Рішення № 75920476, 13.08.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2018 р. Cправа № 902/511/17

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом приватного підприємства "Виробниче об'єднання Елна-Сервіс", м.Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю "NOVACTERM" SRL, м.Кишинів, Республіка Молдова

про стягнення 132 800,79 грн заборгованості згідно договору поставки

представники сторін правом участі в судовому засіданні не скористалися

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/511/17 за позовом приватного підприємства "Виробниче об'єднання Елна-Сервіс" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "NOVACTERM" SRL заборгованості, що виникла внаслідок невиконання останнім умов укладеного між сторонами договору (Контракту №ДГ-0000057 від 12.12.2016) стосовно оплати за поставлений товар в сумі 5017,03 доларів США, з яких: 2682,90 доларів США - основного боргу та 2334,13 доларів США - пені.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення ТОВ "NOVACTERM" SRL зобов'язання за міжнародним контрактом №ДГ-0000057 від 12.12.2016 в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою суду від 25.05.2017 порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 29.06.2018.

В подальшому, з метою здійснення належного повідомлення відповідача (ТОВ "NOVACTERM" SRL), який знаходиться в Республіці Молдова, про розгляд справи №902/511/17 в господарському суду Вінницької області, провадження у ній зупинялось.

Ухвалою суду від 29.01.2018 постановлено справу №902/511/17 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та повідомити сторонам, що розгляд справи по суті відбудеться 03.07.2018.

Ухвалою суду від 03.07.2018 постановлено зобов'язати позивача повідомити відповідача/нерезидента (ТОВ "NOVACTERM" SRL) про наступну дату, час та місце судового засідання у справі №902/511/17, шляхом вручення/направлення йому вказаної ухвали суду, докази чого надати суду; оголосити перерву в судовому засіданні по розгляду справи №902/511/17 до 07.08.2018.

На визначену судом дату в судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, ухвалою суду від 03.07.2018.

Факт отримання вказаної ухвали суду позивачем та відповідачем (нерезидентом) підтверджується наступними доказами наявними в матеріалах справи.

Так, 07.08.2018 до суду від представника "Виробниче об'єднання Елна-Сервіс" надійшло клопотання б/н від 07.08.2018 "про розгляд справи без участі представника позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог", згідно якої останній просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ "NOVACTERM" SRL 4017,03 грн доларів США, з яких: 1682,00 грн основного боргу та 2334,13 доларів США неустойки.

Разом з цим, 07.08.2018 представником позивача було надано до суду лист б/н від 07.08.2018 (вх.канц.суду №02.1-34/6101/18) на виконання вимог ухвали суду від 03.07.2018 щодо надання доказів повідомлення ТОВ "NOVACTERM" SRL про дату, час та місце судового засідання призначеного судом на 07.08.2018, згідно якого вбачається, що відповідач був повідомлений про судовий розгляд справи засобами електронного зв'язку шляхом надіслання йому електронного листа. Водночас останній повідомив суд, що представники відповідача відмовилися від отримання копії ухвали суду від 03.07.2018 по справі №902/511/18, яку представники позивача мали намір їм вручити наручно по місцезнаходженню ТОВ "NOVACTERM" SRL в Республіці Молдова, м.Кишинів, вул.Колумна,57.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення представників сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, слід зазначити, що будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Окрім того суд зважає на положення ст. 248 ГПК України, яка встановлює строки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У зв'язку з вищезазначеним, справа №902/511/17 розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.12.2016 між приватним підприємством "Виробниче об'єднання Елна-Сервіс" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "NOVACTERM" SRL (покупець) було укладено контракт №ДГ-0000057 від 12.12.2016 (а.с.12-15).

Згідно п.1.1. контракту, продавець продає, а покупець купляє електротехнічні та водяні вироби (товар) на умовах: СРТ м.Кишинів, Республіка Молдова, Інкотермс 2010.

Відповідно до п.1.2. контракту, товар відвантажується на основі Специфікації на кожну поставку, яка являється невід'ємною частиною Контракту (додатками). В специфікаціях (додатках) вказуються найменування (артикул) товару, його кількість, ціна, умови і строки поставки.

Продавець по заявках покупця разом з поставленим товаром здійснює поставку поліграфічної (буклети, каталоги, брошури та ін.) та сувенірної продукції, поліетиленових пакетів, які носять рекламний характер, стендів на умовах, по ціні, в кількості та в строки, погоджені сторонами в специфікаціях (додатках) (п.1.3. контракту).

Специфікація (додатки) вважаються погоджені, якщо вони належним чином підписані уповноваженими особами сторін і скріплені їх печатками (п.1.4. контракту).

Відповідно до п.2.1. контракту, ціни на товар приймаються: СРТ м.Кишинів, Республіка Молдова, Інкотермс 2010 і вказуються в специфікаціях (додатках) на кожну партію поставленого товару.

Ціна товару включає вартість упаковки, маркування і встановлюється з урахуванням ПДВ по ставці 0% (п.2.2. контракту).

Згідно п.2.3. договору, загальна сума контракту складається із вартості товару, поставленого за весь період існування контракту, і визначається загальною величиною вартості товару згідно всім погодженим сторонам специфікаціям (контракту).

Відповідно до п.3.1. контракту, оплата кожної партії товару здійснюється по розрахунку після надання рахунку-фактури виробником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виробника.

Згідно п.3.1.1. контракту, вартість товару оплачується покупцем на умовах 50% попередньої оплати партії товару та остаточної оплати протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Момент отримання товару є дата оформлення вантажної митної декларації.

Згідно п.3.3 контракту, валюта контракту та розрахунків є долар США.

