Постанова № 75930271, 16.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/12469/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Рибачука А. І.,

суддів – Курильця А. Р., Старунського Д. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Великодобронського сільського споживчого товариства про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 807/1369/17 за адміністративним позовом Великодобронського сільського споживчого товариства до Головного управління ДФС у Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2017 року Великодобронське сільське споживче товариство звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі – ГУ ДФС у Закарпатській області) в якому просило зобов’язати відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 209500.00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року апеляційну скаргу Великодобронського сільського споживчого товариства задоволено частково, скасовано вказану вище постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позов Великодобронського сільського споживчого товариства задоволено частково. Зобов’язано Головне управління ДФС у Закарпатській області списати Великодобронському сільському споживчому товариству податковий борг, який виник у нього у зв’язку з несплатою грошового зобов’язання згідно з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02 червня 2006 року № 7118/400 на суму 174499.00 грн. В решті позову відмовлено.

26 червня 2018 року Великодобронське сільське споживче товариство звернулося до Львівського апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд вирішити питання про судові витрати, оскільки таке не було вирішено судом під час постановлення судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши питання розподілу судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою вказаної статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Позивачем було заявлено вимоги майнового характеру на суму 209500 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року вказані вимоги задоволено в сумі 174499 грн, що у відсотковому співвідношенні від 209500 грн становить 83.29% (174499*100:209500=83.29%).

Відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій позивачем було сплачено 5056.75 грн, з яких 1600 грн - судовий збір за подання позовної заяви та 3456.75 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги (1600+3456,75=5056.75).

Оскільки під час постановлення судового рішення судом не було вирішено питання щодо стягнення на користь Великодобронського сільського споживчого товариства судових витрат, його заява про прийняття додаткового рішення у справі № 807/1369/17 про стягнення судових витрат в сумі 4211.77 грн підлягає задоволенню (5056.75:100*83.29= 4211.77).

Керуючись статтями 132, 139, 143, 252, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Великодобронського сільського споживчого товариства про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) на користь Великодобронського сільського споживчого товариства витрати на оплату судового збору в сумі 4211.77 (чотири тисячі двісті одинадцять) грн. 77 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3