Рішення № 75935856, 15.08.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.08.2018 Справа № 554/3087/18

Провадження №2/554/1966/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі: головуючого судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Садошенко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у квітні 2018 року звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість, яка виникла з договору оренди житлового приміщення від 14.12.2016 року в розмірі 85804,04 гривень, з яких: 26688 гривень орендної плати, 54116 гривень неустойки та 5000 гривень пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 14.12.2016 року між ним та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір оренди житлового приміщення, за умовами якого відповідачам було передано в строкове платне користування квартира №2, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Комсомольська,7. В свою чергу відповідачі зобов’язалися протягом дії договору, тобто до 14.12.2017 року, сплачувати орендну плату за квартиру в розмірі 5000 гривень на місяць, здійснювати за власний рахунок оплату всіх комунальних послуг.

Позивач повністю і належним чином виконав умови договору, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 14.12.2016 року, а відповідачі протягом тривалого часу несвоєчасно та у неповному обсязі сплачують орендну плату за користування квартирою. Так, за період з грудня 2016 року по квітень 2018 року відповідачами було сплачено на картковий рахунок позивача 28532 гривень, зокрема, в січні 2017 року сплачено 5970 гривень, в квітні 2017 року - 6490 гривень, в травні 2017 року – 4980 гривень, в серпні 2017 року – 3200 гривень, в грудні 2017 року – 3594 гривень, в січні 2018 року – 2595 гривень, в лютому 2018 року – 595 гривень, в березні 2018 року – 1100 гривень. Заборгованість станом на 10.10.2017 року (дату припинення договору оренди) складає 28688 гривень за наступним розрахунком. 49336 гривень(орендна плата з 14.12.2016 року по 10.10.2017 року) – 5970 гривень (платежі січня 2017 року ) – 6498 гривень (платежі квітня 2017 року) – 4980 гривень (платежі травня 2017 року) – 3200 гривень (платежі серпня 2017 року) = 26688 гривень. Усі платежі після припинення договору оренди (після 10.10.2017 року) слід відносити в рахунок сплати неустойки; договір розірвано, оскільки відповідачі систематично не виконували власні обов’язки по сплаті орендної плати, тому позивачем на їх адресу було направлено повідомлення про відмову від договору оренди житла, яке вони отримали 09.10.2017 року.

Станом на дату подання позовної заяви відповідачі не звільнили займану квартиру, продовжують нею користуватися всупереч припиненому договору оренди. Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, починаючи з 10.10.2017 року і по дату фактичного повернення позивачу квартири за актом приймання-передачі, відповідачі зобов’язані сплачувати позивачу неустойку в розмірі подвійної орендної плати за весь період до повернення майна. Станом на 17.04.2018 року неустойка складає 54116 гривень із розрахунку : 62000 гривень (неустойка в розмірі 10000 гривень в місяць за період з 10.01.2017 року по 17.04.2018 року) – 3594 гривень (платежі грудня 2017 року) – 2595 гривень (платежі січня 2018 року) – 595 гривень (платежі лютого 2018 року) – 1100 гривень (платежі березня 2018 року) = 54116 гривень.

Крім того, згідно п.10.2 договору відповідачі солідарно повинні сплатити орендодавцю за кожен день прострочення пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу та штраф у розмірі 5000 гривень у разі, якщо таке прострочення триває більше ніж 30 календарних днів. Розрахунок пені з 10.10.2017 року до 17.04.2018 року: 26688 гривень х 1% х 189 днів прострочення = 50440,32 гривень. З урахуванням значного розміру пені позивач вважає, що достатньою мірою відповідальності для відповідачів є пеня в розмірі 5000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої просив позов задовольнити та розглядати справу без його участі, не заперечував проти заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, про місце та час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Заяви про розгляд справи за їх відсутності від відповідачів не надходило. Відповідачі не надали відзив на позов. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідачів, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 15.08.2018 року постановлено про заочний розгляд справи за відсутності відповідачів, що відповідає вимогам ст.ст.280,281 ЦПК України.

Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових , сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що 14.12.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір оренди житлового приміщення, за умовами якого відповідачам було передано в строкове платне користування квартира №2, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Комсомольська,7. В свою чергу відповідачі зобов’язалися протягом дії договору, тобто до 14.12.2017 року, сплачувати орендну плату за квартиру в розмірі 5000 гривень на місяць, здійснювати за власний рахунок оплату всіх комунальних послуг (а.с.6-8).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму (ч. 3 ст. 815 ЦК України.

Частинами 1, 3 ст. 820 ЦК України передбачає, що розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість станом на 10.10.2017 року (дату припинення договору оренди) складає 28688 гривень, а саме: 49336 гривень (орендна плата з 14.12.2016 року по 10.10.2017 року) – 5970 гривень (платежі січня 2017 року ) – 6498 гривень (платежі квітня 2017 року) – 4980 гривень (платежі травня 2017 року) – 3200 гривень (платежі серпня 2017 року) = 26688 гривень.

Враховуючи те, що вищезазначена заборгованість відповідачів підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про стягнення орендної сплати в розмірі 26688 гривень солідарно з відповідачів.

Частиною1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 та ч.3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.3 ст.549 ЦК пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме й нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (чч.1,2 ст.551 ЦК).

Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема, передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до п.10.2 договору, в разі несвоєчасної сплати орендної плати орендарі солідарно сплачують орендодавцю за кожен день прострочення пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу та штраф в розмірі 5000 гривень, якщо таке прострочення триває більш ніж 30 календарних днів (а.с.6-7).

Відповідно до розрахунку позивача, нарахування пені за 189 днів складає 50440,32 гривень. Враховуючи самостійне зменшення пені позивачем до суми 5000 гривень, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення пені у сумі 5000 гривень.

Статтею 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.5.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов’язань з повернення об’єкта оренди, судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов’язані з моментом припинення договору оренди (найму).

Згідно ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Починаючи з 10.10.2017 року і по дату фактичного повернення позивачу квартири за актом приймання-передачі, відповідачі зобов’язані сплачувати позивачу неустойку в розмірі подвійної орендної плати за весь період до повернення майна. Станом на 17.04.2018 року неустойка, згідно розрахунку позивача, складає 54116 гривень. Суд, вважає дані розрахунки правильними.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачами не надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування позовних вимог ОСОБА_1

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд приходить до висновку про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості, яка виникла з договору оренди житлового приміщення від 14.12.2016 року, в розмірі 85804,04 гривень, з яких: 26688 гривень орендної плати, 54116 гривень неустойки та 5000 гривень пені.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, хоча б ця сторона і була звільнена від оплати судових витрат на користь держави.

Керуючись ст.ст.12,13,81,82,141,263-265,280-282 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046-1050 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, проживаючого за адресою: 36020, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, ОСОБА_3, проживаючої за адресою: 36020, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 25015, м.Кропивницький, вул.Січова,21а, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3, заборгованість, яка виникла з договору оренди житлового приміщення від 14.12.2016 року, в розмірі 85804,04 гривень, з яких: 26688 гривень орендної плати, 54116 гривень неустойки та 5000 гривень пені.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого за адресою: 36020, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, ОСОБА_3, проживаючої за адресою: 36020, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 25015, м.Кропивницький, вул..Січова,21а, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3, судовий збір в сумі 858,05 гривень – по 429,08 гривень з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач: ОСОБА_1, адреса: 25015, м.Кропивницький, вул..Січова,21а, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3.

Відповідач: ОСОБА_2, адреса: 36020, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3, адреса: 36020, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Суддя: А.М.Чуванова