Ухвала суду № 75922392, 15.08.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6873/18

6-а/296/19/18

ОКРЕМА УХВАЛА

Іменем України

"15" серпня 2018 р. м. Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №296/872/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить вжити щодо посадових осіб відповідача, які безпідставно та протиправно ухиляються від виконання судового рішення суду у справі №296/872/17, яке набрало законної сили процесуальних заходів, передбачених ст.249 КАС України. В обгрунтування заяви зазначає, що рішенням суду від 14.12.2017 зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» у відповідності до грошового забезпечення, визначеного у довідці № 85/1829 від 19 травня 2017 року, виданої ліквідаційною комісією Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, починаючи з 01.01.2016 року. Постанова набрала законної сили 12.02.2018. Разом з тим, станом на 06.03.2018 судове рішення у справі № 296/8729/17 виконано відповідачем лише частково, в частині проведення перерахунку пенсії та виплаті за поточний місяць, проте не було проведено виплату пенсії, починаючи з 01.01.2016. Листом №В-1648 від 20.03.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило, що перерахунок пенсії проведено, однак стосовно виплати пенсії починаючи з 01.01.2016 позивача повідомлено, що виплата буде проводитися з 01.01.2018 року з посиланням на постанову КМУ від 21.02.2018 №103. Заявник зазначає, що вказана постанова прийнята вже після набрання законної сили рішенням у справі № 296/8729/17, а посилання відповідача на відсутність коштів є незаконним.

17.07.2018 розгляд заяви ОСОБА_2 призначено в порядку письмового провадження.

01.08.2018 року на адресу суду від представника ГУ ПФУ в Житомирській області надійшов відзив на заяву ОСОБА_1. Відповідач просив відмовити у задоволенні заяви, оскільки 24.02.2018 набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України №103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим критеріям осіб”, якою визначено порядок виплати перерахованих сум пенсій, обчислених із грошового забезпечення згідно постанови КМУ №988 від 11.11.2015 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції.” Зазначає, що іншого порядку, ніж визначений постановою КМУ №103 стосовно проведення виплати перерахованих сум пенсій згідно постанови №988 чинним законодавством не передбачено. Відповідно до розрахунку №0603011549 від 20.02.2018 сума перерахованих коштів за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 становить 46223,71 грн. Проте на даний час, кошти для виплати перерахованих пенсій за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 не надходили. Оскільки ГУ ПФУ не виділено додаткового фінансування для виплати перерахованих сум за судовими рішеннями, виплата заборгованості з пенсії з 01.01.2016 по 31.12.2017 за рахунок коштів передбачених для виплати поточних пенсій на 2018 рік свідчитиме про грубе порушення бюджетного призначення на 2018 рік, тому виплата буде здійснена відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, представник відповідача просив проводити розгляд справи із викликом сторін у судовому засіданні за участю представника.

Відповідно до ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Враховуючи, що визначення порядку розгляду даної категорії справ є виключно правом суду, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо розгляду заяви у судовому засіданні.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для винесення окремої ухвали, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 14.12.2017 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» у відповідності до грошового забезпечення, визначеного у довідці № 85/1829 від 19 травня 2017 року, виданої ліквідаційною комісією Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, починаючи з 01.01.2016 року.

Рішення суду набрало законної сили 12.02.2018.

13.03.2018 на виконання судового рішення видано виконавчий лист, який був пред"явлений до виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (а.с.34).

19.03.2018 державним виконавцем ВПВР відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №296/872/17 від 13.03.2018, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження. (а.с.36)

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №В-1648 від 20.03.2018 та інших доданих доказів вбачається, що на виконання постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 14.12.2017 позивачеві ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії.

Щодо виплати пенсії відповідач зазначив, що пенсія за березень 2018 року у розмірі 4633,01 грн. та доплата за період з 01.01.2018 по 28.02.2018 у розмірі 2732,02 грн. зараховані на поточний рахунок позивача в березні місяця поточного року, а за період з 01.01.2016 по 31.12.2017буде виплачуватися після виділення коштів на їх фінансування з держаного бюджету в порядку визначеному Постановою КМУ №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” (а.с.7, зворот):

- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою суммою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

- з 01.012020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Зазначені обставини свідчать про те, що судове рішення з виплати перерахованої пенсії на час розгляду заяви не виконане.

Відповідачем фактично змінено спосіб виконання рішення суду в частині виплати суми перерахованої пенсії, оскільки сума до виплати розділена на частини. Разом з тим суд, ухвалюючи судове рішення від 14.12.2017, питання про відстрочення чи розстрочення його не вирішував.

У ст. 129 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В рішенні Конституційного суду України від 30.06.2009 р. N 16-рп/2009 зазначено, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Згідно ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, законна сила судового рішення поширюється на всю територію України, а обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. За невиконання судових рішень винні особи притягуються до відповідальності.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Отже, для забезпечення цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Зокрема, про це прямо зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Нornsby V. Сгеесе), рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі «Шмалько проти України».

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Стабільність судової практики безпосередньо пов'язана з поняттям стабільності судового рішення. Судове рішення, по суті, є документом органу влади й містить у собі державно-владне, індивідуально-конкретне розпорядження щодо застосування норм права за встановленими у судовому засіданні фактами і правовідносинами.

Європейською практикою стабільність судового рішення сприймається як один зі складників принципу правової певності (визначеності). Саме в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності вимагає, щоб судове рішення, в якому певне питання одержало остаточне вирішення, не ставилося під сумнів.

Крім того, принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання, зокрема, учасники правовідносин повинні мати можливість у розумних межах передбачити наслідки своєї поведінки та бути впевненими у незмінності свого статусу, кола прав та обов'язків. До того ж у своїй практиці Суд неодноразово підкреслював потребу в забезпеченні державою умов для реалізації остаточного судового рішення. Право на виконання судового рішення розглядається як складова права на судовий захист.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що невиконання остаточного рішення суду, що набрало законної сили, порушує гарантії, надані особі статтею 6 Конвенції.

Суд не бере до уваги твердження відповідача, що іншого порядку, ніж визначений постановою КМУ №103 від 21.02.2018, стосовно проведення виплати перерахованих сум пенсій згідно постанови №988 чинним законодавством не передбачено, оскільки на час прийняття Постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 14.12.2017 вказана постанова прийнята не була, а також не була підставою для відмови у перерахунку пенсії позивачу.

Право позивача на перерахунок пенсії було передбачено та встановлено Порядком, який затверджений постановою КМУ від 13.02.2008 № 45.

Посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року).

Згідно ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч.4).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, на підставі положень ч.6 ст.383 КАС України суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області порушено положення ч.2 ст.14 КАС України та ч.1 ст.370 КАС України, а саме: не виконано постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 14.12.2017, яка набрала законної сили 12.02.2018 року в частині виплати перерахованої пенсії ОСОБА_3, отже такі дії є протиправними.

Керуючись статтями 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неналежного виконання Постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 14.12.2017 у справі №296/8729/17.

Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати Постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 14.12.2017 у справі №296/8729/17 в частині виплати перерахованої пенсії у спосіб, який визначений у судовому рішенні.

Встановити строк для надання відповіді щодо вжиття заходів тридцять днів з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Корольовський районний суд м.Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О. С. Рожкова