Постанова № 75923517, 16.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/14106/17 Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/3279/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 16.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., членів колегії - Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

14 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до суду із названим позовом, де просило стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість у розмірі 37 944,70 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття карткового рахунка №8001642233 від 20 січня 2015 року.

Згідно з умовами правочину, позивачем було відкрито відповідачу на підставі заяви клієнта, яка є додатком №1 до договору, а також інших документів, визначених вимогами чинного законодавства України та нормативних документів банку, картковий рахунок №8001642233.

За договором передбачено, що банк проводить за цим рахунком операції, визначені положеннями чинного законодавства України, нормативними документами банку та договором, видає клієнту картку, яка зазначена у заяві, а також надає інші банківські послуги, а клієнт зобов'язується оплачувати банківські послуги на умовах, визначених договором, у тому числі, згідно з умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка ( п. 2.1. ст. 2 договору ).

Своєю заявою клієнта від 20 січня 2015 року, яка є додатком №1 до договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з умовами та тарифами, а також правилами користування платіжною карткою та зобов'язалася їх виконувати.

03 лютого 2015 року сума відповідних операцій за картковим рахунком клієнта перевищила розмір витратної суми, у зв'язку з чим різниця між сумою відповідної операції за картковим рахунком та розміром витратної суми склала 7 732,09 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо погашення заборгованості за овердрафтом та сплати нарахованих процентів, банком направлено відповідачу повідомлення про заборгованість №164-2/3057 від 06 листопада 2015 року з вимогою погасити заборгованість за овердрафтом та відсотками за користування овердрафтом протягом 10 днів з часу отримання відповідного повідомлення.

Всупереч взятих на себе зобов'язань, передбачених відповідними умовами договору, відповідачем не повернуто заборгованість за овердрафтом та не сплачено нараховані проценти за користування овердрафтом у встановлений у вимозі строк.

Таким чином, всупереч взятих на себе зобов'язань, позичальником не виконуються умови договору, в зв'язку з чим заборгованість за договором станом на 08 грудня 2017 року, згідно із розрахунком заборгованості становить 37 944,70 грн., яка складається з 7 732,09 грн. заборгованість за овердрафтом, 16 051,82 грн. - заборгованість за процентами за користування овердрафтом, 6 378,83 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами, 7 781,96 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за овердрафтом.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2018 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість у розмірі 37 944,70 грн. та судовий збір в розмірі 1 600 грн.

На обґрунтування ухваленого рішення місцевий суд зазначив, що при укладанні договорів сторони погодили та дійшли згоди щодо усіх їх істотних умов правочину, що, відповідно, відповідають положенням статті 203 ЦК України.

Таким чином, всупереч взятих на себе зобов'язань, позичальником не виконуються умови договору, в зв'язку з чим заборгованість за договором станом на 08 грудня 2017 року, згідно із розрахунком заборгованості становить 37 944,70 грн., яка складається з 7 732,09 грн. заборгованість за овердрафтом, 16 051,82 грн. - заборгованість за процентами за користування овердрафтом, 6 378,83 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами, 7 781,96 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за овердрафтом.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 20 січня 2015 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» було укладено договір строкового банківського вкладу зі сплатою процентів після строку вкладу під назвою «Оптимальний» №1492218-8780 ( а.с. 44-45 ).

Відповідно до п. 1.3 договору «Оптимальний» №1492218-8780 для обслуговування операцій за депозитним рахунком ( зарахування та виплати вкладу, процентів ) та здійснення інших операцій, передбачених чинним законодавством України та цим договором, використовується картковий рахунок вкладника №8001642233 ( там же ).

20 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 Вікторівоною укладено договір про відкриття карткового рахунка №8001642233 ( а.с. 15-20 ).

Згідно з умовами цього ж договору, позивачем було відкрито відповідачу, зокрема, на підставі заяви клієнта, яка є додатком №1 до договору ( а.с. 20-21 ) картковий рахунок № НОМЕР_1, та передбачено, що банк проводить за цим рахунком операції, визначені положеннями чинного законодавства України, нормативними документами банку та договором, видає клієнту картку, яка зазначена у заяві, а також надає інші банківські послуги, а клієнт зобов’язується оплачувати банківські послуги на умовах, визначених договором, у тому числі, згідно з умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка ( п. 2.1. договору ).

