Постанова № 75923531, 16.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/2076/18 Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/3382/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 16.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії судів судової палати у цивільних справах: судді - доповідача Верланова С.М., суддів Голуб С.А., Гуль В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Родовід банк» ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Родовід банк» ОСОБА_4 (далі - ПАТ «Родовід банк») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 06 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід банк», який перейменовано в подальшому на ПАТ «Родовід банк», та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 46/АА-125.07.2, за умовами якого банк відкрив ОСОБА_5 відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 10 913 доларів США зі сплатою 16% річних на строк до 06 листопада 2014 року. Того ж дня на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, між ПАТ «Родовід банк» та ОСОБА_5 було укладено договір застави транспортного засобу 46/АА-125.07.2 від 06 листопада 2007 року, за умовами якого ОСОБА_5 передав позивачу в заставу автомобіль «DACIA LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1. Також на забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов’язань за кредитним договором 06 листопада 2007 року між ПАТ «Родовід банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 46/АА-125.07.2, за яким ОСОБА_2 зобов’язався солідарно відповідати перед ПАТ «Родовід банк» за виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 умов договору, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року було задоволено позов ПАТ «Родовід банк» та стягнуто з ОСОБА_5 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» заборгованість за кредитним договором станом на 11 листопада 2013 року у сумі 6 275,25 доларів США та 18013 грн. 25 коп., яка складалася із: суми поточної заборгованості за кредитом у розмірі 1 683 доларів США, що еквівалентно 13 452 грн. 22 коп.; суми простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 3 199,15 доларів США, що еквівалентно 25 570 грн. 81 коп.; суми поточної заборгованості за процентами у розмірі 87,74 доларів США, що еквівалентно 701 грн. 31 коп.; суми простроченої заборгованості за процентами у розмірі 1 305,36 доларів США, що еквівалентно 10 433 грн. 74 коп.; пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у розмірі 2 057,26 доларів США, що еквівалентно16 443 грн. 66 коп.; 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 196,37 доларів США, що еквівалентно 1 569 грн. 62 коп. Проте заборгованість за рішенням суду відповідачами не сплачена, а умовами договору передбачено нарахування процентів на суму боргу та штрафних санкцій за невиконання його умов.

Позивач вказував, що станом на 22 січня 2018 року заборгованість за кредитним договором становить 302,17 доларів США, що еквівалентно 8 716 грн. 04 грн., та 49 545 грн. 37 коп., з яких: нараховані проценти по кредиту за період з 12 листопада 2013 року по 22 січня 2018 року у розмірі 8 716 грн. 04 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам з 22 січня 2017 року по 22 січня 2018 року у розмірі 35 425 грн. 39 коп., 3% річних від суми простроченої заборгованості по кредиту за період з 12 листопада 2013 року по 22 січня 2018 року у розмірі 14 092 грн. 98 коп.

З наведених підстав ПАТ «Родовід банк» просило стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у вказаному вище розмірі.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року позов ПАТ «Родовід банк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» 302,17 доларів США, що еквівалентно 8 716 грн. 04 коп., та 49 545 грн. 37 коп., з яких: нараховані проценти по кредиту за період з 12 листопада 2013 року по 22 січня 2018 року у розмірі 8 716 грн. 04 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам з 22 січня 2017 року по 22 січня 2018 року у розмірі 35 425 грн. 39 коп., 3% річних від суми простроченої заборгованості по кредиту за період з 12 листопада 2013 року по 22 січня 2018 року у розмірі 14 092 грн. 98 коп., а всього 58 261 грн. 41 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» судовий збір у розмірі 1 762 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Родовід банк» відмовити повністю, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід банк» до поручителя ОСОБА_2, оскільки рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2017 року, визнано припиненою поруку за договором поруки від 06 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Родовід банк». Однак ПАТ «Родовід банк» про існування вказаного рішення не повідомив суд першої інстанції. Також зазначає, що, задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Родовід банк» до боржника ОСОБА_5 суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до умов кредитного договору кредит надано на строк до 06 листопада 2011 року, а ПАТ «Родовід банк» звернулося до суду з позовом у лютого 2018 року, тобто після спливу строку позовної давності. Однак суд першої інстанції не застосував наслідки спливу строку позовної давності, про застосування яких просив ОСОБА_5

ПАТ «Родовід банк» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що доводи апеляційної скарги про припинення поруки на підставі рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року, є необґрунтованими, оскільки вказане рішення суду банк оскаржив в касаційному порядку та виконання цього рішення суду зупинено.Також зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано не застосував наслідки спливу позовної давності щодо позовних вимог ПАТ «Родовід банк» до боржника ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, оскільки ці позовні вимоги пред’явлені в межах строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій і вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 та 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід банк», який перейменовано в подальшому на ПАТ «Родовід банк», та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 46/АА-125.07.2 ( зі змінами, внесеними додатковою угодою до нього від 17 жовтня 2008 року), за умовами якого банк відкрив ОСОБА_5 відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 10 913 доларів США на придбання транспортного засобу строком до 06 листопада 2014 року зі сплатою 16 % річних, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

Того ж дня, на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, між ПАТ «Родовід банк» та ОСОБА_5 було укладено договір застави транспортного засобу № 46/АА-125.07.2 від 06 листопада 2007 року, за умовами якого ОСОБА_5 передав позивачу в заставу автомобіль «DACIA LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Також на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 06 листопада 2007 року між ПАТ «Родовід банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 46/АА-125.07.2, за яким ОСОБА_2 зобов’язався солідарно відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_5 зобов`язань за кредитним договором.

