Постанова № 75920259, 31.07.2018, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/700/18

Провадження № 3/615/238/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Токмакова А.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, не одруженої, що працює головним бухгалтером Олександрівського ССТ, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 22 від 27.04.2018 року за результатами камеральної перевірки Олександрівського ССТ, що знаходиться за адресою: пр. Леніна, 1, с. Олександрівка Валківського району Харківської області, де на посаді головного бухгалтера працює ОСОБА_1, встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме в порушення вимог п.п.266.3.1, п.п.266.7.5, п.п.266.5.1 Податкового кодексу України безпідставно зменшено податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 3751,93 грн., у тому числі до бюджету Благодатненської сільської ради - 919,83 грн., бюджету Сидоренківської сільської ради - 2802,31 грн., бюджету Олександрівської сільської ради – 29,79 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала. Вказала, що самого факту порушення порядку ведення податкового обліку Олександрівським ССТ не було, оскільки товариство завжди здійснює свою господарську діяльність у суворій відповідності з нормами чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі виконує всі свої податкові зобов’язання, в тому числі ті, що пов’язані з нарахуванням та сплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зазначила, що документи, на які посилається фіскальний орган, як на підтвердження наявності в її діях адміністративного правопорушення — це ОСОБА_2 камеральної перевірки від 19.03.2018 року №3865/20-40-12-09-20/30344959 та Протокол №22 від 27.04.2018 року про адміністративне правопорушення. Проте, на її думку, ці документи не можуть бути підтвердженням наявності факту та події адміністративного правопорушення. Таким документом є узгоджене податкове повідомлення - рішення, а такий документ, на її думку, в даному випадку відсутній. Акт — це лише документ, що складається представником податкового органу за результатами перевірки та фіксує порядок її проведення. Сам по собі він не є підтвердженням наявності чи відсутності порушення суб'єктом господарювання податкових норм та не створює для суб'єкта господарювання зобов’язань чи правових наслідків.

За результатами складеного акту перевірки податковим органом приймається податкове рішення, яке в свою чергу, вже може бути доказом такого порушення, проте лише після узгодження його платником податків, або завершення процедури оскарження.

При цьому вказала, що Олександрівське ССТ звернулося до ДФС України зі скаргами про скасування податкових повідомлень-рішень №0057861209, №0057841209, №0057621209 Головного управління ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року, прийнятих на підставі акта камеральної перевірки №3865/20-40-12-09-20/30344959 від 19.03.2018 року, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення надано протокол про адміністративне правопорушення № 22 від 27.04.2018 року, який базується на даних ОСОБА_2 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Олександрівським ССТ № 3865/20-40-12-09-20/30344959 від 19.03.2018 року.

ОСОБА_2 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Олександрівським ССТ № 3865/20-40-12-09-20/30344959 від 19.03.2018 року, здійсненого головним державним ревізор-інспектором відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб території обслуговування Південної ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Харківській області, встановлено порушення вимог п.п.266.3.1, п.п.266.7.5, п.п.266.5.1 Податкового кодексу України безпідставно зменшено податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 3751,93 грн., у тому числі до бюджету Благодатненської сільської ради - 919,83 грн., бюджету Сидоренківської сільської ради - 2802,31 грн., бюджету Олександрівської сільської ради – 29,79 грн. згідно декларації, поданої 09.02.2018 року.

Як вбачається із наданого в судовому засіданні рішення Державної фіскальної служби України від 22.06.2018 року про результати розгляду скарг, ППР ГУ ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 залишено без мін, а скаргу Олександрівського ССТ – без задоволення.

ОСОБА_2 з п. 38.1 ст. 38 Кодексу виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 47.1 ст. 47 Кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

П.54.1 ст. 54 Кодексу передбачає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

ОСОБА_2 з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу об’єктом оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

П.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

ОСОБА_2 з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Кодексу база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

У відповідності до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

ОСОБА_2 з п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Кодексу платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування з декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, і розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

П.п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Кодексу передбачає податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі І25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Аналізуючи докази, що знаходяться в матеріалах справи, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1, які виразилися в порушенні посадовою особою підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку, міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, але провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1, вчинено у березні 2018 року, а матеріал з протоколом про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП надійшов до суду тільки 10.05.2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

П.7 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Тобто, вказана правова норма передбачає безумовне закриття справи одразу після встановлення обставин, що на час розгляду справи закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.

Таким чином, на момент розгляду справи закінчилися визначені ст.38 КУпАП строки, що є безумовною підставою для закриття провадження у справі. За таких обставин суддя позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, тому провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, закрити в зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.П. Токмакова