Постанова № 75929292, 15.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3851/16 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Карпушової О.В.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участю:

представника позивача Грицика Д.С.,

представника відповідача Борисова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 14.06.2016 №0000811401, №0000801401, №0000821401, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Укргазбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами-постачальниками ТОВ "Харімпекс" за березень 2015 року та ТОВ "Петроліум Юкрейн" за червень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.06.2016 №130/10-06-22-01/14277604, проте, на погляд позивача, в акті перевірки податковий орган дійшов хибного висновку про те, що ПАТ "Укргазбуд" у 2015 році зменшено об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 3339675,00 грн. та податок на додану вартість на суму 657272,00 грн. по господарських операціях з ТОВ "Харімпекс" та ТОВ "Петроліум Ойл Юкрейн", у зв'язку із неможливістю фактичного проведення господарських операцій з поставки товару. На підставі акта перевірки податковим органом прийнятті податкові повідомлення-рішення від 14.06.2016 №0000811401, №0000801401, №0000821401, з чим позивач не погоджується.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в ході проведення додаткової документальної позапланової перевірки ПАТ "Укргазбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Харімплекс" за березень 2015 року та ТОВ "Петроліум Юкрейн" за червень 2015 року, було встановлено, що у вказаних контрагентів відсутня можливість здійснювати господарські операцій з поставки, зберігання та транспортування товару позивачу. Крім того, наголошує, що матеріалами справи не підтверджується факт страхування відповідальності у випадку настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів, що, на думку апелянта, свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентам, а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час як представник позивача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що у період з 18.05.2016 по 24.05.2016 посадовими особами Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено додаткову документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Укргазбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами-постачальниками ТОВ «Харімпекс» за березень 2015 року та ТОВ «Петроліум Ойл Юкрейн» за червень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.05.2016 №130/10-06-22-01/14277604.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 44.2 ст. 44 та ст. 134 Податкового кодексу України №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування у 2015 році на загальну суму 3 339 675,00 грн.;

- п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податку на додану вартість за березень 2015 року в сумі 100 379,00 грн. та зменшено від'ємне значення з ПДВ за червень 2015 року на суму 9 663,00 грн.

На підставі акта перевірки, Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «П» від 14.06.2016 №0000811401, яким позивачу за встановлене порушення п. 44.2 ст. 44, ст. 134 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткуванням податком на прибуток у розмірі 3 339 675,00 грн.;

- форми «Р» від 14.06.2016 №0000801401, яким позивачу за встановлене порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 821 590,00 грн., з яких сума податкового зобов'язання - 657 272,00 грн., штрафних санкцій - 164 318,00 грн.;

- форми «В4» від 14.06.2016 №0000821401, яким позивачу за встановлене порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 663,00 грн..

За результати процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій та рішень, в той час, як позивач свої вимоги довів і обґрунтував належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 134.1. ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п.п. 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №8 від 31.12.1999, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду,в якому вони були здійснені.

Пунктом 11 цього ж Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати передбачено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Згідно п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №336/22868 від 28.02.2013, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 02.03.2015 між ТОВ «Харімпекс» (Постачальник) та ПАТ «Укргазбуд» (Замовник) було укладено договір поставки №02/03 від 02.03.2015, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) покупцю матеріальні цінності, маркування та характеристики яких визначатимуться у відповідних специфікаціях, а покупець зобов'язався прийняти у власність та оплатити товар в строк, в розмірі та в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п. 1.4 Договору факт отримання покупцем товару оформляється видатковими накладними.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна товару, який поставляється по цьому договору, визначається в специфікаціях, які підписуються сторонами на кожну партію товару і формуються з урахуванням ПДВ.

Загальна сума цього договору складає загальну суму всіх специфікацій (п.3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару постачальником здійснюється на умовах та в строки, вказані у відповідних специфікаціях до договору.