У зв’язку з неналежним виконання відповідачем ОСОБА_5 своїх обов`язків згідно з умовами кредитного договору, станом на 11 листопада 2013 року утворилась заборгованість, для стягнення якої ПАТ «Родовід банк» скористалося передбаченим пунктом 5.2 кредитного договору правом на дострокове стягнення заборгованості та 19 березня 2014 року звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за вказаним вище кредитним договором.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 28 липня 2014 року, стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» заборгованість за кредитним договором станом на 11 листопада 2013 року у сумі 6 275,25 доларів США та 18013 грн. 25 коп., яка складалася із: суми поточної заборгованості за кредитом у розмірі 1 683 доларів США, що еквівалентно 13 452 грн. 22 коп.; суми простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 3 199,15 доларів США, що еквівалентно 25 570 грн. 81 коп.; суми поточної заборгованості за процентами у розмірі 87,74 доларів США, що еквівалентно 701 грн. 31 коп.; суми простроченої заборгованості за процентами у розмірі 1 305,36 доларів США, що еквівалентно 10 433 грн. 74 коп.; пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у розмірі 2 057,26 доларів США, що еквівалентно16 443 грн. 66 коп.; 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 196,37 доларів США, що еквівалентно 1 569 грн. 62 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що рішення суду відповідачами не виконано, заборгованість за кредитним договором не сплачена.

Станом на 22 січня 2018 року заборгованість за кредитним договором становить 302,17 доларів США, що еквівалентно 8 716 грн. 04 грн., та 49 545 грн. 37 коп., з яких: нараховані проценти по кредиту за період з 12 листопада 2013 року по 22 січня 2018 року у розмірі 8 716 грн. 04 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам з 22 січня 2017 року по 22 січня 2018 року у розмірі 35 425 грн. 39 коп., 3% річних від суми простроченої заборгованості по кредиту за період з 12 листопада 2013 року по 22 січня 2018 року у розмірі 14 092 грн. 98 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Родовід банк» про стягнення солідарно з боржника і поручителя заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Однак з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна, з таких підстав.

Частиною 1 ст.553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ч.1, ч.2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Представником ОСОБА_2 – адвокатом ОСОБА_3І до апеляційної скарги додано рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року, яким задоволено частково позов ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк», третя особа: інспекція з питань захисту прав споживачів в Київській області, Центр надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної державної адміністрації, про визнання договорів недійсними, визнання поруки припиненою. Визнано припиненою поруку за договором поруки від 06 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ «Родовід Банк» (а.с. 78-80).

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2017 року рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року залишено без змін (а.с.81-82).

Отже, враховуючи, що згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано припиненою поруку, внаслідок чого права та обов’язки ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 за договором поруки припинилися, а тому ОСОБА_2 не несе солідарну відповідальність за неналежне виконання ОСОБА_5 зобов’язань за вказаним вище кредитним договором, на забезпечення якого було укладено договір поруки.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для стягнення з поручителя ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» заборгованості за кредитним договором.

Однак суд першої інстанції у порушення вимог ст.263 ЦПК України наведених вище обставин не з`ясував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід банк» про стягнення з поручителя ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

Посилання ПАТ «Родовід банк» у відзиві на апеляційну скаргу про те, що банк оскаржив рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року в касаційному порядку, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вказане рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду, набрало законної сили після розгляду справи апеляційним судом та не скасоване. Сам факт оскарження рішення суду у касаційному порядку не впливає на обов’язковість даного рішення, як такого, що набрало законної сили.

Посилання ПАТ «Родовід банк» на те, що виконання рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року зупинено ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 06 липня 2017 року, є необґрунтованими, оскільки як вбачається з ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 06 липня 2017 року питання про зупинення виконання вказаного вище рішення суду судом касаційної інстанції не вирішувалось.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід банк» про стягнення з поручителя ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Родовід банк» про стягнення з поручителя ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором з наведених вище підстав.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника ОСОБА_5 у зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності, про застосування якого просив ОСОБА_5, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки внаслідок припинення поруки ОСОБА_2 не несе солідарної відповідальності за зобов’язаннями боржника ОСОБА_5 за кредитним договором, а тому стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором не порушує прав ОСОБА_2, а сам ОСОБА_5 рішення суду не оскаржив.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід банк» до боржника ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, не підлягає скасуванню.

Оскільки позовні вимоги ПАТ «Родовід банк» до поручителя ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню, то відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» судового збору.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що стягнення судового збору у солідарному порядку цивільним процесуальним законодавством України не передбачено.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 сплатив судовий збір у розмірі 2 643 грн.

Оскільки колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та ухвалює нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні цих позовних вимог, то з ПАТ «Родовід банк» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 643 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2018 року в частині задоволення позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Родовід банк» ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід банк» судового збору - скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

У задоволенні позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Родовід банк» ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Родовід банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 643 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді