Ухвала суду № 75928668, 17.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-з/774/251/18 Справа № 178/442/18 Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Демченко Е.Л.

суддів – Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі – Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро заяву публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” про заборону вчиняти певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” задоволено. Ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року про забезпечення позову скасовано. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

27 липня 2018 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” звернулося до апеляційного суду з заявою про винесення додаткового рішення по зазначеній справі у зв’язку з тим, що не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Підставою для ухвалення додаткового рішення заявник, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” зазначає те, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

Вивчивши матеріали справи й обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3)судом не вирішено питання про судові витрати; 4)суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Аналогічне роз’яснення міститься й в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року, згідно з яким додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст.220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішували вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення і додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вирішення питання стосовно стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову не може бути вирішено, оскільки згідно із положеннями ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача.

Колегія суддів наголошує на тому, що абз.3. пунктом 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10 (зі змінами та доповненнями) визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та роз’яснення суду вищої інстанції, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення заяви публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” про ухвалення додаткового судового рішення немає, оскільки апеляційним судом не ухвалювалося нове судове рішення по суті заявлених позовних вимог.

Тобто дане питання може бути вирішено під час розгляду даної справи по суті позовних вимог та ухваленні рішення.

Таким чином, вивчивши матеріали справи та заяву публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” колегія суддів приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.270,381 ЦПК України, колегія суддів,–

у х в а л и л а:

В задоволені заяви публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” про ухвалення додаткового рішення по справі за ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” про заборону вчиняти певні дії відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

ОСОБА_2