Постанова № 75929049, 16.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року справа №805/2256/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г.,

при секретарі судового засідання – Токаревої А.Г.

за участю: позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3, за довіреністю від 05.06.2018 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Слов’янської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі № 805/2256/18-а (суддя 1 інстанції Михайлик А.С. повний текст складено 08 червня 2018 року у приміщенні суду вул. Добровольського, 1, м. Слов'янськ) за позовом ОСОБА_2 до Слов’янської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування зобов’язань з орендної плати за землю від 08 січня 2016 року № 136097-1301 на суму 16609,03 грн., № 136102-1301 на суму 20744,68 грн., № 136099-1301 на суму 29727,13 грн., № 136098-1301 на суму 17944,84 грн., № 136101-1301 на суму 23573,50 грн., № 1366100-1301 в частині нарахування податку у розмірі 15 377,28 грн., -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2018 року ОСОБА_2 (далі – позивач, платник податків) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Слов’янської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі – відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування зобов’язань з орендної плати за землю від 08 січня 2016 року № 136097-1301 на суму 16609,03 грн., № 136102-1301 на суму 20744,68 грн., № 136099-1301 на суму 29727,13 грн., № 136098-1301 на суму 17944,84 грн., № 136101-1301 на суму 23573,50 грн., № 1366100-1301 в частині нарахування податку у розмірі 15 377,28 грн. (а.с.4-14).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року адміністративний позов задоволений частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 08 січня 2016 року № 136097-1301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 7429,38 грн., № 136102-1301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 816,75 грн., № 136099-1301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 1170,41 грн., № 136098-1301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 8407,87 грн., № 136101-1301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 927,83 грн., № 1366100-1301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 1330,02 грн. У задоволенні решти позовних вимог-відмовлено (а.с.97-101).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, пославшись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що позивач вимушено припинив свою підприємницьку діяльність з підстав пошкодження майна внаслідок проведення антитерористичної операції. Судом не враховано презумпцію правомірності рішення платника податків в разі, якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Судом не прийняті до уваги доводи позивача щодо неправильності нарахування відповідачем плати за землю за ставкою 5% відповідно до договору оренди землі від 23 листопада 2012 року без урахування пункту 7.12.1 додатку № 1 до рішення Слов’янської міської ради від 27 травня 2015 року № 6-LXXVIII-6, згідно з яким ставка орендної плати за земельні ділянки під магазин складає 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01 січня 2016 року (а.с.104-109).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач також подав апеляційну скаргу в якій, пославшись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що податковим органом самостійно зменшено суми грошового зобов’язання на суму 5608,29 грн. Посилається на відсутність міста Слов’янська у Переліку населених пунктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та на лінії зіткнення, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 «Про затвердження Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (а.с.122-123).

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги на задоволенні якої наполягав, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та наданого відзиву відповідача на апеляційну скаргу позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтами наступне.

Позивач, ОСОБА_2, зареєстрована за адресою 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Бульварна 5/57, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Позивач мала статус суб'єкта підприємницької діяльності з 24 грудня 1997 року. 15 вересня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесений запис № 22770060003022024 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача. Як платник податків позивач обліковується в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області. Позивач є користувачем земельних ділянок площею 0,0528 га. та 0,1000 га. на підставі укладених договорів від 23 листопада 2012 року (а.с.17-21) та від 18 січня 2014 року (а.с. 23-26).

Відповідач, Слов’янська об’єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, є суб’єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Державну фіскальну службу і у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не оспорюється сторонами, що 18 січня 2016 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначені податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки. Так, податковим повідомленням-рішенням № 136097-1301 визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою м. Слов’янськ, вул. Ясна, буд. 8 (договір оренди від 23 листопада 2012 року) в сумі 16 609,03 грн. за 2014 рік; податковим повідомленням-рішенням № 136102-1301 визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою м. Слов’янськ, вул. Ясна, буд. 8 (договір оренди від 23 листопада 2012 року) в сумі 20744,68 грн. за 2015 рік; податковим повідомленням-рішенням № 136099-1301 визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою м. Слов’янськ, вул. Ясна, буд. 8 (договір оренди від 23 листопада 2012 року) в сумі 29727,13 грн. за 2016 рік; податковим повідомленням-рішенням № 136098-1301 визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою м. Слов’янськ, вул. Ясна, буд. 8 (договір оренди від 18 січня 2014 року) в сумі 17994,84 грн. за 2014 рік; податковим повідомленням-рішенням № 136101-1301 визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою м. Слов’янськ, вул. Ясна, буд. 8 (договір оренди від 18 січня 2014 року) в сумі 23573,50 грн. за 2015 рік; податковим повідомленням-рішенням № 136100-1301 визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою м. Слов’янськ, вул. Ясна, буд. 8 а (договір оренди від 18 січня 2014 року) в сумі 33780,83 грн. за 2016 рік.

Спірним питанням у даній справі є правомірність визначення контролюючим органом податкового зобов’язання з орендної плати за земельну ділянку, що регулюється Податковим кодексом України та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Положеннями Земельного кодексу України визначено, що землекористування в Україні є платним.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1. статті 147 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

З урахуванням підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Пунктом 286.5. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену

Пунктом 287.5 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Положеннями статті 288 Податкового кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

15 жовтня 2014 набув чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02 вересня 2014 року, яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

За приписами статті 6 Закону України № 1669-VII від 02 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) в редакції, чинній до 08 червня 2016 року, суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до статі 1 Закону № 1669, період проведення антитерористичної операції є часом між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України» територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В додатку до розпорядження розділі 1 пункті 23 зазначений м. Слов'янськ (Слов'янськ міська рада).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В додатку до розпорядження розділі 1 пункті 23 зазначений м. Слов'янськ (Слов'янськ міська рада).

За приписами статей 6 і 7 Закону № 1669, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17 травня 2016 року № 1365-VIII, звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону; скасовано суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону. Зміни набрали чинності 08 червня 2016 року.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Положеннями статей 286, 287 Податкового кодексу України встановлені порядок нарахування та сплати плати за землю окремо для платників плати за землю фізичних осіб та для всіх інших платників.

Сума орендної плати за землю залежить від нормативної грошової оцінки землі, як то встановлено положеннями Податкового кодексу України та визначається умовами договору оренди земельної ділянки.

Наявними матеріалами справи встановлено та не оспорюється сторонами, що позивач є користувачем земельних ділянок площею 0,0528 га та 0,1000 га на підставі укладених договорів від 23 листопада 2012 року (а.с.17-21) та від 18 січня 2014 року (а.с. 23-26).

За умовами договору оренди землі від 23 листопада 2012 року, укладеного між позивачем та Слов'янською міською радою, позивач (орендар) отримав в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та комерційної забудови, що використовуються в комерційних цілях, яка знаходиться у м. Слов'янську, по вул. Ясна, 8.

За умовами пунктів 2, 3 договору в оренду передано земельну ділянку 1414100000:01:015:0606 загальною площею 0,0528, на земельній ділянці розміщено об'єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс - магазин 41. Згідно пункту 5 договору оренди нормативна грошова оцінка землі становить 105693,77 грн. (200,18 грн. за кв. м).

Пунктом 9 договору оренди землі від 23 листопада 2012 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 5% від грошової оцінки землі, що становить на рік 5284,69 грн.

За умовами договору оренди землі від 18 січня 2014 року, укладеного між позивачем та Слов'янською міською радою, позивач (орендар) отримав в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та комерційної забудови, що використовуються в комерційних цілях, яка знаходиться у м. Слов’янську, по вул. Ясна, 8а.

За умовами пунктів 2, 3 договору в оренду передано земельну ділянку за адресою: м. Слов’янську, по вул. Ясна, буд. 8а, загальною площею 0,1000, земельна ділянка вільна від забудови. За змістом пункту 5 договору оренди нормативна грошова оцінка землі становить 200177,60 грн. (200,18 грн. за кв. м). Пунктом 9 договору оренди землі від 23 листопада 2012 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від грошової оцінки землі, що становить на рік 6005,33 грн.

Згідно листа Держгеокадастру від 27 лютого 2018 року № 368/116-18 (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, розташованої у м. Слов’янську, по вул. Ясна, буд. 8а (кадастровий номер 1414100000:01:015:0606), загальною площею 0,0528 у 2014 році становить 319 102,08 грн., у 2015 році - 398 558,50 грн., у 2016 році - 571 134,33 грн., нормативно-грошова оцінка земельної ділянки розташованої у м. Слов'янськ , вул. Ясна, буд. 8-а (кадастровий номер 1414100000:01: 015:0244) площею 0,1000 га у 2004 році становить 604360,00 грн., 2015 році - 745845,64 грн., 2016 році - 1 081 693,80 грн. (а.с. 84).

Виходячи із зазначених та наявних в матеріалах справи відомостей про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться за адресою: вул. Ясна, 8 та Ясна, 8-а за період 2014-2016 роки плата за землю мала бути здійсненою позивачем в наступному обсязі: за умовами договору оренди земельної ділянки від 23 листопада 2012 року: за 2014 рік в сумі 15 955,10 грн. (319 102,08 грн. *5%); за 2015 рік в сумі 19 927,93 грн. (398 558,50 грн. *5%); за 2016 рік в сумі 28 556,72грн. (571 134,33 грн. *5%); за умовами договору оренди земельної ділянки від 18 січня 2014 року: за 2014 рік в сумі та 17286,35 грн. (604 360,003%:365*348*); за 2015 рік в сумі 22645,67 грн. (754 845,64*3%); за 2016 рік в сумі 32 450,81 грн. (1 081 693,80*3%).

