Постанова № 75932179, 13.08.2018, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/1023/18

Провадження № 3/316/298/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2018 рік м.Енергодар

Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Вільямовська Н.В., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_2, працюючого: Запорізька атомна електрична станція (м. Енергодар, Запорізька область), проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз’яснено права передбачені ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія БД №077781, водій ОСОБА_1, 30.05.2018 року о 04 години 00 хвилин по вулиці Енергодарське шоссе, 1Б в місті Енергодарі Запорізької області керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN JETTA» державний номерний знак: АР9143СН з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків. Чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.

В судовому засідання ОСОБА_1 пояснив, що відмовився від проходження огляду у зв’язку з тим, що був ранок та його зупинили працівники поліції без пояснення причин зупинки. Напередодні він випив дві пляшки пива. Свою вину не визнає.

Вислухавши пояснення, дослідивши наявні докази, суд дійшов наступного висновку:

Обставин, що виключають провадження у справі відповідно до ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення та адміністративну відповідальність відповідно до ст.17-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення - не встановлено.

Повторності вчинення правопорушення (ст.35 Кодексу України про адміністративні правопорушення) – судом не встановлено, що підтверджується Довідкою з інформацією з бази даних підсистеми «Адмінпрактики» (а.с.3)

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення стаття 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

ОСОБА_1 вважає, що працівник поліції не роз’яснив йому причину зупинки транспортного засобу у зв’язку з чим він відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння.

Однак, суд критично відноситься до зазначеної підстави водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп’яніння, з наступних підстав:

Згідно ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція, відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

З метою виконання повноважень поліції, поліція може вживати, у тому числі превентивних поліцейських заходів, до яких відноситься зупинка транспортного засобу (ст.29-31 Закону України «Про Національну поліцію»)

Отже поліцейський має право зупиняти транспортний засіб.

Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», дійсно, поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Однак, п.2.4 розділу 2 «Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (із змінами), передбачено, що на вимогу поліцейського, водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

А відповідно до п.2.5 розділу 2 «Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (із змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, вимога поліцейського щодо проходження огляду на стан сп’яніння є обов’язковою для водія транспортного засобу.

Та саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, також, відображено в диспозиції ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення якої санкцією даної статі передбачене накладення адміністративного стягнення.

Згідно з п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 (далі – Інструкція №1452/735), огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.1 Розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх

справ України 07.11.2015 №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (далі – Інструкція №1395), водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Зазначене, також відповідає і вимогам п.2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 (далі – Порядок №1103), який визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.

Згідно п.3 Розділу ІХ Інструкції №1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп’яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами).

Відповідно до п.3 розділу І Інструкції №1452/735, ознаками алкогольного стану є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.1 розділу ІІ Інструкції №1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Зазначене також відповідає і вимогам абз.1 п.3 Порядку №1103

Згідно п.6 розділу ІІ Інструкції №1452/735 та п.4 Порядку №1103, огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків

Згідно з п. 5 Порядку №1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються

в акті огляду.

Також, відповідно до п.4 Розділу ІХ Інструкції №1395 також зазначено, що огляд на стан алкогольного сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Згідно п.п.3 та п.п.1 п.1 Розділу ІІ Інструкція №1395, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються у тому числі: акт огляду на стан сп’яніння у разі проведення огляду на стан сп’яніння; письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності.

До матеріалів протоколу додано Акт огляду на стан сп’яніння, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також зазначено, що при огляді були двоє свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із зазначенням їх місця проживання (а.с.4).

Крім того, згідно змісту ч.3 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.7 розділу І Інструкції №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров’я).

Відповідно до п.6 Порядку №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.

У Додатку №1 Інструкції №1452/735 наведено форму направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

До матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення також надано, зазначене у п.8 Інструкції №1452/735, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3), яке, як складається після Акту огляду на стан сп’яніння на місця при відмові від такого огляду та за яким особа може пройти огляд в закладі охорони здоров’я. У даному направленні, зазначено про ознаки сп’яніння виявлені поліцейським, а також про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп’яніння і у закладі охорони здоров’я – ДУ СМСЧ №1 м. Енергодар Запорізька область.

Також, до протоколу надано письмові пояснення, зазначених вище, свідків ОСОБА_5 (а.с.5) та ОСОБА_6 (а.с.6), відповідно до яких, встановлено, що ними засвідчено, що 30.05.2018 року ОСОБА_1, який перебував з ознаками сп’яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння на місці, за спеціальними приладом, а також в медичному закладі ДУ «СМСЧ №1 м. Енергодара Запорізької області.

З зазначеного вище, судом встановлено, що працівником поліції дотримано процедуру передбачену в разі виявлення ознак сп’яніння у водія у присутності двох свідків, про складено відповідні документи, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження порушення водієм ОСОБА_1 п.2.5 розділу 2 «Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (із змінами), яке виражається у відмові водія, на вимогу поліцейського, пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно п. 6 Розділу ІХ Інструкції № 1395, п. 8 Порядку № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З аналізу даних встановлених як з документів доданих про протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 077781, так і самого протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено виконання працівником поліції, який складав протокол, вищезазначених умов.

Також, згідно змісту п.2 розділу ІІ Інструкції № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Протокол про адміністративне правопорушення серія БД № 077781, містить підпис правопорушника та зазначення про те, що він надавати пояснення- відмовився, що не спростовувалося ОСОБА_1 у судовому засіданні, при цьому не зазначено причин такої відмови, як і не зазначено причин відмови від проходження огляду на стан сп’яніння. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що причиною відмови від проходження є саме ненадання інформації поліцейським про підстави зупинки транспортного засобу, докази, що особа хотіла пройти огляд на стан сп’яніння - також відсутні. Як і відсутні докази звернення зі скаргами на дії працівника поліції щодо безпідставності зупинки його транспортного засобу.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність достатності належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху та про відсутність доказів на спростування допущення порушення зазначеного пункту правил дорожнього руху ОСОБА_1, яке зафіксовано як у вищезазначених документах так і у рапорті працівника поліції (а.с.8), відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а отже його заперечення з цього приводу суд вважає безпідставними. Клопотань суду ОСОБА_1 не заявлялось.

Отже, враховуючи зазначене, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вину водія у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджено, доведено сукупністю досліджених доказів та не спростовано особою яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, у зв’язку з чим, ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення, при вирішенні питання про накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд може не враховувати: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст. 34, 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення)

При цьому, при накладення стягнення, суд враховує відсутність інвалідності або інших умов, які б виключали адміністративну відповідальність або впливали на обсяг адміністративної відповідальності, мету накладення адміністративного стягнення передбачену ст.23 Кодексу України про адміністративні правопорушення та вважає необхідним піддати правопорушника адміністративному стягненню в рамках санкції ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також, згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про накладення стягнення на ОСОБА_7, з нього також підлягає стягненню розмір судового збору на користь держави, який з урахуванням ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», становить суму у 352 гривні 40 копійок.

Згідно Довідки (а.с.2) у водія ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія ВАА 742648.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 23, 33, 40-1, 130, 283, 284, 287-289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (громадянина ОСОБА_2, працюючого: Запорізька атомна електрична станція, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер суду не відомий) у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф стягнути на р/р 31119149008001, отримувач коштів: ГУК у Запорізькій області, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО): 899998, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Код бюджетної кваліфікації: 21081300, протокол серія БД № 077781.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір у розмірі 352 (трьохсот п’ятдесяти двох) гривень 40 (сорока) копійок - на користь держави (одержувач платежу: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, п.5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Енергодарський міський суд Запорізької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.О. Вільямовська