Згідно з п. 2.2. договору про відкриття карткового рахунка операції за картковим рахунком проводяться банком за дебетово-кредитною платіжною системою.

Дебетово-кредитна платіжна система – це умови, згідно з якими здійснюються операції з використанням картки і які полягають у тому, що відповідні операції здійснюються в межах залишку коштів на картковому рахунку, а у разі їх відсутності або недостатності для проведення операції – за рахунок кредиту та/або овердрафту ( п. 1.1.6. договору про відкриття карткового рахунка ).

Витратна сума – гранична сума коштів, що доступна держателям для здійснення операцій із застосуванням карток. Розмір витратної суми визначається, як сума залишку коштів на картковому рахунку та розміру ліміту (у разі, якщо ліміт буде встановлено окремим договором між сторонами) за винятком коштів на картковому рахунку у розмірі накопичувальної суми «Мої заощадження» та коштів, заблокованих (але не списаних) з метою подальшого виконання зобов’язань за операціями, здійсненими із застосуванням картки ( п. 1.1.5. договору про відкриття карткового рахунка ).

В силу п. 1.1.21. цього договору, овердрафт – це короткостроковий кредит, що надається банком клієнту у разі, якщо сума операції за картковим рахунком перевищує розмір витратної суми (зокрема, у випадках, коли операції здійснюються без авторизації, коли розрахунки за операцією виконуються у валюті, відмінній від валюти карткового рахунка, тощо). Розмір овердрафту складає різницю між сумою відповідної операції за картковим рахунком та розміром витратної суми.

Виходячи з п. 1.2.17 договору, кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що надається банком клієнту у тимчасове користування для проведення держателем операцій з картковим рахунком понад залишок власних коштів клієнта на картковому рахунку за умови укладення між сторонами окремого договору. Умови надання та повернення кредиту визначаються таким договором, укладеним між сторонами (у разі його укладення).

Таким чином, на переконання апеляційного суду, сторони передбачили можливість використання відповідачем коштів понад суму власних коштів відповідача за рахунок кредиту за умови укладення окремого кредитного договору, або за рахунок овердрафту без укладення додаткового договору, всі істотні умови використання овердрафту передбачені в договорі про відкриття рахунка з додатками – умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка та правилами користування платіжною карткою ( а.с. 15-20, 22-23, 24-25 ).

Згідно з п. 2.4. договору про відкриття карткового рахунка за користування овердрафтом клієнт зобов’язаний щомісячно сплачувати банку проценти, нараховані банком за процентною ставкою, визначеною умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка.

Відповідно до п. 11 Умов та тарифів ставка по овердрафту на картковому рахунку становить 0,2 % за кожен день в гривнях ( а.с. 24, зворот ).

Нарахування процентів за користування клієнтом овердрафтом здійснюється у валюті карткового рахунка щомісяця в останній банківський день місяця, виходячи фактичної заборгованості за овердрафтом на початок кожного календарного дня поточного місяця розміру процентної ставки, визначної умовами та тарифами, фактичної кількості календарних днів у поточному місяці та фактичної кількості календарних днів у поточному році. Нарахування процентів за користування овердрафтом банк здійснює починаючи з першого календарного дня, наступного за днем виникнення овердрафту, по день погашення овердрафту ( п. 5.3. договору про відкриття карткового рахунку ).

Відповідно до умов п. 4.2.14. цього договору клієнт зобов’язався у разі виникнення заборгованості за овердрафтом повертати таку заборгованість та сплачувати проценти за користування овердрафтом шляхом поповнення карткового рахунка до 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникла заборгованість за овердрафтом, але не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем, в кому виникла заборгованість за овердрафтом.

