Постанова № 75928767, 16.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року справа №805/2777/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г.,

секретар судового засідання – Токарева А.Г.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_2, довіреність від 05.07.2018 року № 52,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 805/2777/17-а (головуючий І інстанції Олішевська В.В., повний текст складений 4 червня 2018 року у м.Слов’янську) за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженої відповідальністю «Стимоіл-Компані, Товариства з обмеженою відповідальністю «Даниил-Логістік» про визнання договору поставки недійсним, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі – ГУ ДФС у Донецькій області) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженої відповідальністю «Стимоіл-Компані (далі – ТОВ «Стимоіл-Компані), Товариства з обмеженою відповідальністю «Даниил-Логістік» (далі – ТОВ «Даниил-Логістік») про визнання недійсним договору поставки від 3 серпня 2015 року № 125/2015, укладеного між ТОВ «Стимоіл –Компані» та ТОВ «Даниил – Логістік»; зобов’язання ТОВ «Стимоіл – Компані» повернути усе отримане за договором поставки від 3 серпня 2015 року № 125/2015, а у разі відсутності належного, його вартість – ТОВ «Даниил – Логістік»; стягнення у дохід держави з ТОВ «Даниил – Логістік» грошових коштів у розмірі 6081483,68 грн., отриманих від ТОВ «Стимоіл – Компані» згідно договору поставки від 3 серпня 2015 року № 125/2015 (т.1 а.с. 4-9).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року закрито провадження у справі за позовом ГУ ДФС у Донецькій області до ТОВ «Стимоіл-Компані, ТОВ «Даниил-Логістік» про визнання договору поставки недійсним, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів (т.2 а.с. 158-160).

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ненадання вірної правової оцінки обставинам справи.

В обґрунтування доводів посилався на те, що податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України (а.с. 166-169).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив доводи апеляційної скарги та наданого відзиву на апеляційну скаргу і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору поставки від 3 серпня 2015 року № 125/2015, укладеного між ТОВ «Стимоіл –Компані» та ТОВ «Даниил – Логістік» та стягнення у дохід держави з ТОВ «Даниил – Логістік» грошових коштів у розмірі 6081483,68 грн., отриманих від ТОВ «Стимоіл – Компані» згідно договору поставки від 3 серпня 2015 року № 125/2015.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч.1 ст.238 КАС України та підсудність цієї справи господарському суду, з наступних підстав.

В серпні 2017 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України викладений в новій редакції.

Згідно пп. 10 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» наведеного Закону установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом.

Згідно п.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Відповідно до пп. 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Таким чином, в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України та ст. 20 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Донецькій області є державним органом, наділеним публічно-владними управлінськими функціями, суб’єктом владних повноважень, спір у справі виник у зв’язку з виконанням відповідних функцій.

Аналізуючи норми законодавства, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20.06.2018 року у справі №802/470/17-а щодо прийняття до розгляду зазначену категорію справ.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний позов про визнання договору недійсним та стягнення в дохід держави коштів, отриманих від договору є публічно - правовим спором та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв’язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 5 ст. 242, ч.5 ст. 250, ст. 310, п. 4 ч. 1 ст. 320, ст. 321, ч.1 ст. 325,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 805/2777/17-а - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 805/2777/17-а за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженої відповідальністю «Стимоіл-Компані, Товариства з обмеженою відповідальністю «Даниил-Логістік» про визнання договору поставки недійсним, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Повний текст постанови складений 16 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_3