Рішення № 75923996, 15.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 р. Справа№805/4863/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А, розглянувши у порядку у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Селидіввугілля» про визнання неправомірним рішення від 21.05.2018 року № 1621, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство «Селидіввугілля» про визнання неправомірним рішення від 21.05.2018 року № 1621, зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Селидовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області під час призначення йому пенсії за віком протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи на Державному підприємстві "Селидіввугілля" з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2016 року по 31.01.2018 року, з 01.02.2018 року по 25.02.2018 року, через несплату роботодавцем страхових внесків до Пенсійного фонду України та єдиного соціального внеску. Поряд з цим, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи у ВАТ «Донецькшахтобуд» з 06.06.2001 року по 19.08.2001 року, через ненадання уточнюючої довідки, а також період його навчання в ПТУ № 41 з 01.09.1993 року по 10.01.1997 року у зв’язку з тим, що після закінчення навчання позивач працював не за набутою професією. Отже, позивач вважає, що з боку відповідача було порушено його права та просить визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача від 21.05.2018 року № 1621 про відмову в призначенні пенсії; зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву № 1031 від 26.02.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, обґрунтований тим, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 23 роки 09 місяців 20 днів. В тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 22 роки 10 місяців 23 дні. Отже, оскільки пільговий стаж позивача складає менше ніж, передбачений законом стаж для отримання пільгової пенсії (25 років), представник відповідача вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято правомірно, а тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Селидіввугілля» про визнання неправомірним рішення від 21.05.2018 року № 1621, зобов’язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 805/4863/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 805/4863/18-а за правилами загального позовного провадження на 11 годину 00 хвилин 25.07.2018 року.

Ухвалою суду від 25.07.2018 року закінчено підготовче провадження по адміністративній справі та призначено судовий розгляд по суті на 11 годину 00 хвилин 15.08.2018 року.

Позивач, представники відповідача та третьої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з’явились, отже згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.8-10).

Відповідно до трудової книжки серії АМ № 048945 від 20.02.1997 року у період з 01.09.1993 року по 10.01.1997 року позивач навчався у СПТУ № 41 м. Селидове (ПТУ № 41) (а.с.11). Вказане також підтверджено дипломом ОСОБА_1 серії ДГ № 017848 від 10.01.1997 року, відповідно до якого він здобув професію електрослюсаря підземного-машиніста (а.с.15).

У період з 06.06.2001 року по 19.08.2001 року ОСОБА_1 працював у ВАТ «Донецькшахтобуд» на посаді підземного гірничого робітника 4-го розряду з повним робочим днем у шахті, що відображено записом у трудовій книжці позивача (а.с.12).

З 06.11.2003 року по теперішній час ОСОБА_1 працює на ВП “Шахта “Україна” ДП “Селидіввугілля”, що відображено у його трудовій книжці (а.с.13).

Згідно з довідкою № 247 (№1-1018) від 14.06.2018 року, що видана ВП “Шахта “Україна” ДП “Селидіввугілля”, за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року роботодавцем підтверджено щомісячне нарахування на заробітну плату позивача та сплата до Пенсійного Фонду України страхових внесків (а.с.16).

Також, відповідно до довідки № 246 (№1-1017) від 14.06.2018 року, що видана ВП “Шахта “Україна” ДП “Селидіввугілля”, підприємством підтверджено щомісячне нарахування на заробітну плату позивача єдиного соціального внеску за період з 01.08.2016 року по 31.12.2017 року та 01.01.2018 року по 28.02.2018 року (а.с.14).

Рішенням відповідача № 1621 від 21.05.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, через те, що його стаж складає 22 роки 10 місяців 23 дні. Поряд з цим, у рішенні зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи на Відокремленому підрозділі “Шахта “Україна” Державного підприємства "Селидіввугілля" з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2016 року по 31.01.2018 року оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України, та з 01.02.2018 року по 25.02.2018 року оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України. Також не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи у ВАТ «Донецькшахтобуд» з 23.06.2001 року по 19.08.2001 року, через ненадання пільгової довідки, яка підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті. До пільгового стажу не зараховано також період навчання позивача в ПТУ № 41 м. Селидове з 01.09.1993 року по 10.01.1997 року у зв’язку з тим, що після закінчення навчання позивач працював не за набутою професією (а.с.7).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).

