264-265 ЦПК, ст. ст. 11, 16, 638, 640, 642, 792 ЦК України, Законом України «Про оренду землі» /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації – задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_8 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21117321 від 06.05.2015 12:02:53 та рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_8 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21115713 від 06.05.2015 11:40:48, на підставі яких здійснено державну реєстрацію договору оренди земельних ділянок між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Маяк» від 25 березня 2015 року, номер запису про інше речове право № 9574705 від 05.05.2015 р. та № 9573994 від 05.05.2015 р.

В задоволенні позовної вимоги про визнання договору оренди землі недійсним – відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Маяк» /код 30704515, яке розташоване за адресою: 68303, вул. Київська, 71 м. Кілія Одеської області/, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, - 243,60 гривень судового збору та 3435,12 гривень витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, всього 3678,72 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.08.2018 р.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_11