Постанова № 75929124, 16.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року справа №812/1260/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року у справі №812/1260/18 (головуючий І інстанції Басова Н.М., м.Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – Старобільське ОУПФУ, далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення перерахунку пенсії по інвалідності за заявою від 30.03.2018 року; зобов’язати провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 3-5).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року зазначений позов ОСОБА_1 задоволений частково: визнано протиправною бездіяльність Старобільського ОУПФУ щодо нерозгляду відповідно до вимог пенсійного законодавства заяви ОСОБА_1 від 30.03.2018 року про перерахунок пенсії з 01.10.2017 року на підставі абзацу 3 статті 59 Закону України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язано Старобільське ОУПФУ розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2018 року про перерахунок пенсії як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи та згідно норм пенсійного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 54-58).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що військовослужбовці, призвані на військові збори належать до військовослужбовців в розумінні ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивач не проходив дійсну строкову військову службу під час ліквідації наслідків ЧАЕС.

Сторони у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач звернувся з клопотанням про розгляд справи у його відсутність (а.с. 87).

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, вивчив доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач – ОСОБА_1, є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності на підставі положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 7).

Згідно експертному висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по установленню зв’язку захворювань, інвалідності та смерті з діянням іонізованого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 20.08.2008 року №25670/46-9 позивач отримав захворювання пов’язане з виконанням обов’язку військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.8).

Згідно довідки огляду МСЕК № 084675 від 05.12.2008 року життєдіяльність позивача значно обмежена внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.9).

30.03.2018 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року, обчисливши її з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 статті 59 Закону України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням проведених виплат (а.с. 44).

Листом від 10.04.2018 року за №17/Т-14 Старобільське ОУПФУ повідомило позивачеві про відсутність підстав для перерахунку та виплаті пенсії, посилаючись на те, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби (а.с.45).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач є військовослужбовцем у розумінні ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи; інших ядерних аварій та випробувань; військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону № 231-V від 05 жовтня 2006 року передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Тобто, до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року частина третя статті 59 Закону № 796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 статтю 59 Закону № 796-XII викладено в такій редакції:

«Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

За змістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців, логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;

3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

Згідно посвідчення серії Б № 528254 від 22.12.2008 року позивач отримує пенсію по інвалідності 2 групи як потерпілий від аварії на ЧАЕС (а.с. 7).

Відповідно до записів військового квитка позивач з 07.05.1988 року до 09.08.1988 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 11).

Відповідно до довідки Жовтневого районного військового комісаріату від 10.12.1999 року №1/338 позивач призивався на збори Жовтневим РВК в 1988 році на 95 днів в в/ч 83279 для робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.12).

З пенсійної справи позивача встановлено, що згідно розрахунку стажу останній проходив дійсну військову (строкову) службу у період з 18.11.1968 року до 18.12.1970 року, а участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС приймав у період з 07.05.1988 року до 09.08.1988 року (а.с. 34)

Таким чином, матеріалами справи встановлено та не є спірним між сторонами, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період проходження дійсної строкової служби, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача абзацу 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів від 15 листопада 2017 року № 851, та, відповідно, обчислення його пенсії на підставі вказаних норм.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 08.05.2018 року у справі 820/1148/18.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вирішив, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального закону, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, неправильно вирішив справу за суттю вимог, в зв’язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст. ч.5 ст.250, п. 2 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317, ст. ст. 321, 322, ч.1 ст.325, ст. ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року у справі №812/1260/18 – задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року у справі №812/1260/18 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії – скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Повний текст постанови складений 16 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду може бути оскаржено до Верхового суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_2