Ухвала суду № 75916926, 20.07.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49790/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Матійчук Г.О.,

секретаря - Винник С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, обґрунтовуючи її тим, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2010 року з нього на користь ПАТ «Фінанси та кредит» стягнуто заборгованість у розмірі 53347 грн. 32 коп. На виконання вказаного судового рішення Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист від 08.02.2010 року, який 19.04.2011 року був переданий стягувачем на виконання до ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області. Скаржник вказував, що згідно з постановою від 10.02.2016 року, виконавчий документ було повернуто стягувачеві на підставі п.8 ч. 1ст. 47 чинного на той час Закону України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 року) у зв'язку з реалізацією належного йому автомобіля марки DAEWOO MATIZ, д.н.з. НОМЕР_1 через прилюдні торги, згідно протоколу № 3-275/12/БРВ-з від 27.11.2012 - ціна продажу 19 000,00 грн., але коштів від реалізації цього майна було недостатньо для задоволення вимог стягувача за виконавчим документом.

Крім того, скаржник посилався на те, що 18.08.2016 року виконавчий лист було повторно передано на виконання до ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області .

Так, скаржник вказував, що постановою від 19.08.2016 року на підставі заяви Стягувана про примусове виконання від 18.08.2016 року відкрито виконавче провадження ( ВП № 51989272 ) про примусове виконання вказаного документу. В постанові не визначено строк для самостійного виконання рішення боржником, хоча при цьому зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

ОСОБА_1 також зазначав, що того ж дня - 19.08.2016 року головний державний виконавець ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області Лобко О.С. винесла постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Скаржник вважає, що державний виконавець ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області Лобко О.С. неправомірно винесла зазначені постанови про арешт його майна та оголошення заборони на його відчуження від 19.08.2016 року.

В обґрунтування заявленої скарги на дії державного виконавця, ОСОБА_1 вказував, жодного документу із виконавчої служби не отримував, а дізнався про арешт свого майна з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про отримання якого випадково повідомила мати колишньої дружини, яка якраз і мешкає за адресою, зазначеною в судових та виконавчих документах.

В судове засідання сторони не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.

Суд визнав можливим проводити розгляд скарги у відсутність сторін відповідно до положень ст. 386 ЦПК України.

Дослідивши матеріали скарги, перевіривши викладені у ній доводи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Встановлено, що на примусовому виконанні у ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області з квітня 2011 року знаходився виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованості у розмірі 59 450, 87 грн. (а.с.131-132). Постановою від 10.02.2016 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.8 ч. 1 ст. 50 ЗУ « Про виконавче провадження» ( а.с. 133).

Приписами ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Так, відповідно до положень ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

За заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення по

майнових стягненнях державний виконавець одночасно з винесенням

постанови про відкриття виконавчого провадження описує майно

боржника і накладає на нього арешт, про що зазначається в цій

постанові.

Судом встановлено, що постановами від 19.08.2016 року державним виконавцемВДВС Броварського МРУЮ у Київській області відкрито виконавче провадження (повторно) на підставі виконавчого листа №2-153-1/10 від 29.03.2010 року, накладено арешт на майно ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження ( 135, 137).

Зі змісту листів вбачається, що зазначені постанови надсилалися скаржнику за адресою - АДРЕСА_2, тоді як зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є - АДРЕСА_1 ( а.с 140). Так, державним виконавцем, в порушення вимог ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», не було направлено вчасно зазначені постанови з зазначенням строку для добровільного виконання рішення на вірну адресу.

Дана обставина не була врахована та перевірена належним чином державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій.

Крім того, слід окремо зазначити, що майно Скаржника не описувалося та акти опису державним виконавцем не складалися, а відтак під час винесення спірної постанови не вжито заходів щодо встановлення майна Скаржника, яким він може відповідати за своїми зобов'язаннями.

Таким чином, дії ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області є неправомірними, а постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.08.2016 року у виконавчому провадженні № 51989272 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 383, 386 ЦПК України, ст. ст. 1, 11, 24 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області - задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області незаконними.

Постанову головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Лобко Олени Сергіївни про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.08.2016 року за №ВП № 51989272 - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Г.О. Матійчук