Рішення № 75923796, 16.08.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 серпня 2018 р. Справа № 802/1523/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (21019, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Ю.Смірнова, буд. 92, рнокпп НОМЕР_1)

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Вінницькій області № 2854 від 21.05.2018 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1В."

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржений наказ датований та направлений на адресу позивача разом із повідомленням про проведення перевірки 21.05.2018 року та в ньому визначено дату початку перевірки 31.05.2018 року, що на думку позивача виключає правомірну можливість його надіслання в строк передбачений п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України. Також, посилаючись на ст. 251, 253 Цивільного кодексу України зазначає про те, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а тому перевірка могла бути розпочата не раніше 01.06.2018 року.

Ухвалою суду від 29.05.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позову та зазначає, що наказ про проведення перевірки разом з повідомленням направлено на адресу позивача за 10 календарних днів до проведення перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а тому позивач помилково вважає, що перевірка розпочата з порушенням п. 77.4 ст. 77 ПК України. Також, вказує на те, що під час обчислення строків у податковому законодавстві, норми цивільного законодавства не застосовуються.

Ухвалою суду від 23.06.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.05.2018 року ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято наказ № 2854 від 21.05.2018 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1В." з 31.05.2018 року тривалістю 10 робочих днів.

Даний наказ разом з повідомленням від 21.05.2018 року № 2090 цього ж дня направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Не погоджуючись з наказом № 2854 від 21.05.2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Тобто законодавець чітко передбачив вимоги до наказів про проведення перевірок недодержання яких є підставою для скасування наказу.

Згідно п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, єдиною підставою для проведення планової документальної виїзної перевірки є включення платника податків до відповідного плану-графіку проведення таких перевірок, а необхідною передумовою для її проведення є вручення під розписку та/або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше як за 10 календарних днів до дати проведення перевірки платнику податків копії наказу про її проведення і письмового повідомлення з зазначенням дати проведення перевірки.

Недотримання контролюючим органом зазначених вимог свідчить про протиправність прийнятого наказу на проведення перевірки та може слугувати передумовою для не допуску платником податків посадових осіб до її проведення.

З метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків розроблено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків від 02.06.2015 року № 524.

Відповідно до п.5 розділу І зазначеного Порядку, план-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС. Затверджений план-графік є обов'язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.

Строки проведення виїзних перевірок передбачені ст.82 ПК України.

Так, згідно із п. 82.1 цієї статті, тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Як свідчать матеріали справи, позивачу повідомлено про початок проведення перевірки шляхом направлення 21.05.2018 року засобами поштового зв'язку повідомлення № 2090 від 21.05.2018 року та копії наказу ГУДФС у Вінницькій області від 21.05.2018 року № 2295 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1В.", які було отримано ним 24.05.2018 року.

Відповідно до оскарженого наказу № 2854 від 21.05.2018 року, початок проведення перевірки призначений на 31.05.2018 року.

Тобто 31.05.2018 року має бути одинадцятим днем з дня направлення копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Оскільки копія наказу та повідомлення направлені позивачу 21.05.2018 року (а.с. 6-8), то десятим календарним днем до дня перевірки є 30.05.2018 року (30, 29, 28, 27, 26, 25, 24, 23, 22, 21 травня 2018 року 10 календарних днів). За таких обставин посилання позивача, викладені у позовній заяві, щодо початку та закінчення перебігу строків, суд відхиляє, оскільки належними та допустимими доказами підтверджено дотримання податковим органом приписів п. 77.4 ст. 77 ПК України. При цьому суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлений обов'язок податкового органу направляти копії прийнятих документів не в день їх прийняття, а тільки на наступний день.

Щодо посилань позивача на норми цивільного законодавства, то відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 08.06.2017 року у справі № К/800/24307/16, оскільки за приписами ч. 4 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Згідно ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (21019, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Ю.Смірнова, буд. 92, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович