Постанова № 75932141, 17.08.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/5706/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 серпня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КУШТАНА Б.П., КОЖУХ О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 303/5706/17 за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Володимирович і Мукачівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 8 травня 2018 року, повний текст якої складено 8 травня 2018 року, головуючий суддя Куцкір Ю.Ю., -

встановив:

Відповідач ПАТ «Брокбізнесбанк» оскаржив ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 08.05.2018, якою у поновленні строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13.02.2018 відмовлено, а заяву про перегляд цього заочного рішення суду повернуто позивачу. Апеляція мотивується тим, що банк не був повідомлений судом про час і місце розгляду справи, судових повісток не отримував і про ухвалення 13.02.2018 судом заочного рішення не був обізнаний. Копію заочного рішення суду безпосередньо банк отримав 12.03.2018. Банк перебуває в процесі ліквідації, яка провадиться Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та її уповноваженими особами. Штат банку скорочений, усю претензійно-позовну роботу здійснюють п'ять працівників, завантаженість яких є надмірною. З урахуванням наведеного та часу отримання копії судового рішення, беручи до уваги гарантоване законом право на судовий захист, у т.ч., шляхом перегляду і оскарження судового рішення, причина пропуску строку подання заяви про перегляд заочного рішення є поважною. Банк поставив питання про поновлення строку в розумний строк, враховуючи недопустимість створення для нього необґрунтовано становища менш сприятливого порівняно з опонентом. Тож суд відмовив у поновленні строку необґрунтовано, ухвала перешкоджає подальшому провадженню в справі.

Сторона просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, заяву про поновлення процесуального строку задовольнити, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

ОСОБА_2 у жовтні 2017 року пред'явив до ПАТ «Брокбізнесбанк» позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, просив визнати таким виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Ужгородського МНО Кішкіним Д.В. 03.07.2009 за реєстровим № 1489, що ним запропоновано на погашення боргу ТОВ «Караван Плюс» у розмірі 102410,16 дол. США (еквівалент 782249,77 грн), який виник з кредитного договору від 18.04.2006 № 105/1, боргу приватного підприємця ОСОБА_3 у розмірі 41764,83 дол. США (еквівалент 319016,48 грн), який виник з кредитного договору від 18.04.2006 № 104/1, і боргу приватного підприємця ОСОБА_2 у розмірі 99135,40 грн, який виник із кредитного договору від 13.12.2007 № 279/1, звернути на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» стягнення на належний ОСОБА_2 предмет іпотеки - будинок ; АДРЕСА_1 (а.с. 1-5, 51-53 т. 1).

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13.02.2018 позов задоволено, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Ужгородського МНО Кішкіним Д.В. 03.07.2009 за реєстровим № 1489, визнано таким, що не підлягає виконанню, стягнуто з банку на користь позивача 640,00 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати судового збору (а.с. 113-116 т. 1).

У справі міститься супровідний лист суду від 13.02.2018 про направлення учасникам процесу копії заочного рішення суду (а.с. 117 т. 1), водночас даних про фактичну дату направлення документів у справі немає. Відмітками на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення підтверджується факт доставлення адресату ПАТ «Брокбізнесбанк» загаченого листа і копії судового рішення 03.03.2018 (а.с. 119 т. 1).

Поряд із цим, з доданих до апеляційної скарги матеріалів випливає, що матеріали з Мукачівського міськрайонного суду були одержані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, 05.03.2018 були направлені на адресу ПАТ «Брокбізнесбанк» за належністю і фактично були отримані банком 12.03.2018 (а.с. 5-11 т. 2). Отже, копію заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13.02.2018 відповідач ПАТ «Брокбізнесбанк» отримав 12.03.2018 - через місяць після складання судом листа про направлення копії рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду; строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ст. 284 ч.ч. 2, 3, 4 ЦПК України).

13.04.2018 до Мукачівського міськрайонного суду надійшло датоване 10.04.2018 клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, клопотання і заяву про перегляд заочного рішення суду (а.с. 1-3, 15-18, 27-32 т. 2) із доданим до них пакетом документів щодо характеру та історії спірних правовідносин сторін (а.с. 5-174 т. 2).

Клопотання про поновлення процесуального строку вмотивовано тим, що банк не був повідомлений судом про час і місце розгляду справи, судових повісток не отримував і про ухвалення 13.02.2018 судом заочного рішення не був обізнаний. Копію заочного рішення суду безпосередньо банк отримав 12.03.2018. Банк перебуває в процесі ліквідації, яка провадиться Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та її уповноваженими особами. Штат банку скорочений, усю претензійно-позовну роботу здійснюють п'ять працівників, завантаженість яких є надмірною. З урахуванням наведеного та часу отримання копії судового рішення, строк подання заяви про перегляд заочного рішення суду пропущений із поважних причин.

Клопотання і заява про перегляд заочного рішення окрім наведених вище доводів щодо порушення процесуальних прав відповідача, зокрема, прав на участь у розгляді справи та на захист від позову, вмотивовані тим, що суд внаслідок таких процесуальних порушень і внаслідок уведення його в оману позивачем був позбавлений можливості з'ясувати дійсні обставини справи. Так, суду не було повідомлено позивачем про наявність вимог банку про дострокове стягнення боргу, що має істотне значення в справі, оскільки на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису строк виконання цих вимог, що були одержані адресатами, сплив і банк мав повне право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса. Банк вказує на зловживання позивачем своїми цивільними і процесуальними правами.

До клопотань банк додав документи щодо характеру і суті спірних правовідносин, руху коштів за кредитними договорами (а.с. 129-164 т. 2), скеровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ТОВ «Караван Плюс» повідомлення про дострокове стягнення заборгованості від 19.05.2009, докази отримання адресатами 22.05.2009 поштової кореспонденції, претензії і листи від 10.12.2007, 10.11.2008, 02.12.2008, 09.01.2009, 06.02.2009, 04.03.2009, 10.04.2009, 08.05.2009, 10.06.2009, 10.07.2009, докази отримання частини з них адресатами (а.с. 112-126 т. 2), довідки про заборгованість за договорами, інші документи. На час розгляду справи судом першої інстанції документи, зокрема, щодо руху коштів за кредитними договорами, вимоги про дострокове погашення боргу, листи, претензії були відсутні.

У справі немає доказів повідомлення ПАТ «Брокбізнесбанк» про судові засідання, що призначалися на 20.12.2017, на 29.01.2018 і на 13.02.2018. Банк був повідомлений лише про судове засідання, що було призначене на 06.12.2017, проте, клопотав про відкладення розгляду справи (а.с. 81, 82, 86, 92).

ЦПК України установлює правила, згідно з якими:

суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк; одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк (ст. 127 ч.ч. 1, 3, 4);

право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 126 ч.ч. 1, 2).

Відмовляючи ухвалою від 08.05.2018 (а.с. 186-187 т. 2) у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, суд першої інстанції виходив із її необґрунтованості та недоведеності. Суд констатував, зокрема, що у клопотанні не наведено, а судом не встановлено дійсних, об'єктивних непереборних причин, які потягли пропущення строку, сторона звернулася до суду після закінчення строку, передбаченого ст. 228 ЦПК України, і підстав для його поновлення немає. Втім, такі висновки не ґрунтуються на матеріалах справи та доказах.

Суд першої інстанції не з'ясовував по суті обставини, якими мотивувалася поважність причини пропуску відповідачем процесуального строку, не давав оцінку доказам, не перевіряв їх, не навів щодо цього жодних мотивів. Зокрема, суд нічим не обґрунтував по суті відхилення доводів сторони та наданих доказів щодо моменту одержання заочного рішення суду. Не було враховано, що з огляду на реальні умови своєї діяльності та на час отримання копії судового рішення, відповідач звернувся до суду по його перегляд у розумний строк, який в усякому разі не свідчить про невиправдане зволікання зі зверненням до суду, намір порушити права інших учасників процесу чи про зловживання правом.