Усі погашення та платежі за договором повинні здійснюватися без зустрічних вимог та претензій добровільно і повністю, без відрахувань на будь-які витрати чи за рахунок буд яких існуючих та майбутніх податків, відрахувань та утримань, і всіх зобов’язань стосовно цього. У випадку, коли клієнт відповідно до чинного законодавства України повинен буде робити відрахування або утримання із платежів, належних до сплати за цим договором, клієнт повинен одночасно з таким платежем сплатити банку таку додаткову суму коштів що призведе до отримання останнім повної суми, належної до плати за договором ( п. 6.1. договору про відкриття карткового рахунку ).

Згідно з п. 6.7 цього договору погашення заборгованості клієнта за овердрафтом та кредитом, а також за процентами за користування овердрафтом та кредитом відбувається, зокрема, у день надходження будь-яких коштів на картковий рахунок за рахунок таких коштів. У випадку, якщо коштів, що надійдуть на картковий рахунок буде недостатньо для погашення усієї суми заборгованості, клієнт зобов'язаний при настанні терміну погашення заборгованості забезпечити наявність на картковому рахунку коштів у сумі, достатній дія погашення такої заборгованості, або здійснити її погашення у будь-який інший спосіб, дозволений чинним законодавством України.

Пунктом 5.1. Правил передбачено, що картка надає можливість отримувати готівку в національній валюті України в касах банків, пунктах видачі готівки та в банкоматах на території України а також здійснювати оплату товарів та послуг у підприємствах торгівлі сервісу на території України. За межами України картка надає можливість отримувати готівку в місцевій валюті країни в касах банків, пунктах видачі готівки та в банкоматах, а також здійснювати оплату товарів та послуг у підприємствах торгівлі та сервісу на території країни перебування держателя.

Умови та тарифи можуть бути змінені за згодою сторін. Відповідне погодження змін до умов та тарифів здійснюється шляхом повідомлення банком клієнта про внесення таких змін ( включення відповідної інформації у виписку за картковим рахунком не пізніше ніж за 30 днів до дня введення в дію таких змін вважається належним повідомленням клієнта ). При цьому, зміни вважаються погодженими клієнтом, якщо він не повернув усі картки до банку до дня введення в дію зазначених змін ( п. 3.3. договору про відкриття карткового рахунка ).

Банк щомісячно формує виписки за картковим рахунком ( за попередній місяць ). У таких виписках зазначається інформація про операції за картковим рахунком, залишок коштів на картковому рахунку та суми заборгованості за овердрафтом. Крім того, у виписках за картковим рахунком може надаватися інформація, що стосується правовідносин сторін за цим договором, в тому числі щодо зміни умов та тарифів, умов використання карток, вимог щодо повернення карток, тощо (включення відповідної інформації у виписку за картковим рахунком вважається належним повідомленням клієнта). У разі неотримання клієнтом виписок з будь-яких причин, вважається, що банк повідомив клієнту інформацію, що повинна була бути включена у відповідні виписки ( п. 3.4. договору про відкриття карткового рахунка ).

При цьому матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих змін умови та тарифів, що були чинні на момент підписання сторонами правочину, відтак, на переконання апеляційного суду, саме ці умови та тарифи були погодженні сторонами.

Своєю заявою клієнта від 20 січня 2015 року, яка є додатком №1 до договору про відкриття карткового рахунку відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та тарифами, а також правилам користування платіжною карткою та зобов’язався їх виконувати ( а.с. 21 )

Крім цього, факт отримання послуг банку визнається відповідачем, відтак, з точки зору другої інстанції позивач виконав в повній мірі взяті на себе зобов’язання за договором про відкриття карткового рахунку.

Разом з тим, у виписці від 02 лютого 2015 року, наданій відповідачем зазначено, що станом на дату формування цієї виписки на картковому рахунку заблоковано коштів у розмірі – 43 100,38 грн., також наявні доступні кошти в розмірі 40,03 грн., а всього 43 140,41 грн. ( а.с. 46 )

Згідно з п. 20.6. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Національного банку України, від 12 листопада 2003 року №492 визначено, що датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком робочий день.

