Постанова № 75929311, 15.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

15 серпня 2018 року Справа № 825/2365/18

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Бабенка К.А., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби

в Чернігівській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 77 347,55 грн.

22.06.2018 р. позивач подав клопотання про залишення його позовної заяви без розгляду та повернення сплаченого ним судового збору.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду та відмовлено в задоволенні клопотання позивача про повернення судового збору.

Не погоджуючись з таким рішенням суду в частині щодо відмови в поверненні сплаченого судового збору, позивач подав апеляційну скаргу, в якій наполягає на необхідності повернення йому з Державного бюджету сплаченої ним суми судового збору при поданні позову у цій справі.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати в частині відмови в поверненні судового збору та повернути йому сплачені кошти.

У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, не з'явилися, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, колегія суддів ухвалила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах вимог апеляції, відповідно до ст. 308 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки відповідачем сплачено податковий борг, тобто спір відсутній, а також з того, що КАС України не передбачено повернення судового збору в разі залишення позовної заяви без розгляду.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

У ст. 1, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Системний аналіз викладених законодавчих положень надає підстави стверджувати, що залишення судом позовної заяви без розгляду на підставі відповідного клопотання позивача, є правовою підставою для повернення йому сплаченого судового збору.

З огляду на це, колегія суддів приймає до уваги і враховує доводи апелянта про те, що він має право на повернення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 1762,00 грн., сплаченого ним за подання адміністративного позову у цій справі.

При цьому, апеляційний суд вважає, що таке право позивача визначено спеціальним Законом України «Про судовий збір», зокрема п. 4 ч. 1 ст. 7, і забезпечення його реалізації відповідає принципам верховенства права і законності та є справедливим, оскільки судового розгляду справи, за який фактично позивачем було сплачено судовий збір у даному випадку не відбулося з незалежних від нього обставин.

З огляду на вищезазначене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на повному з'ясуванні обставин, судом неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позивачу сплаченого ним судового збору, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню в цій частині.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області підлягає задоволенню, ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року в частині стягнення судових витрат - скасуванню, а в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року в частині відмови в поверненні судового збору - скасувати.

Повернути Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області з Державного бюджету України сплачену ним суму судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні), згідно платіжного доручення від 13.06.2018 р. № 603.

В іншій частині ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Рішення виготовлено 15 серпня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: