Ухвала суду № 75928982, 06.08.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11750/18

Провадження № 1-кс/234/4313/18

У Х В А Л А

за результатами розгляду скарги на постанову прокурора

про відмову у визнанні потерпілим

06 серпня 2018 року місто Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Марченко Л.М., за участю секретаря Овчарової Ю.Д., прокурора Мосієнко С.А.,

розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42018051390000070 від 24.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову прокурора про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42018051390000070 від 24.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, зазначаючи про те, що за його заявою 24.05.2018 року були внесені відомості до ЄРДР за №42018051390000070 та Краматорською місцевою прокуратурою Донецької області розпочато досудове розслідування за ст.366 ч.1 КК України за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей до реєстраційної карти під час заснування юридичної особи «Краматорська міська рада» (ЄДРПОУ 24812116). Вважає, що особа з назвою «Краматорська міська рада», узурпувавши владу територіальної громади м.Краматорська, не маючи до останньої жодного відношення, та, як наслідок, не маючи права розпорядження майном територіальної громади м.Краматорська, на протязі 20 років вчиняє розкрадення та знищення цього майна, чим завдала матеріальну шкоду. Оскільки ОСОБА_1 є членом територіальної громади м.Краматорська, то вказана шкода нанесена також і йому. Одним з прикладів вважає прийняття Краматорською міською радою рішення про списання та знищення трамваїв у м.Краматорську. 23.07.2018 року він звернувся до керівника Краматорської місцевої прокуратури із заявою про визнання його (ОСОБА_1К.) потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, однак відомостей про задоволення своєї заяви не отримав. Просить визнати неправомірною бездіяльність прокурора, який її допустив, не визнавши його потерпілим у кримінальному провадженні №42018051390000070, та визнати його потерпілим.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, надав заяву про розгляд скарги у його відсутності.

У судовому засіданні прокурор Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_2 проти задоволення скарги заперечував, зазначивши, що досудове розслідування кримінального провадження №42018051390000070 від 24.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, здійснюється Краматорською місцевою прокуратурою Донецької області та перебуває у нього в провадженні. 25.07.2018 року ним була винесена постанова про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим за відсутності підставі для такого визнання, передбачених ст.55 КПК України, про що наведено в мотивувальній частині постанови. Просить в задоволенні скарги відмовити.

Слідчий суддя, дослідивши доводи скарги, надані в її обґрунтування докази, а також матеріали кримінального провадження №42018051390000070, вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Так встановлено, що в провадженні Краматорської місцевої прокуратури Донецької області перебуває кримінальне провадження №42018051390000070 від 24.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України.

Згідно витягу з ЄРДР кримінальне провадження здійснюється прокурором Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_2

Підставою внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування стала заява ОСОБА_1, яка надійшла до прокуратури 24.05.2018 року, якою повідомлялося про внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу – реєстраційної карти (форма №6) під час заснування юридичної особи з назвою «Краматорська міська рада» (ЄДРПОУ 24812116).

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 23.07.2018 року про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, яка була отримана Краматорською місцевою прокуратурою 23.07.2018 року, в заяві висловлюється прохання про залучення в якості потерпілого, у зв’язку із завданням йому, як члену територіальної громади м.Краматорська, кримінальним правопорушенням майнової шкоди.

Вказана заява не містить відомостей про розмір шкоди, завданої заявнику, та посилання на докази існування такої.

Як вбачається з постанови прокурора Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_2 від 25.07.2018 року, останнім прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 з огляду на те, що останнім не надано документів, підтверджуючих факт спричинення йому будь-якої шкоди в результаті вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

В мотивувальній частині вказаної постанови наведені обґрунтування прийнятого прокурором рішення, зокрема посилання на положення ст.366 ч.1 КК України, ст.55 КПК України, зроблені висновки.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим – особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Таким чином, для визнання особи потерпілою не вимагається прийняття окремого процесуального документа.

Разом із тим, частиною 5 ст.55 КПК України встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеній у ч.1 цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Отже, саме правильність застосування слідчим або прокурором цієї норми є предметом перевірки слідчим суддею під час розгляду даної категорії скарг.

Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст.55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.

Як встановлено, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018051390000070 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України.

Статтею 366 ч.1 КК України передбачається кримінальна відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Склад злочину, опис якого міститься у диспозиції ч.1 ст.366 КК України є формальним, і злочин визнається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених у ній дій, незалежно від того, чи спричинили ці дії які-небудь наслідки і чи був

використаний підроблений документ.

Основним безпосереднім об'єктом службового підроблення є визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення. Факультативним додатковим об'єктом цього злочину можуть бути права та свободи людини і громадянина, власність тощо.

Враховуючи зазначене, а також положення ст.55 ч.1 КПК України, відповідно до якій потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, то для визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні за ознаками ст.366 ч.1 КК України останній потрібно довести наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що саме цій фізичній особі завдано шкоди від кримінального правопорушення, яку саме шкоду (її вид), які права та свободи конкретної людини і громадянина порушені.

Звертаючись із заявою про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_1 не зазначив у чому полягає шкода, завдана особисто йому, чи є вона моральна, фізична або майнова, який розмір такої шкоди, якими об’єктивними даними доводиться її існування, які права та свободи конкретної людини і громадянина порушені.

На підставі наведеного слідчий суддя вважає, що прокурором Мосієнко С.А. обґрунтовано та вмотивовано була винесена постанова від 25.07.2018 року про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим. З огляду на вказане, в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову прокурора Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_2 від 25.07.2018 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42018051390000070 від 24.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені 06.08.2018 року, повний текст ухвали у відповідності до ст.376 КПК України виготовлений 10.08.2018 року.

Слідчий суддя ОСОБА_4