За приписами ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі -Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Як передбачено частиною 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171).

Згідно з ч. 1 ст.16 Закону № 1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Довідками ВП “Шахта “Україна” ДП “Селидіввугілля” № 246 (1-1017) та № 247 (1-1018) від 14.06.2018 року підтверджено сплату страхових внесків та єдиного соціального внеску за оспорюваний період ( а.с.14,16). Вказана довідка про сплату страхових внесків відповідачем не спростована. Доказів на підтвердження правомірності дій управління Пенсійного фонду відповідачем до суду не надано.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, несплата за доводами відповідача страхувальником страхових внесків та єдиного соціального внеску за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2016 року по 31.01.2018 року, з 01.02.2018 року по 25.02.2018 року не може слугувати підставою для не зарахування зазначених періодів до страхового стажу позивача.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи у ВАТ «Донецькшахтобуд» з 06.06.2001 року по 19.08.2001 року, через відсутність пільгової довідки, яка підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті, суд зазначає наступне.

Трудова книжка, відповідно до положення ст.48 КЗпП України, ст.62 Закону № 1788-XII від 05.11.1991 року «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-XII) та згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 року у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Підтвердженням (доказом), того що позивач, у вищезазначений період (який не зарахований позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є запис в його трудовій книжці (а.с.12), що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

Поряд з цим, стосовно незарахування навчання ОСОБА_1 в ПТУ № 41 м. Селидове з 01.09.1993 року по 10.01.1997 року у зв’язку з тим, що після закінчення навчання позивач працював не за набутою професією, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як встановлено судом, записами у трудовій книжці та дипломом серії ДГ № 017848 від 10.01.1997 року підтверджено період навчання позивача у професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове за кваліфікацією та професією «електрослюсар підземний 3 розряду» з 01 вересня 1993 року по 10 січня 1997 року.

Перерва між днем закінчення навчання позивача та днем зарахування його на роботу (18 лютого 1997 року) не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Раніше діючим законодавством СРСР передбачалось, що періоди навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти прирівнюються до роботи, яка слідувала після закінчення цього періоду (пункт 109 розділу VIII Постанови Совміна СРСР від 03.08.1972 року № 590).

Поряд з цим, 18.02.1997 року позивач був прийнятий на роботу в якості учня підземного гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток, відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.11). Суд зазначає, що вказана робота передбачена Списоком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, відповідачем неправомірно не враховано в пільговий стаж для призначення пенсії позивачу період його навчання в ПТУ № 41 з 01.09.1993 року по 10.01.1997 року.

Отже, оскільки рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1621 від 21.05.2018 року ґрунтується саме на незарахуванні оспорюваних періодів роботи позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання рішення неправомірним та його скасування.

З огляду на вищенаведене, позовна вимога щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.02.2018 року № 1031 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням до страхового стажу позивача періодів його роботи на ВП “Шахта “Україна” ДП “Селидіввугілля” з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.08.2016 року по 31.01.2018 року та з 01.02.2018 року по 25.02.2018 року, а також до пільгового стажу позивача період роботи у ВАТ «Донецькшахтобуд» з 06.06.2001 року по 19.08.2001 року та період його навчання в ПТУ № 41 м. Селидове з 01.09.1993 року по 10.01.1997 року, теж підлягає задоволенню.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн. згідно квитанції від 15.06.2018 року (а.с.3).

Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 704, 80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, б.6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Селидіввугілля" (код ЄДРПОУ 33426253, 85400, Донецька обл., місто Селидове, вул. К. Маркса, б.41) про визнання неправомірним рішення від 21.05.2018 року № 1621, зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21.05.2018 року № 1621 «Про відмову в призначенні пенсії».

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2018 року № 1031 про призначення пенсії, зарахувавши до його страхового стажу періоди його роботи на ВП “Шахта “Україна” ДП “Селидіввугілля” з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.08.2016 року по 31.01.2018 року та з 01.02.2018 року по 25.02.2018 року, а також до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи у ВАТ «Донецькшахтобуд» з 06.06.2001 року по 19.08.2001 року та період його навчання в ПТУ № 41 м. Селидове з 01.09.1993 року по 10.01.1997 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.08.2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.