Відповідно до п.8.1 контракту, у випадку порушення сторонами своїх зобов'язань за контрактом, сторона, яка порушила зобов'язання, сплачує неустойку за кожен день прострочення його виконання в розмірі 1% від вартості невиконаного чи виконаного з порушенням строку зобов'язання.

Пунктом 10.1. контракту сторони погодили, що всі спори і розбіжності, які можуть виникнути із контракту чи в зв'язку з ним, в тому рахунку тих які стосуються його виконання, натрушення, припинення чи недійсності, регулюється сторонами шляхом переговорів, а при не досягненні згоди підлягає вирішенню в господарському суді Вінницької області.

Згідно п.10.2. контракту, при вирішенні спорів і розбіжностей і у всьому іншому, що не передбачено контрактом, сторони керуються Конвенцією ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" та законодавством України.

16.01.2017 між сторонами була підписана специфікація №2 до контракту, в якій визначено конкретний перелік товарів, що поставляються, на загальну суму 4082,90 доларів США (а.с.17).

25.01.2017 на рахунок позивача надійшла попередня оплата в розмірі 1400 доларів США, що підтверджується повідомленням SWIFT ПАТ "МЕГАБАНК" (а.с.18).

03.02.2017 позивач здійснив поставку відповідачу погодженої в специфікації №2 партії товару на загальну суму 4082,90 доларів США, що підтверджується матеріалами справи, а саме: вантажно-митною декларацією №401090001/2017/002987 та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №115043 (а.с.19-22).

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач після отримання товару не сплатив вартість отриманого товару, з огляду на що його борг перед позивачем становить 2682,90 доларів США (4082,90-1400=2682,90).

Вказані вище обставини стали підставою звернення ПП "Виробниче об'єднання Елна-Сервіс" з даним позовом до суду.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі відповідач частково погасив борг перед позивачем в сумі 1000 доларів США, про що свідчить платіжне доручення наявне в матеріалах справи SWIFT від 07.08.2017, з огляду на що, позивачем було подано заяву "про зменшення розміру позовних вимог" та про стягнення з ТОВ "NOVACTERM" SRL 4017,03 грн доларів США, з яких 1682,00 доларів США основного боргу та 2334,13 доларів США неустойки.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду на підставі ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України.

За вказаних обставин, спір вирішується з урахуванням вказаної заяви, нова ціна позову складає 4107,03 грн доларів США, з яких 1682,00 доларів США - основний борг та 2334,13 доларів США - неустойка.

Дослідивши і оцінивши надані докази суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодекс, Закону України "Про міжнародне приватне право", міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною.1 ст.9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом між сторонами по справі був укладений контракт №ДГ-0000057 від 12.12.2016, за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю "електротехнічні та водяні вироби", а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, прийняти й оплатити такий товар.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтями 53, 59, 62 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції. Покупець зобов'язаний сплатити вартість у день, який встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця. Продавець може вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставки або виконання ним інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.

Судом встановлено, що факт передачі позивачем відповідачу товару підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому відповідач не розрахувався у повному обсязі за отриманий товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу у повному обсязі чи аргументованих заперечень проти вимог позивача, у зв'язку з чим, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати отриманого товару, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості (з урахуванням заяви про зменшення) за поставлений товар в сумі 1682,90 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 13.08.2018 по курсу Національного банку України становить 45859,03 грн.

Разом з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2334,13 доларів США пені (за період з 18.02.2017 по 15.05.2017), що по курсу Національного банку України станом на 13.08.2018 становить 73109,03 грн.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.1 контракту, у випадку порушення сторонами своїх зобов'язань за контрактом, сторона, яка порушила зобов'язання, сплачує неустойку за кожен день прострочення його виконання в розмірі 1% від вартості невиконаного чи виконаного з порушенням строку зобов'язання.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини 3 ст. 533 ЦК України).

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати товару, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2334,13 доларів США пені (за період з 18.02.2017 по 15.05.2017), що в гривневому еквіваленті становить 73109,03 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 86 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Слід також роз'яснити, що відповідно до положень частин 4 та 5 статті 240 ГПК України в зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписав рішення у справі №902/511/17 без його проголошення. Датою ухвалення рішення у дані справі, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "NOVACTERM" SRL (Республіка Молдова, м.Кишинів, вул.Колумна, буд.57; IDNO 1009600013000, TVA 0207431, CONT CURENT 22511350847, IBAN: MD92AG000000022511360847, BC "MOLDOVA-AGROINDBANK" SA FIL. NR 3, SWIFT: AGRNMD2Х877) на користь приватного підприємства "Виробниче об'єднання Елна-Сервіс" (21000, м.Вінниця, вул.Ботанічна, буд.13"Б"; код юридичної особи 20109667) заборгованість у розмірі 1682,90 доларів США, що станом на 13.08.2018 по курсу Національного банку України становить 45859,03 грн; та 2334,13 доларів США пені, що станом на 13.08.2018 по курсу Національного банку України становить 73109,03 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "NOVACTERM" SRL (Республіка Молдова, м.Кишинів, вул.Колумна, буд.57; IDNO 1009600013000, TVA 0207431, CONT CURENT 22511350847, IBAN: MD92AG000000022511360847, BC "MOLDOVA-AGROINDBANK" SA FIL. NR 3, SWIFT: AGRNMD2Х877) на користь приватного підприємства "Виробниче об'єднання Елна-Сервіс" (21000, м.Вінниця, вул.Ботанічна, буд.13"Б"; код юридичної особи 20109667) судовий збір в розмірі 1641,96 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Повне рішення у справі №902/511/17 складено 13 серпня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ПП "Виробниче об'єднання Елна-Сервіс" (21000, м.Вінниця, вул.Ботанічна, буд.13 "Б");

3 - відповідачу - ТОВ "NOVACTERM" SRL (Республіка Молдова, м.Кишинів, вул.Колумна, буд.57).