Рішення № 75922403, 09.08.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2003/18

РІШЕННЯ

іменем України

09 серпня 2018 року м. Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Коренюка В.П., із секретарем Подвисоцькою Т.В., розглядаючи в порядку спрощеного провадження у приміщенні суду в місті Коростені Житомирської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії БР №837376 від 01 травня 2018 року, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому зазначив, що 01 травня 2018 року інспектором СРПП №4 Олександрівського ВП лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно нього складено адміністративний протокол. На підставі даного протоколу 01.05.2018 року винесена постанова серії БР №837376 про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. У постанові зазначено, що 01 травня 2018 року на перехресті доріг Олександрівка – Кропивницький – Миколаїв Н-14 та Київ – Зам'янка Н-01 водій не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", а саме здійснив проїзд без зупинки, чим порушив п.8.4 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачем відзив на позовну заяву, заяв, клопотань та письмових доказів не подано.

Згідно ст.229 ч.4 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що постановою інспектора СРПП №4 Олександрівського ВП лейтенантом поліції ОСОБА_2 серії БР № 83737601 травня 2018 року позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. В зазначеній постанові вказано, що "01 травня 2018 року біля 13.58 годин на перехресті доріг Олександрівка – Кропивницький – Миколаїв Н-14 та Київ – Зам'янка Н-01 ОСОБА_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", а саме здійснив проїзд без зупинки, чим порушив п.8.4 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення".

Статтею 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за - "Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками".

Відповідно до пункту 4 Розділу І "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою статті Кодексу України про адміністративні правопорушення виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно частини четвертої статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Зазначена норма права вказує на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення. А відтак не потребує додаткового роз'яснення про час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими Розділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи наведених останнім доводів.

Відповідно до частини другої, третьої статті 283Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно пунктів 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається Кодексу України про адміністративні правопорушення), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Однак, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази провини правопорушника, окрім постанови про адміністративне правопорушення, що розцінюється судом як односторонність та неповнота при складанні вищевказаної постанови.

Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на користь кого вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача, однак відповідачем жодних конкретних доказів вини ОСОБА_1 не надано.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та зміст постанови про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, згідно зі ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, електронними та речовими доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

В обґрунтування своїх заперечень у відповідності до положень ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не надав будь-яких належних та допустимих доказів правомірності, винесеної ним постанови про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не доведено.

За таких обставин, позов є обгрунтуваним та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.21 Конституції України, ст.ст.77, 122 ч.1, 247 п.1, ст.258 ч.6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.3, 5-9, 19, 20, 77, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті", Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2001 року № 1306 зі змінами та доповненнями, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову інспектора СРПП №4 Олександрівського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_2 серії БР № 837376від 01 травня 2018 року про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 255 гривень – скасувати.

Провадження в справі стосовно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопрушення – закрити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання – АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Головне управління національної поліції в Кіровоградській області, місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області ОСОБА_3