За умовами п.4.4 договору товар вважається переданий продавцем та прийнятий покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних або акта приймання-передачі товару. Так, 31.03.2015 між сторонами було складено Специфікації, в яких сторони визначили найменування, одиницю виміру, кількість та ціну товару.

Відповідно до Специфікації №1 від 31.03.2015 позивачу поставлено дизпаливо у кількості: 20160,00 л., 26398,00 л та 2530,00 л., на загальну суму 757738,00 грн., у т.ч. ПДВ 126289,67 грн.

Згідно з Специфікацією №2 від 31.03.2015 позивачу поставлено поліетиленова стрічка для захисту аміакопровода Полілен 40-ЛИ-63 у кількості 2,034 т. та липка поліетиленова обгортка для захисту аміакопровода Полілен-ОБ-40-ОБ-63 у кількості 0,779 т. на загальну суму 372788,28 грн., у т.ч. ПДВ 62131,38 грн.

Згідно з Специфікацією №3 від 31.03.2015 позивачу поставлено дизпаливо у кількості 90130,185 л. та бензин А-80 у кількості 14973,013 л. на загальну суму 2 210 830,78 грн., у т.ч. ПДВ 368 471,80 грн.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Харімпекс» поставлено, а ПАТ «Укргазбуд» прийнято товар на загальну суму 3 341 357,06 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 31.03.2015 №669 перевезення товару було здійснено ПАТ «Укргазбуд».

Придбаний позивачем у ТОВ «Харімплекс» за договором поставки №02/03 від 02.03.2015 товар (дизпаливо, бензин), був переданий ПАТ «Укргазбуд» (Поклажодавець) на зберігання ДП «Племінний завод Курганський» АТ «Харімплекс" (Зберігач) відповідно до договору зберігання від 14.09.2012 №24-А.

Відповідно до п.1.2 договору зберігання від 14.09.2014 №24-А перелік майна вказується в акті передачі майна на зберігання, який є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов вказаного договору ПАТ «Укргазбуд» було передано, а ДП «Племінний завод Курганський» АТ «Харімпекс» прийнято на зберігання товар, що підтверджується актами приймання-передачі від 31.03.2015, 30.04.2015, 31.05.2015, 01.10.2015, 19.10.2015, 02.11.2015, 16.11.2015, 24.02.2016.

На підтвердження наявності у ДП «Племінний завод Курганський» складських приміщень та виробничої бази надано копії договору купівлі-продажу нежитлового об'єкту від 14.09.2007, акту приймання-передачі нежитлового об'єкту від 14.09.2007 та витягу з державного реєстру правочинів від 14.09.2007.

При цьому, на підтвердження наявності на території вказаного виробничого об'єкту необхідних резервуарів для зберігання паливно-мастильних матеріалів та колонки автозаправного пункту в матеріалах справи наявна бухгалтерська довідка від 23.05.2017 №23/5, копія технічного паспорту на виробничий будинок від 16.07.2007, копія фото-звітів, копія звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП «Племінний завод Курганський» ТОВ «Харімпекс», копія дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6320286001-2732 від 22.11.2016.

Придбане у ТОВ «Харімпекс» паливо було використане для виконання договору від 29.04.2015 №29/04, укладеного між ПАТ «Укргазбуд» (Підрядник) та УДП «Укрхімтрансаміак», на підтвердження чого суду надані акти списання товарів; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2015 року, акти приймання виконаних будівельних за червень 2015 року.

Крім того, судом установлено, що придбаний товар - дизпаливо та бензин А-80, був використані позивачем під час виконання договору підряду на виконання робіт по облаштуванню українсько-російського державного кордону (шифр 388-21-15-1) від 25.08.2015 №25/08-15, укладеного між ПАТ «Укргазбуд» та ДП «Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури» на об'єкті «Інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону», що підтверджується копією договору підряду від 25.08.2015 №25/08-15 разом з додатковими угодами та додатками до нього (локальні кошториси, підсумкову відомість ресурсів тощо), актами списання товарів, довідкою Державної фінансової інспекції в м. Києві від 03.03.2016 №09-31 зустрічної звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ДП «Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури» та ПАТ «Укргазбуд» за період 01.01.2013 по 31.12.2015.

