Ухвала суду № 75929227, 13.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16713/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 серпня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року.

28 лютого 2018 року відповідач отримав належним чином завірену копію оскаржуваного рішення, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке надійшло до Окружного адміністративного суду міста Києва (а.с 49).

Первинна апеляційна скарга, подана відповідачем, зареєстрована судом І інстанції 19 березня 2018 року за вх№30889/18.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року - повернуто особі, яка її подала у зв'язку із несплатою судового збору.

Повторну апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року зареєстровано судом І інстанції 26 липня 2018 року за вх№ 76567/18.

Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

У тексті апеляційної скарги викладено клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження. Клопотання вмотивоване тим, що у зв'язку із зупиненням операцій із бюджетними коштами за всіма рахунками, відповідач був позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір. ГУ ДФС у м. Києві вказує, що ними постійно вживалися заходи щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження, зокрема: первинну апеляційну скаргу було подано в строк, передбачений КАС України та було направлено службовий лист про сплату судового збору.

Перевіривши клопотання відповідача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У силу положень КАС України у редакції, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом. Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Суд звертає увагу, що несплата судового збору не є поважною, тобто такою, що не залежить від волі особи, причиною для поновлення строку апеляційного оскарження.

Так, відповідачем не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не подано доказів їх поважності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Враховуючи викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року.

Суд звертає увагу, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 223 квітня 2018 року, якою було повернуто первинну апеляційну скаргу, у касаційному порядку не оскаржувалась.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року із зазначенням поважних причин його пропуску, та подання доказів їх поважності.

Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДФС у м. Києві 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Бєлова