Постанова № 75930054, 16.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5497/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів – Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року про закриття провадження у справі № 807/473/18 (ухвала постановлена судом у складі головуючого судді Іванчулинця Д. В. о 10 год 55 хв. у м. Ужгороді, повний текст якої складено 15 червня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Міністерства юстиції України при Ракошинській сільській раді Закарпатської області ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державного реєстратора Міністерства юстиції України при Ракошинській сільській раді Закарпатської області ОСОБА_2, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05 квітня 2018 року № НОМЕР_1, яким скасовано його право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок № 14, вул. Л. Українки, с. Верхня Визниця, Закарпатська область, на користь ОСОБА_4

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу реєстраційних дій державного реєстратора, як суб’єкта владних повноважень, який здійснює публічно-владні управлінські функції та надає адміністративні послуги в сфері публічно-правових відносин.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши головуючого суддю, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією права власності на нерухоме майно на користь третьої особи, а тому вказаний спір не є публічно-правовим та повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір – це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною третьою статті 10 вказаного Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Із змісту позовної заяви видно, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, яким скасовано право власності позивача на нерухоме майно, з огляду на недотримання державним реєстратором при прийнятті вказаного рішення вимог законодавства.

Суд зазначає, що у даній справі відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключно публічно-владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Таким чином, вказані обставини свідчать про публічно-правовий характер спору в даній справі, який виник та пов'язаний зі здійсненням державним реєстратором публічно-владних управлінських функцій у зв'язку з виконанням повноважень та завдань, покладених на нього Законом України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на викладене, суд вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Однак суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини та прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року про закриття провадження у справі № 807/473/18 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7