Крім того, придбане паливо було використаний ПАТ «Укргазбуд» у власній господарській діяльності, зокрема, для заправки техніки на місці виконання робіт з ремонту ізоляційного покриття магістрального амікопроводу та інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, на підтвердження чого позивачем надано: акти списання товарів , подорожні листи вантажного автомобіля.

Наявність автотранспорту у власності ПАТ «Укргазбуд» підтверджується копіями реєстраційних документів.

Крім того, частина дизпалива була поставлена ПАТ «Укргазбуд» до ДП «Племінний завод Курганський ТОВ «Харімпекс», що підтверджується видатковими накладними, при цьому, деяка частина дизпалива та бензину було реалізовано ТОВ «Трубремонт» за договором поставки №34/1 від 08.06.2015, що підтверджується карткою складського обліку матеріалів №345, видатковою накладною №240 від 24.06.2015, довіреністю на отримання товару №5/1 від 22.06.2015, товарно-транспортною накладною №001750 від 24.06.2015, карткою складського обліку матеріалів № 346, накладною на переміщення №22 від 01.06.2015, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

При цьому, придбані за договором поставки №02/03 від 02.03.2015 поліетиленова стрічка для захисту аміакопровода Полілен 40-ЛИ-63 та липка поліетиленова обгортка для захисту аміакопровода Полілен-ОБ-40-ОБ-63 були використані під час виконання робіт з ремонту ізоляційного покриття магістрального аміакопроводу з використанням бентонітових глин на дільницях згідно Технічного завдання, відповідно по договору від 29.04.2015 №29/04, укладеного між ПАТ «Укргазбуд» (Підрядник) та УДП «Укрхімтрансаміак».

На підтвердження виконання цих господарських операцій позивачем надано копію договору від 29.04.2015 №29/04 з додатками до нього, копію довідки про вартість робіт за червень 2015 року, копію підсумкової відомості ресурсів, копії актів приймання виконаних робіт за червень 2015 року та копію акту списання товарів від 30.06.2015 №35, накладну на переміщення від 25.05.2015 №21 та картки складського обліку матеріалів №891 та №890.

Також, 22.06.2015 між ТОВ «Петроліум Ойл Юкрейн» (Постачальник) та ПАТ «Укргазбуд» (Покупець) було укладено договір поставки №22/06-15, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товарно-матеріальні цінності, зазначені в Специфікації (додатку до договору), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказані товарно-матеріальні цінності.

Згідно п.5.4 договору датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної. Перехід права власності на товар здійснюється в момент підписання видаткової накладної.

Пунктом 5.6 договору визначено, що постачальник надає покупцю на кожну партію товару, який поставляється, наступні товаросупроводжувальні документи: видаткову накладну; податкову накладну. Зазначені документи надаються постачальником покупцю в оригінальних примірниках в момент передачі товару.

Так, відповідно до підписаної сторонами специфікації передбачена поставка позивачу антикор бітумно-полімер.с-ма «БІЗОМ» з ґрунтовкою для захисту від корозії зовнішньої поверхні підземних магістральних трубопроводів у кількості 3 544,0 кг. та піску сухого з доставкою у кількості 37,0 т на загальну суму 306 972,54 грн., у т.ч. ПДВ - 51 162,09 грн.

На підтвердження здійснення цієї господарських операцій позивачем надано видаткові та податкові накладні, розрахунок №14 від 30.06.2015 коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної від 25.06.2015 №2, паспорт якості №12 від 16.06.2015 на стрічку бутімо-полімерна «Бізом» та грунтівку (праймер) «ОЗОМ», товарно-транспортні накладні.