02 лютого 2015 року за картковим рахунком було здійснено операцію переказу та зняття коштів в розмірі 14 600 грн. та 1 650 грн. ( там же )

03 лютого 2015 року були проведені операції взаєморозрахунків з платіжною системою та списання відповідної суми коштів з карткового рахунка, внаслідок чого в подальшому утворилася заборгованість за овердрафтом, сума відповідних операцій за картковим рахунком клієнта перевищила розмір витратної суми, у зв'язку з цим різниця між сумою відповідної операції за картковим рахунком та розміром витратної суми склала 7 732,09 ( 50 8321,47 + 40,03 – 43140,41 ) грн., що підтверджується випискою за контрактом по картковому рахунку НОМЕР_1 ( а.с. 12 )

Відповідно до п. 20.6 вищезазначеної інструкції, банк, за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком ( з виконання платіжних вимог на примусове списання ( стягнення ) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно із заявою клієнта тощо ).

Згідно з п. 20.6 цієї ж інструкції у день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

При цьому, ні суду першої інстанції, ні суду другої інстанції не надано доказів отримання відповідачем від банку довідки про закриття рахунку.

Згідно з п. 9.3 договору про відкриття рахунка договір припиняє свою дію за взаємною згодою сторін або при достроковому розірванні договору на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною своїх зобов’язань за договором. При припиненні договору за взаємною згодою сторін договір припиняє свою дію не раніше повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

Відповідно до п. 9.4 договору про відкриття рахунка при достроковому припиненні або достроковому розірванні цього договору сторона, яка вважає за необхідне достроково припинити чи достроково розірвати це договір надсилає пропозиції про це другій стороні не менше, ніж за 45 (сорок п’ять) календарних днів до дня розірвання договору.

Отже, з врахуванням зазначеного, надана відповідачем заява про закриття карткових рахунків ( а.с. 48 ) від 02 лютого 2015 року не спростовує необхідності виконання взятих ним зобов’язань за договором про відкриття карткового рахунку.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів повного виконання зобов’язань відповідача перед позивачем матеріали справи не містять.

При цьому, внаслідок неналежного виконання цих зобов’язань, станом на 08 грудня 2017 року за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 37 944,70 грн., яка складається з 7 732,09 грн. - заборгованість за овердрафтом, 16 051,82 грн. - заборгованість за процентами за користування овердрафтом, 6 378,83 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами, 7 781,96 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за овердрафтом, що підтверджується наданим розрахунком ( а.с. 8-9 )

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування визначеного розрахунком розміру заборгованості матеріали справи не містять і таких не надала апелянт.

За таких обставин, з врахуванням зазначеного, місцевий суд вірно прийшов до переконання про задоволення позовних вимог, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-80, 263-265 ЦПК України.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст. 129 Конституції України, ст.ст. 203, 207, 215, 536, 627, 633, 634, 638, 1047-1052, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 78, 81, 229, 263, 265 ЦПК України, п. 14 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», п. 4 постанови Правління Національного Банку України №705 від 05 листопада 2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», на думку апеляційного суду та у силу викладеного, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції.

Інші доводи, викладені в апеляції, зокрема, про те, що судом не зазначені мотиви відхилення доказів відповідача та не надано їх, судом не враховані висновки постанови Верховного суду України по справі №6-16цс15 та не застосовано Закон України «Про захист прав споживачів», судом не досліджені та не долучені її заперечення на відповідь на відзив, вона не підписувала додаткових заяв чи звернень на отримання кредитів, овердрафтів, відсутність її підпису на правилах, тарифах, умовах, відсутність підстав для нарахування заборгованості, кредитний договір має укладатися у письмовій формі, закон зобов’язує передати споживачеві оригінал договору у письмовій формі, відсутність підписаних сторонами додатків до договору в її примірнику, з точки зору суду другої інстанції та в силу викладеного, не спростовують висновки суду першої інстанції про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог і не є підставою, в силу викладеного, для задоволення апеляційних вимог.

Апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року ).

При цьому, доводи відзиву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на апеляційну скаргу ( а.с. 163-172), зокрема, про те, що твердження апелянта повністю спростовуються умовами укладених договорів, сторони погодили та дійшли всіх згоди щодо усіх їх істотних умов, з точки зору суду другої інстанції та з врахуванням викладеного, є обґрунтованими та свідчать додатково про наявність правових підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: Т.Ц. Кашперська

ОСОБА_3