Постанова № 75929973, 16.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5979/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Гулида Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Міжгірської районної ради Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі № 302/916/17 за адміністративним позовом Голови правління Громадської організації «Народний контроль Закарпаття» - ОСОБА_1 до Міжгірської районної ради Закарпатської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Уповноважений Верховної ОСОБА_2 України з прав людини про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Ващиліним Р.О. в м. Ужгороді 22.03.2018 року), -

ВСТАНОВИВ:

Голова правління Громадської організації «Народний контроль Закарпаття» - ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Міжгірської районної ради Закарпатської області (далі – Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Уповноважений Верховної ради України з прав людини, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Міжгірської районної ради, що виявилося у відмові в задоволенні запитуваної інформації на інформаційний запит №6 від 10.08.2017 року; 2) зобов'язати Міжгірську районну раду надати протягом п'яти робочих днів із дня набрання чинності рішення суду запитувану інформацію на інформаційний запит № 6 від 10.08.2017 р.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаною рішенням, його оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказана рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що судом першої інстанції не враховано невідповідність інформаційного запиту вимогам закону, не надано належної оцінки змісту запитуваної інформації згідно з інформаційним запитом позивача від 10.08.2017 № 6.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 311 КАС України апеляційний суд розглядав справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач звернувся до Міжгірської районної ради Закарпатської області в порядку ст.ст. 3, 4, 5, 14, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст.ст. 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію» з інформаційним запитом від 10.08.2017 р. № 6, в якому просить:

- надати копію документів про утворення Міжгірської районної ради, а саме, про засновників, копію протоколу загальних зборів засновників Міжгірської районної ради, копію статуту Міжгірської районної ради, копію відомостей про керівний склад, копію реєстру осіб, які брали участь в установчих зборах;

- надати інформаційну довідку про результати діяльності Міжгірської районної ради за 2016 рік та за перше півріччя 2017 року;

- надати відомості, які зазначені у декларації про майно, витрати і зобов’язання фінансового характеру голови Міжгірської районної ради п. Щур В.М. за 2016 рік;

- надати інформацію про штатний розпис Міжгірської районної ради;

- надати копію розпорядження Міжгірської районної ради про здійснення особистого прийому громадян.

Вказаний запит надіслано на адресу Міжгірської районної ради рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано посадовою особою відповідача 29 серпня 2017 року.

Листом № 01-24/88 від 31.08.2017 р. заступник голови Міжгірської районної ради за результатами розгляду інформаційного запиту повідомив відповідача, що по п. 1 інформаційного запиту запитувана інформація відсутня; по пп. 2, 3, 4 та 5 – знаходиться у вільному доступі на сайті районної ради та в Єдиному державному реєстрі декларацій.

Вважаючи зазначену відмову відповідача в наданні запитуваної інформації протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що законодавчо гарантовано право кожного на доступ до публічної інформації, отриманої або створеної в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, що забезпечується шляхом обов’язкового надання такої інформації на відповідний інформаційний запит особи, тому відмова Міжгірської районної ради Закарпатської області в наданні публічної інформації на запит голови правління громадської організації «Народний контроль Закарпаття» ОСОБА_1 № 6 від 10.08.2017 р. є протиправною.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 р. (далі - Закон).

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону право на доступ до публічної інформації гарантується, в тому числі, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; а також надання інформації за запитами на інформацію.

Ч. 1 ст. 6 Закону передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Відповідно до ст. 12 Закону, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону є розпорядниками інформації.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що запитувана позивачем інформація є публічною та розпорядником такої інформації є Міжгірська районна рада Закарпатської області.

Статтею 14 Закону регламентовано обов’язки розпорядників інформації, до яких, в тому числі, відносяться: оприлюднення інформації, передбаченої цим та іншими законами; надання та оприлюднення достовірної, точної та повної інформації, а також у разі потреби перевірка правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлення оприлюдненої інформації.

Відповідно до статті 19 Закону право на доступ до інформації реалізується шляхом подання запитувачем інформації інформаційного запиту.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1 ст. 20 Закону).

Виключні підстави для відмови в задоволенні запиту на інформацію, передбачені в ст. 22 Закону. Так, зокрема, ч. 1 зазначеної статті визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Апеляційним судом з листа Міжгірської районної ради Закарпатської області № 01-24/88 від 31.08.2017 р. встановлено, що відповідач свою відмову в наданні запитуваної інформації аргументував відсутністю інформації, зазначеної в п. 1 запиту, а також тією обставиною, що інформацію, яку просить надати позивач в пп. 2, 3, 4, 5 запиту знаходиться у вільному доступі на сайті районної ради та в Єдиному державному реєстрі декларацій.

Щодо вищезазначеної відмови апеляційний суд зазначає наступне.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм встановлено, що Закон встановлює право кожного на доступ до публічної інформації, отриманої або створеної в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, що забезпечується шляхом обов’язкового надання такої інформації на відповідний інформаційний запит особи. Доступ до інформації може бути обмежено виключно у випадках, передбачених ст.ст. 6 – 9 Закону. Окрім того, законодавчими нормами для розпорядників інформації встановлений обов’язок як систематично та оперативно оприлюднювати інформацію, так і надавати інформацію за відповідними запитами. Таким чином, оприлюднення публічної інформації не виключає необхідності її надання на отриманий інформаційний запит.

Щодо посилання відповідачем в листі № 01-24/88 від 31.08.2017 р. на відсутність в нього запитуваної в п. 1 інформації колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону встановлено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в разі, якщо він не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону у задоволенні запиту може бути відмовлено лише у разі наявності одночасно двох умов: відсутності інформації у володінні розпорядника інформації та відсутності у нього обов'язку володіти нею. Якщо інформація відсутня, але розпорядник зобов'язаний нею володіти, то згідно із принципом законності він повинен усунути порушення закону та вжити заходів щодо набуття (створення) запитаної інформації, продовживши у разі необхідності строк розгляду запиту на інформацію.

В п. 1 інформаційного запиту ОСОБА_1 просить відповідача надати інформацію, що стосується утворення Міжгірської районної ради. Тому відмову з мотивів відсутності у відповідача запитуваної інформації без детальної аргументації причин такої відсутності суд вважає протиправною та такою, що порушує вимоги Закону, оскільки зазначена інформація безпосередньо стосується діяльності розпорядника інформації.

Окрім того, ч. 4 ст. 22 Закону також передбачено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.

Також відповідачем у листі № 01-24/88 від 31.08.2017 р. не було зазначено порядку оскарження такої відмови, що також є порушенням вимог ч. 4 ст. 22 Закону.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону, усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови Міжгірської районної ради Закарпатської області в наданні публічної інформації на запит голови правління громадської організації «Народний контроль Закарпаття» ОСОБА_1 № 6 від 10.08.2017 р., через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міжгірської районної ради Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі № 302/916/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_2