Придбаний у ТОВ «Петроліум Ойл Юкрейн» за договором поставки №22/06-15 від 22.06.2015 товар - антикор бітумно-полімер.с-ма «БІЗОМ» з ґрунтовкою для захисту від корозії зовнішньої поверхні підземних магістральних трубопроводів та пісок сухий були реалізовані ТОВ "Трубремонт" відповідно до договору поставки від 08.06.2015 №34/1.

На підтвердження подальшої реалізації товару товариством надано копії карток складського обліку матеріалів №125, №126, копію договору поставки від 08.06.2015 №34/1, копію специфікації до договору, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні.

Крім того, 26.06.2015 між ТОВ «Петроліум Ойл Юкрейн» (Постачальник) та ПАТ «Укргазбуд» (Замовник) було укладено договір поставки №26/06, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (труби сталеві б/у d 1220 мм).

Відповідно до п.5.3 вказаного Договору датою поставки товару є дата, яка зазначена у видатковій та товарно-транспортній накладній.

Відповідно до специфікації №1 від 26.06.2015 об'єктом поставки є труба б/у ф 1220х14 мм у кількості 167,00 т. на загальну суму 499998,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83333,00 грн.).

Судом встановлено, що ТОВ «Петроліум Ойл Юкрейн» було передано, а ПАТ «Укргазбуд» прийнято товар на загальну суму 359 280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 59 880,00 грн.), що підтверджується актом приймання-передачі, видатковою та податковою накладними.

Придбаний у ТОВ «Петроліум Ойл Юкрейн» за договором поставки №22/06 від 22.06.2015 товар надалі був реалізований ТОВ «Харімпекс», що підтверджується видатковою накладною від 29.06.2015 №218 та карткою складського обліку матеріалів №981.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги апелянт наголошує на недотриманні позивачем положень Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року (далі - Інструкція ).

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, вимоги вказаної Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Відповідно до виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.04.2013 основним видом господарської діяльності ПАТ «Укргазбуд» за КВЕД 2010 є: код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів.

При цьому, як вбачається з акту перевірки, позивач здійснював такі види економічної діяльності як: роботи з ремонту ізоляційного покриття магістрального аміакопроводу, облаштування українсько-російського кордону, для чого й придбавав паливо.

До того ж, відсутність перевірки кількісних та якісних характеристик нафтопродуктів а також журналу реєстрації довіреностей, так само як довіреностей, які передаються отримувачем товарів постачальнику, за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання палива, не може спростувати наявність поставки товару взагалі.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 16.08.2017 року у справі 826/12492/16 (К/800/19480/17).

При цьому, як наголошувалось вище, після придбання позивачем паливно-мастильних матеріалів вони в місці продажу були передані на зберігання ДП «Племінний завод Курганський» згідно договору зберігання №24-А від 14.09.2012.

Посилання відповідача на відсутність у певних контрагентів по ланцюгу можливості виконання укладених договорів не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що жодних доказів та обгрунтувань на підтвердження цих тверджень суду не надано та вони ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 01.08.2018 року по справі № 820/9303/13-а, від 31.07.2018 року по справі № П/811/1487/17, ухвалах ВАСУ від 05.07.2016 року по справі № К/800/501/16, від 12.07.2016 року по справі № К/800/7801/16, від 12.07.2016 року по справі № К/800/45555/15, наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не можуть бути єдиною підставою для висновків про відсутність господарської операції або непідтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано належну оцінку первинним документам у їх сукупності, які підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, та встановлено умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів позивача.

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, лише достовірне встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на валові витрати та праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на доказах, що відповідають критеріям, визначеним у статті 72-75 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто бути належними, допустимими і достовірними.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в рішеннях від 05.10.2015р. (справа №К/9991/44826/12), від 21.09.2015р. (справа №К9991/35087/12) та від 15.09.2015р. (справа №К/800/13763/14).

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

В разі порушення контрагентом податкової дисципліни, відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Суд вважає, що висновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є неприпустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому порядку і які суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв з огляду на положення частини другої статті 77 КАС України, відповідно до якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 16 серпня 2018 року.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: О.В.Епель

О.В.Карпушова