Самі лиш загальні міркування про правову визначеність, хоча й правильні як такі, та про відсутність підстав для поновлення строку і т.ін. за відсутності дій, спрямованих на з'ясування дійсних обставин, що в цьому контексті мають значення, та відповідної оцінки доводів і доказів сторони, не є належним обґрунтуванням судового рішення про відмову в клопотанні.

Крім того, суд послався на строки, встановлені ст. 228 ЦПК України, тоді як цією статтею Кодексу регулюється порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів. Статтею 228 встановлювався строк подання заяви про перегляд заочного рішення у редакції ЦПК України, що була чинною до 15.12.2017 і не застосовувалася на час постановлення заочного рішення. Тож суд ґрунтувався на нечинній нормі процесуального права.

Відтак, ухвала суду в частині відмови в клопотанні про поновлення процесуального строку необґрунтована та не відповідає вимогам ЦПК України щодо законності, повноти, всебічності, об'єктивності та обґрунтованості судового рішення (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України). Це, відповідно, має наслідком необґрунтованість і передчасність ухвали суду і в частині повернення клопотання про перегляд заочного рішення суду як такого.

Поряд із цим, щодо повернення клопотання слід зауважити таке. За змістом наведених вище положень цивільного процесуального закону, у разі, якщо у поновленні процесуального строку відмовлено, відповідні документи залишаються без розгляду, тож із відмовою в поновленні строку клопотання належало залишити без розгляду. Застосоване судом повернення клопотання попри те, що суд не посилається на цю норму закону, пов'язується з положеннями ст. 183 ЦПК України, проте, це може мати місце у разі недотримання вимог цієї статті щодо форми і змісту клопотання (заяви), що судом у справі щодо клопотання не встановлювалося і відповідні мотиви не наводилися.

Апеляційний суд констатує також, що заява про перегляд заочного рішення суду взагалі не була предметом судового розгляду і щодо неї ніяке процесуальне рішення не приймалося, відповідно, така не була залишена без розгляду в процесуальному розумінні, а, власне, не була розглянута фактично.

При цьому, слід відзначити, що саме по собі задоволення клопотання про поновлення процесуального строку (в разі наявності підстав для такого), не означає автоматичного задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду, оскільки для цього встановлені спеціальні правила і умови (ст. 288 ч. 1 чинної редакції ЦПК України).

Насамкінець, у справі відсутній протокол судового засідання за 08.05.2018, як це вимагається ст. 248 ЦПК України і в разі, якщо фіксування судового засідання технічним засобом через неявку в судове засідання всіх учасників справи не здійснюється.

Розгляд справи покладається на суд першої інстанції, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі (ст. 23 ч. 1, ст. 24 ч. 1, ст.ст. 351, 352, ст. 368 ч. 1 ЦПК України). Функцією апеляційного суду є перевірка законності та обґрунтованості судового рішення, ухваленого судом першої інстанції, відповідно до закону, а не фактичне продовження розгляду справи після ухвалення рішення судом першої інстанції, вирішення справи, процесуальних питань замість суду першої інстанції і т.ін. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляції, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).

Беручи до уваги взаємопов'язаність клопотання про поновлення процесуального строку та заяви про перегляд заочного рішення суду (щодо якої судовий розгляд не відбувався), вирішення яких належить до компетенції суду першої інстанції і де можливість розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті залежить від вирішення клопотання про поновлення строку (ст. 126, 127, 284-288 чинної редакції ЦПК України), окремий розгляд цих питань, вирішення їх судом саме апеляційної інстанції за обставинами справи неможливі.

Виходячи з наведеного, апеляцію відповідача ПАТ «Брокбізнесбанк» слід на підставі ст. 379 ч. 1 п.п. 1, 4 ЦПК України задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції. Під час нового судового розгляду суду належить повно і всебічно встановити обставини, що мають значення, перевірити доводи сторони, та відповідно до встановленого і до результату реалізації стороною процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків вирішити відповідні процесуальні питання за правилами, передбаченими цивільним процесуальним законом.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 6, ст. 379 ч. 1 п.п. 1, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» задовольнити частково, ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 8 травня 2018 року скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, який є днем складення повного судового рішення, і оскарженню не підлягає.

Судді