Враховуючи фактичну суму збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю, визначену в оскаржуваних позивачем податкових повідомленнях-рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що податковим органом безпідставно завищено суми грошових зобов'язань у податкових повідомленнях рішенням в наступному розмірі: за податковим повідомленням-рішенням № 136097-1301 від 18 січня 2016 року на суму 653,93 грн. (16609,03 - 15955,10); за податковим повідомленням-рішенням № 136102-1301 від 18 січня 2016 року на суму 816,75 грн. (20744,68-19927,93); за податковим повідомленням-рішенням № 136099-1301 від 18 січня 2016 року на 1170,41 грн. (29727,13 - 28556,72); за податковим повідомленням-рішенням № 136098-1301 від 18 січня 2016 року на 708,49 грн. (17994,84 -17286,35); за податковим повідомленням-рішенням №136101-1301 від 18 січня 2016 року на 927,83 грн. (23573,50 - 22645,67); за податковим повідомленням-рішенням № 136100-1301 від 18 січня 2016 року на 1330,02 грн. ( 33780,83 -32450,81).

Суд не погоджується з доводами податкового органу в апеляційній скарзі про те, що в обліковій картці здійсненні відповідні зменшення, оскільки внесення відповідних коригувань до облікової картки не може свідчити про правомірність визначення таких грошових зобов'язань у податкових повідомленнях-рішеннях.

Стосовно доводів позивача про його звільнення від сплати за користування земельними ділянками за період з 14 квітня 2014 року по 08 червня 2016 року колегія суддів зауважує наступне.

В статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакціях, що діяла до 08 червня 2016 року та після внесення змін до цієї статті, йдеться про звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності суб'єктів господарювання.

Визначення терміну суб'єкта господарювання міститься в статті 55 Господарського кодексу України. За змістом цієї статті суб'єктом господарювання є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Як вбачається з відомостей реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, громадських формувань, 15 вересня 2014 року до реєстру внесений запис про припинення підприємницької діяльності позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що на теперішній час в приміщенні магазину № 41, що знаходиться за адресою: м. Слов'янськ, вул. Ясна, 8, здійснюється господарська діяльність іншою особою, приміщення передано нею в оренду як фізичною особою.

Отже, визначене статтею 6 Закону № 1669 звільнення від сплати орендної плати за орендовані земельні ділянки може бути застосовано до позивача в період з 14 квітня 2014 року по 15 вересня 2014 року. Після 15 вересня 2014 року, підстави для звільнення позивача від сплати орендної плати відсутні, оскільки після цієї дати до Єдиного реєстру внесений запис про припинення підприємницької діяльності позивача.

Таким чином, сума безпідставно визначеного зобов'язання з орендної плати за землю за період з 14 квітня 2014 року по 15 вересня 2014 року із порушенням статті 6 Закону України № 1669 становить: за податковим повідомленням-рішенням № 136097-1301 від 18 січня 2016 року - 6775,45 грн. (15955,10/365*155); за податковим повідомленням-рішенням № 136098-1301 від 18 січня 2016 року - 7699,38 грн. (17286,35/348*155).

Суд вважає безпідставними посилання позивача на завищення контролюючим органом зобов'язань з орендної плати за орендовані земельні ділянки позивачем за 2016 рік внаслідок незастосування рішення Слов'янської міської ради № 6-LXXVSSS-6 від 27 травня 2015 року, оскільки за приписами статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

В даному випадку відсутні підстави для застосування приписів пункту 56.21. статті 56 Податкового кодексу України, оскільки приписами статті 6 Законом України № 1669 визначено звільнення від сплати одної плати за змелені ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території або на лінії зіткнення. У переліках населених пунктів, що знаходяться на окупованій території та населених пунктів на лінії зіткнення, затверджених Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 07 листопада 2014 року м. Слов'янськ не зазначено. Множинність тлумачень цих норм відсутня.

Таким чином, оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню в частині зайво визначених грошових зобов'язань а зобов'язань, визначених за період з 14 квітня 2014 року по 15 вересня 2014 року. Податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2016 року підлягають скасуванню в частині визначення грошових зобов'язань в наступному розмірі: № 136097-1301 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 7429,38 грн., № 136102-1301 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 816,75 грн., № 136099-1301 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 1170,41 грн., № 136098-1301 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 8407,87 грн., №136101-1301 в частині визначення грошового зобов'язання 927,83 грн.; № 136100-1301 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 1330,02 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно визначено, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі а рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін рішення суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційних скарг сторін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 244, 250, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі № 805/2256/18-а - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Слов’янської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі №805/2256/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі № 805/2256/18-а за позовом ОСОБА_2 до Слов’янської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування зобов’язань з орендної плати за землю від 08 січня 2016 року № 136097-1301 на суму 16609,03 грн., № 136102-1301 на суму 20744,68 грн., № 136099-1301 на суму 29727,13 грн., № 136098-1301 на суму 17944,84 грн., № 136101-1301 на суму 23573,50 грн., № 1366100-1301 в частині нарахування податку у розмірі 15 377,28 грн. - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 16 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_4